Вирок № 72485572, 28.02.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/458/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді - Гедз Б.М.

з участю секретаря - Рущак Т.О.

прокурора - Денис О.М.

представника потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018140060000047 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Львова, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно вимог ст. 89 КК України раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 04.01.2018 року близько 17.00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, перебуваючи у ВП ?Локомотивне депо Львів-Захід? регіональної філії ?Львівська залізниця? ПАТ ?Українська залізниця? із електровозу ВЛ 80т № 776 куз 1 та електровозу ВЛ 80т № 714, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Таллінська, 1 в м. Львові за допомогою металічних кусачок, відрізав електрокабелі (мідний брухт) та поскладав до білого поліетиленового мішка, однак свого злочинного умислу ОСОБА_2 довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був викритий на місці працівниками ВП ?Локомотивне депо Львів-Захід?, завдавши потерпілому матеріальної шкоди. Згідно товарознавчої експертизи № 1/24 від 19.01.2018 р. загальна вартість мідного брухту (обрізки кабелів) станом на 04.01.2018 р. становила 1 400 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з’ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці) доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, вчиненим умисно, з корисливих мотивів; особу винного, який раніше згідно вимог ст. 89 КК України не судимий (матеріали кримінального провадження, а.с. 28-30, неодружений, не працює, не перебуває на обліку в наркологічному диспансері (а.с.34), на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває (а.с. 32), згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується посередньо (матеріали кримінального провадження, а.с.38).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, у виді штрафу.

Крім того, ПАТ ?Українська залізниця? в особі регіональної філії ?Львівська залізниця? заявлено цивільний позов до ОСОБА_2 на суму 4 009,99 грн. матеріальної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов на суму 4 009,99 грн. визнав повністю.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, розглянувши сам спір у кримінальному провадженні, на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України, за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми Цивільного процесуального кодексу України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому майнової шкоди в розмірі 4 009,99 грн. вартості відновлювальних робіт, які включають в себе закупівлю нових кабелів та проведення робіт з їхнього встановлення, що підтверджується актом перевірки комплектації локомотивів від 05.01.2018 р. та 09.01.2018 р. та калькуляцією вартості відновлення електровоза ВЛ 80т № 776 куз 1 в ВП ?Локомотивне депо Львів-Захід?. А тому, суд вважає, що цивільний позов підлягає до задоволення.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КК України процесуальні витрати, пов?язані із залученням експертів в сумі 430 грн. 70 коп. стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

Цивільний позов ПАТ ?Українська залізниця? в особі регіональної філії ?Львівська залізниця? до ОСОБА_2 про стягнення 4 009,99 грн. матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КС №517543, виданий Франківським РВ ЛМУ МВС України у Львівській області 25.09.2006 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь публічного акціонерного товариства ?Українська залізниця? в особі регіональної філії ?Львівська залізниця? 4 009, 99 грн. (чотири тисячі дев?ять гривень) 99 коп. завданої шкоди. Одержувач коштів - виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Львів-Захід? регіональної філії ?Львівська залізниця? публічного акціонерного товариства ?Українська залізниця?, 79025, м. Львів, вул. Таллінська, 1, ЄДРПОУ 40081195 п/р 26004317472004 в АТ ?Ощадбанк?, МФО 325796.

Речові докази – сумку-рюкзак чорного кольору марки ІВМ з ознаками забруднення, великі кусачки металеві червоного кольору з чорними вставками, малі кусачки рукоятка яких червоного кольору, набір металевих насадок до викрутки в кількості 10 насадок, викрутка чорно-жовтого кольору, які знаходяться в камері зберігання Залізничного ВП ГУНП у Львівській області (а.с.19) знищити.

Речові докази – мішок білого кольору, в середині якого знаходяться відрізки кабелю різною довжиною та товщиною, поверхи яких є матерчата ізоляція та у середині знаходиться багатожильні мідні кабелі, загальною вагою 13 кг 365 грам (а.с.114) повернути ПАТ ?Українська залізниця? в особі регіональної філії ?Львівська залізниця?.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КС №517543, виданий Франківським РВ ЛМУ МВС України у Львівській області 25.09.2006 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПП ?АгроКом? код ЄДРПОУ 19159565, рахунок 26001011182, банк ВАТ ?Кредобанк? МФО 325365 витрати, пов?язані із залученням експертів в сумі 430 грн. 70 коп. (чотириста тридцять гривень 70 коп.) за оцінку по висновку 1/24.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: (підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно.

Суддя: Б.М.Гедз