Постанова № 72486913, 22.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 761/33202/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/1613/2018

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченка М.М.

суддів Желепи О.В., Рубан С.М.

при секретарі: Задерей І.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Колесник О.В.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського про скасування наказу про звільнення

за апеляційною скаргою Колесник Оксани Володимирівни в інтересах Національного університету оборони України ім. І. Черняховського

на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва ухваленого 30 жовтня 2017 року під головуванням судді Волошина В.О.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського, в якому, зокрема просив зобов'язати відповідача внести у трудову книжку ОСОБА_1 запис, на підставі п. 7 наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського Телелим В.М. від 18 червня 2015 року № 131 про звільнення ОСОБА_1 з посади з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереженням на цей період місця роботи і середнього заробітку відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року зобов'язано Національний університет оборони України ім. І. Черняховського внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис, на підставі п.7 наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського Телелим В.М. від 18 червня 2016 року №131, про звільнення ОСОБА_1 від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереження на цей період місця роботи і середньої заробітної плати, відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КолесникО.В. в інтересах Національного університету оборони України ім. І. Черняховського подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Посилається на те, що додаткове рішення суду першої інстанції необґрунтоване та незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. При цьому зазначає, що призов працівника на військову службу під час мобілізації, на особливий період, коли за ним зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток, не є підставою для припинення трудового договору, а отже запис про звільнення працівника від роботи на цей період до трудової книжки працівника не вноситься.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Позивач в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 240 від 18 листопада 2008 року, ОСОБА_1 призначено на посаду викладача кафедри підготовки офіцерів запасу на умовах строкового трудового договору. Наказом № 262 від 30 грудня 2012 року ОСОБА_1, викладача кафедри підготовки офіцерів запасу, переведено на посаду старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу за строковим трудовим договором з 1 січня по 31 грудня 2012 року. Про що внесено відомості до трудової книжки (а.с.39-43, том 1).

В подальшому, строковий трудовий договір між сторонами неодноразово продовжено, а саме: наказ № 180 від 28 серпня 2009 року, наказ №136 від 17 серпня 2010 року, наказ № 263 від 28 грудня 2012 року, наказ № 178 від 28 серпня 2013 року, наказ № 272 від 30 грудня 2013 року, наказ № 82 від 30 квітня 2014 року, наказ № 166 від 29 серпня 2014 року та наказом № 254 від 25 грудня 2014 року, яким ОСОБА_1, старшому викладачу кафедри підготовки офіцерів запасу, продовжено строковий трудовий договір з 1 січня по 31 серпня 2015 року.

Відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року №15/2015 ОСОБА_1 18 червня 2015 року призвано на військову службу до лав ЗС України.

Відповідно до наказу Національного університету оборони України ім. І. Черняховського № 131 від 18 червня 2015 року ОСОБА_1, старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу, звільнено від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереженням на цей період місця роботи і середньої заробітної плати відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України.

Наказом № 186 від 31 серпня 2015 року ОСОБА_1, старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу, звільнено з посади з 31 серпня 2015 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору, за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та зобов'язання вчинити дії.

Визнано незаконним п.8 наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського Телелим В.М. № 186 від 31 серпня 2015 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу, у зв'язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ст.36 КЗпП України та поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України ім. І. Черняховського з 31 серпня 2015 року.

Стягнуто з Національного університету оборони України ім. І. Черняховського на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, без врахування відповідних податків й інших обов'язкових платежів, у розмірі 195762 грн 05 к., а також вирішено питання розподілу судового збору між сторонами.

Допущене негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого викладача кафедри підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України ім. І. Черняховського та виплати йому заробітної плати за один місяць, виходячи із середньоденної заробітної плати у розмірі 378 грн 65 к. без врахування відповідних податків й інших обов'язкових платежів.

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Національного університету оборони України ім. І.Черняховського внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис, про час та місце служби у Збройних Силах України, а саме: проходження військової служби за призивом під час мобілізації з 18 червня 2015 року по 15 вересня 2016 року у військовій частині польова пошта В4533 - відмовлено

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 вересня 2016 року відмовлено.

Зобов'язано Національний університет оборони України імені Івана Черняховського протягом одного місяця з дня набрання цим рішенням законної сили виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію середнього заробітку за період з 1 вересня 2015 року по 15 вересня 2016 року відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України.

26 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не вирішено питання про позовну вимогу позивача про зобов'язання відповідача внести у трудову книжку ОСОБА_1 запис, на підставі п.7 наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського Телелим В.М. від 18 червня 2015 року № 131 про звільнення ОСОБА_1 з посади з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереженням на цей період місця роботи і середнього заробітку відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими.

Проте суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно ч.3 ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності.

Під час участі мобілізації ОСОБА_1 за ним зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток, отже його трудова книжка зберігалась у роботодавця, оскільки ОСОБА_1 не було звільнено з роботи.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.

Згідно до п.2.2 Інструкції, до трудової книжки зокрема вносяться: відомості про працівника - прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до п.2.3 Інструкції, записи у трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Пункт 2.19 Інструкції передбачає, що до трудової книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби. Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 запис до його трудової книжки про звільнення його від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереженням у цей період місця роботи середньої заробітної плати відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП УКраїни відповідно до наказу №131 від 18 червня 2015 року не вносяться, адже за ним зберігалося місце роботи (посада) на час проходження військової служби у зв'язку з мобілізацією.

Згідно з наказом керівника підприємства на цей період ОСОБА_1 звільнено від виконання посадових обов'язків, але не звільнено з роботи. Трудові відносини з роботодавцем зберігалися. Відповідно до п. 2.19 Інструкції № 58 запис про проходження військової служби може бути внесено тільки до того, як записують відомості про приймання на роботу.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що внесення відомостей до трудової книжки, зокрема внесення записів про мобілізацію працівника не передбачено інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58. Такі відомості будуть зараховувати до стажу військовослужбовців на підставі записів у його військовому квитку та документів, наданих відповідними держорганами.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача внести у трудову книжку ОСОБА_1 запис, на підставі п. 7 наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського Телелим В.М. від 18 червня 2015 року № 131 про звільнення ОСОБА_1 з посади з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереженням на цей період місця роботи і середнього заробітку відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України не підлягають задоволенню, а відтак додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Колесник Оксани Володимирівни в інтересах Національного університету оборони України ім. І. Черняховського - задовольнити.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного університету оборони України ім. І. Черняховського про зобов'язання Національного університету оборони України ім. І. Черняховського внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис, на підставі п.7 наказу начальника Національного університету оборони України ім. І. Черняховського Телелим В.М. від 18 червня 2016 року №131, про звільнення ОСОБА_1 від роботи з 18 червня 2015 року на період часткової мобілізації зі збереження на цей період місця роботи середньої заробітної плати, відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови складено 27 лютого 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді