Рішення № 72486823, 30.01.2018, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2876/17

пр. № 2/759/879/18

30 січня 2018 року м. Київ

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря Чернишук К.О.,

за участю: представника відповідача Кириллова М.С.,

представника третьої особи Кириллова М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про про визнання бездіяльності та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», посадової особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо не виконання виконавчого листа №2/759/6255/14 виданого 13.02.2015 Святошинського районного суду м. Києва, стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача грошові кошти у розмірі 1007 доларів США 00 центів та стягнути з відповідача судовий збір по справі, посилаючись на ті підстави, що 16.02.2015 ДВ ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві на підставі виконавчого листа №2/759/6255/14 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 1007 доларів США 00 центів, після чого державним виконавцем на підставі п. 3-1, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, тому станом на 01.04.2015 рішення суду не було виконано, оскільки вказаний виконавчий лист направлений не до суду, а до уповноваженої особи Фонду гаранутвання вкладів фізичних осіб для виконання, яка у свою чергу немає наміру виконувати рішення суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіславши на адресу суду заяву від 04.01.2018 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 65, 66).

Представник відповідача та третя особа у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, вважає їх безпідставними, просив відмовити у задоволені у провному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, надіслав до суду відповідні письмові заперечення проти позову (а.с. 63).

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13.02.2015 видано виконавчий лист Святошинським районним судом м. Києва №2/759/6255/14 про стягнення з ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1007 доларів США 00 центів (а.с. 6).

На підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві постановою від 16.02.2015 було відкрито виконавче провадження №46531311 (а.с. 7).

01.04.2015 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києва винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий документ передано ліквідаційній комісії (а.с. 8).

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та є загальновідомою обставиною, постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», згідно з яким з 21.11.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Спеціальним законом, який регулює діяльність банку в період здійснення тимчасової адміністрації та процедури ліквідації, а також врегульовує інші питання, пов'язані із здійсненням вказаних процедур, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Положеннями ч. 5 ст. 35 Закону визначено, що під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 22.02.2016 №213 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на два роки до 19.03.2018 включно.

Ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (п. 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Порядок здійснення ліквідаційної процедури врегульований положеннями глави 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та розділу 8 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до положень ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняються всі повноваження органів управління банку. Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Положеннями ч. 5 ст. 45 Закону визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

З дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку (ч.1 ст. 50 Закону).

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів визначені статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з положень якої вбачається, що вимоги позивача, погашаються в сьому чергу.

Згідно зі ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається із матеріалів справи 04.02.2015 ОСОБА_2 виплачено кошти у розмірі 156318 грн 72 коп. та 07.042015 кошти у розмірі 9105 грн 72 коп., як виплачені банком-агентом згідно реєстру грошових коштів в межах гарантованої суми (а.с. 38).

Отже Фондом гарантування вкладів фізичних осіб була повернута позивачу сума вкладу в граничних розмірах відшкодування в порядку та черговості передбачених ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач зазначає, що станом на 13.02.2017 рішення суду не виконано, як наслідок Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не виконанням судового рішення, заподіяла позивачу матеріальні збитки у розмірі 1007 доларів США 00 центів.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» істотною участю є пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юридичній особі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.

Пов'язаними з банком особами є, зокрема, особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку.

Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку (ч. 4 ст. 58 вказаного Закону).

Пов'язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов'язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов'язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду (ч. 6 ст. 58 Закону).

Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Крім цього, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов'язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4, ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, позивачем не доведено і причинно-наслідкового зв'язку між неправомірною поведінкою відповідача та заподіяними збитками.

При цьому, слід зазначити, що ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд або уповноважена особа Фонду у разі, якщо оціночна вартість ліквідаційної маси банку, затвердженої Фондом, є меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку з її вини шкоди, та пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, завданої банку. У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, установлений Фондом, Фонд звертається з такими вимогами до суду.

Тобто, вищенаведена норма закону надає право на звернення до суду лише Фонду або уповноваженій особі Фонду в разі отримання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відмови пов'язаної з банком особи (в т.ч. власника істотної участі) у добровільному задоволенні відповідної вимоги або невиконання такої вимоги у встановлений строк. В даному випадку з позовними вимогами звернувся клієнт банку, право якого на звернення до суду з такими вимогами чинним законодавством не передбачено.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; ст.ст. 16, 22, 1166, 1192 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про про визнання бездіяльності та стягнення грошових коштів відмовити.

Враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 30.01.2018.