Постанова № 72486017, 27.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 129/1844/17

Головуючий у 1-й інстанції: Дєдов С.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої змінені 22.11.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтувала тим, що Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області під час вирішення питання про перерахунок розміру пенсії ОСОБА_2 безпідставно не взяло до уваги трудову книжку позивачки, записи трудової книжки і не використала свідчення ОСОБА_3, ОСОБА_4 про роботу ОСОБА_2 на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року та протиправно відмовило у перерахунку їй, ОСОБА_2 пенсії за віком, чим порушило її законне право на отримання пенсії за віком у розмірі з урахуванням її трудового стажу.

Гайсинським районним судом Вінницької області постановою від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області під час вирішення питання про перерахунок розміру пенсії ОСОБА_2 безпідставно не взяло до уваги трудову книжку позивачки, записи трудової книжки і не використала свідчення ОСОБА_3, ОСОБА_4 про роботу ОСОБА_2 на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року та протиправно відмовило у перерахунку їй, ОСОБА_2 пенсії за віком, чим порушило її законне право на отримання пенсії, а відмову Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, оформлена рішенням № 149842 від 27.06.2017 року, у перерахунку позивачу пенсії за віком, визнано протиправною.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі представник відповідача пояснила, що у записі №9 трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 були порушені вимоги інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України 29.07.1993 р. №58, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110, а саме у записі №9 міститься запис про прийняття позивача на посаду швеї, завідуючої швейним цехом 21.01.1998 р., але відсутній номер і дата наказу про прийняття на роботу з огляду на це відсутні законні підстави для зарахування до трудового стажу періоди роботи ОСОБА_2 на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Гайсинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області з 13.08.2016 року призначено позивачу ОСОБА_2 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без урахування трудового стажу її на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року.

Не погоджуючись з не включенням Гайсинським ОУПФУ при обчисленні розміру пенсії позивачки її трудового стажу з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року, ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з вимогою врахувати при обчисленні розміру її пенсії такий трудовий стаж, у тому числі й 26.06.2017 р. із відповідною письмовою заявою про перерахунок розміру пенсії за віком.

Однак, Гайсинським ОУПФУ Вінницької області відмовлено позивачу здійснити такий перерахунок, зокрема, рішенням №149842 від 27.06.2017 року, що в подальшому призвело до виникнення адміністративного позову.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у відповідності до п. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за її відсутності чи записів у ній наявність трудового стажу підтверджується згідно з установленим Кабінетом Міністрів України порядком.

Відповідно до п.п.1, 3, 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (ПКМУ від 12.08.1993р. №637), згідно з якими основним документом про підтвердження трудового стажу є трудова книжка, за відсутності якої чи відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів з місця роботи, служби, навчання, архівних установ, а в разі і їх відсутності - показаннями не менше двох свідків по спільній з заявником роботі на одному підприємстві, в установі, організації.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок; періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Із норм, закріплених у ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком залежить від заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, а також від коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 беззастережно підтвердили факт роботи ОСОБА_2 на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року, та на підтвердження своїх показів надали суду першої інстанції для огляду трудові книжки про місце їх роботи на той час, копії яких долучено до справи, тому, колегія суддів вважає, що зазначені факти спростовують доводи апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Колегія суддів також погоджується з рішенням суду першої інстанції, що з метою забезпечення права позивача на встановлений ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом зобов'язано Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_2 до її страхового стажу, який дає право на пенсію за віком та використовується для обчислення розміру пенсії за віком, час роботи її (період трудової діяльності) на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року та здійснити перерахунок призначеної їй пенсії за віком з урахуванням її страхового стажу, до якого зараховано час роботи її (період трудової діяльності) на посаді швеї-завідуючої швейним цехом комунального господарства Гранівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області - з 21.01.1998 року по 02.04.2002 року, починаючи з 26.06.2017 р., з виплатою недоплачених коштів.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.