Постанова № 72486240, 28.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"28" лютого 2018 р. Справа № 806/2087/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2017 р. у справі за позовом Державної служби України з питань праці в особі Управління Держпраці у Житомирській області до ОСОБА_3 про застосування заходів реагування , -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з питань праці в особі управління Держпраці у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування заходів реагування. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що у липні 2017 року посадовою особою Управління Держпраці у Житомирській області проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складено акт № 1124/11/0025 д 12 липня 2017 року. За результатами перевірки Управління Держпраці у Житомирській області дійшло висновку, що відповідачем допущено порушення Закону України "Про охорону праці" та НПАОП, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників. У зв'язку з цим, а також ураховуючи те, що Управління Держпраці у Житомирській області є територіальним органом центрального органу влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, позивач, посилаючись на приписи ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 позовні вимоги Державної служби України з питань праці в особі управління Держпраці у Житомирській області задоволено.

Зупинено виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:

- монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування , реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

- звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

Заборонено ОСОБА_3 виконувати роботи підвищеної небезпеки, а саме:

- монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування , реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;

- звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що жодної загрози життю людей не існує.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 12 липня 2017 року, на підставі направлення на проведення перевірки від 05.07.2017 № 1124/11, виданого відповідно до наказу № 2352 від 30.11.2016, Управлінням Держпраці у Житомирській області проведено планову перевірку суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складено акт від 12 липня 2017 року № 1124/11/0025.

Згідно зі розділом V цього акту, під час перевірки виявлено ряд порушень відповідачем вимог законодавства, зокрема, Закону України "Про охорону праці", які описані у рядках № 1 і № 2 зазначеного розділу акту від 17 липня 2017 року № 1107/08-0016.

У зв'язку з виявленням указаних порушень, в акті перевірки попереджено відповідача про необхідність негайного зупинення робіт (виробництва):

- монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування , реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

Акт отримано та підписано без заперечень і зауважень.

У відповідності до абз. 1-2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII (зі змінами та доповненнями, надалі - Закон № 2694-XII), посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

В силу приписів ст. 4 Закону № 2694-XII, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону № 2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Згідно зі ч. 1 ст. 13 Закону № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Так, відповідно до вимог Закону № 2694-ХІІ та постанови КМ України №1107 від 26 жовтня 2011 р. роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до вимог постанови КМ України №1107 від 26 жовтня 2011 р. здійснення таких робіт як монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та звалювання та розпилювання блоків природного каменю можливо виключно за наявності відповідного дозволу.

Аналогічно, технологічне обладнання з переробки природного каменю віднесено до механізмів та устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно зі пунктом 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V), на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників (п. 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 N 826, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Загроза життю та здоров'ю працівників, згідно зі п. 1.4 цього Положення, - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Судом першої інстанції при дослідженні матеріалів справи встановлено, що порушення виявлені під час перевірки є підтвердженими та порушення відповідачем вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при проведенні робіт, можуть спричинити ризик для життя і здоров'я працівників.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що відповідачем не отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, відсутній дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, звалювання та розпилювання блоків природного каменю.

Докази усунення відповідачем порушень, зазначених у акті перевірки Управління Держпраці у Житомирській області від 12 липня 2017 року № 1124/11/0025, у матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_3 порушує вимоги законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, зазначені в акті перевірки порушень, що свідчить про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей та є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення робіт (виробництва), а саме лісосічних робіт та трелювання лісу.

Таким чином, позовні вимоги Державної служби України з питань праці в особі Управління Держпраці у Житомирській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до усунення порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, зазначених в акті перевірки від 12 липня 2017 року № 1124/11/0025, є обґрунтованими, а позов таким, що належить до задоволення.

Разом з тим, апеляційна інстанція звертає увагу, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті.

Отже, відповідач наділений правом захистити свої права, якщо вважає їх порушеними, подавши відповідну заяву, а також надавши належні і допустимі докази своїх доводів щодо усунення виявлених порушень, які могли би бути допустимим доказом саме у справі про скасування заходів реагування, а не у спорі щодо їх застосування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" вересня 2017 р. без змін,

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "28" лютого 2018 р.