Ухвала суду № 72486163, 23.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6557/18

Провадження № 1-кс/761/4536/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Лінник О.П., за участю прокурора Лейтара О.С., захисника Поправка В.М., підозрюваного ОСОБА_2, при секретарі Коломієць Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший Бобокал В.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100002161 від 21 лютого 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий відділу поліції № 4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бобокал В.Б. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

У клопотанні зазначено, що 21 лютого 2018 року, приблизно о 14 годині 35 хвилин, ОСОБА_2 підійшов до вхідних дверей під'їзду АДРЕСА_3. Виявивши, що вхідні двері до вказаного парадного під'їзду замкнені за допомогою магнітного замку «Домофон», ОСОБА_2 дочекавшись відчинення вхідних дверей зайшов у приміщення парадного під'їзду № 4, де звернув свою увагу на робоче приміщення консьєржа будинку. В цей час у ОСОБА_2 винник злочинний умисел на повторне, з проникненням у інше володіння особи, викрадення чужого майна, яке може знаходитись у приміщенні консьєржа, що перебуває у зазначеному будинку. З цією метою розробивши злочинний план, який полягав у проникненні до приміщення, яке є зачиненим та оздобленим вхідними дверима, що унеможливлюють вільний доступ до приміщення стороннім особам, шляхом розбиття скла у вхідних дверях та в подальшому викрасти будь-яке чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний умисел 21 лютого 2018 року, приблизно о 14 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні парадного під'їзду АДРЕСА_3, з метою повторного, таємного, викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, підійшов до вхідних дверей робочого місця консьєржа, розбивши рукою скло у дверях, внаслідок чого проник у середину приміщення. Після цього, ОСОБА_2 перебуваючи в середині робочого місця консьєржа, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом з метою незаконного заволодіння чужим майном, звернув свою увагу дитячу коляску фірми «FIRSTWHEELS», яку він виніс з приміщення консьєржа, та таким чином таємно, повторно, з проникненням у інше володіння особи викрав приватне майно, яке належить ОСОБА_5, а саме:

- дитячу коляску фірми «FIRSTWHEELS» вартістю 2 500 гривень;

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

У клопотанні зазначено, що існують ризики того, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, оскільки існують ризики, передбачені ст..177 КПК України.

Захисник заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_2 має жінку, з якою перебуває у цивільному шлюбі, та з якою він проживає понад 10 років. Крім того, вказує, що на утриманні у ОСОБА_2 є хвора дитина його цивільної дружини, а ОСОБА_6 допомагає у її лікуванні. Крім того, вказує на наявність у ОСОБА_2 місця проживання у м.Вінниця та неофіційного місця роботи. У зв'язку з викладеним, захисник просила застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вислухавши думки учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного: встановлено, що у провадженні слідчого відділу ВП №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100002161 від 21 лютого 2018 року.

22.02.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу. Крім того, слідчим суддею враховується те, що до ОСОБА_2 в межах іншого кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте даний запобіжний захід не забезпечив належної процесуальної поведінки підозрюваного і він обґрунтовано підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Наявність ризику переховування від органів досудового слідства і суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Враховуючи наведені в клопотанні обставини, які свідчать про існування значних ризиків, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 21 квітня 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

- утримуватись від спілкування з свідками;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя О.П. Лінник