Постанова № 72486707, 28.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко З.С.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" лютого 2018 р. Справа № 560/963/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "02" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання рішення протиправним , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Дубровицького районного суду Рівненської області із позовом в якому просила визнати рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 14.07.2017 року №38/02-2 по відмові в проведенні перегляду призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 02 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано рішення Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від 14.07.2017 року №38/02-2 по відмові в проведенні перегляду призначеної пенсії з врахуванням пільг наданих частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправним.

В апеляційній скарзі Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, має посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорії 3) серії НОМЕР_1, видане 30.06.1993 року Рівненською облдержадміністрацією та отримує пенсію по віку. Зазначене вище стверджується копією паспорта позивача (а.с.8-10), копією посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи на ім'я позивача (а.с.6), копією посвідчення на ім'я позивача серії НОМЕР_2, виданого 26.01.1998 року.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі, зокрема, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, тощо.

З 28.10.1997 року позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у її редакції, чинній на дату призначення пенсії.

Абз. 2 преамбули вищезазначеного Закону у її редакції, чинній на день призначення пенсії позивачеві, декларувалось, що цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Як слідує із положень ст.49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій, зокрема, 3, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у її редакції, чинній як на день призначення пенсії, так і нині, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до, зокрема, категорії 3, за умови стажу роботи не менш як: жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

09.07.2003 року було прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як слідує з змісту п. 13 Розд. XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у його редакції, чинній на дату звернення позивача із відповідною заявою до відповідача, у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", призначається одна пенсія за її вибором.

Стаття 58 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачає пільги по виплаті пенсій працюючим пенсіонерам, згідно з якою, у її редакції, чинній як на день призначення пенсії, пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).

Крім того, суд враховує положення ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якою статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи надає позивачу право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

06.07.2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку її пенсії відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Наведене вище стверджується копією такої заяви, наявної у матеріалах справи (а.с.12) та змістом нижченаведеного листа - відповіді відповідача.

Так, листом від 14.07.2017 року №38/02-2 (а.с.13-14) відповідач повідомив позивача, що підстав для задоволення її заяви про проведення перерахунку її пенсії відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вбачає. Зазначене також стверджується у письмовому запереченні відповідача при позову.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р., умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Таким чином, цією нормою позивачеві було надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальним Законом - Законом України "Про пенсійне забезпечення" або спеціальним Законом - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач обрала умови, встановлені спеціальним Законом - Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.

Заперечень з приводу недостатності у позивача необхідного для реалізації такого її права, у відповідача немає.

Водночас, порядок перерахунку пенсій Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом аналогії закону на підставі ч.7 ст.9 КАС України.

Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області залишити без задоволення, постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "02" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "28" лютого 2018 р.