Рішення № 72485209, 28.02.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.02.2018

Справа № 337/4020/17

Провадження № 2/337/115/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

розглянувши цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1«ІІРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ «ІІРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором від 12.03.2012 року у загальному розмірі 11399,22 грн., також просить стягнути з відповідача сплачені судові витрати, посилаючись на норми ст. 509, 525 - 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, заперечень на позов не надав, від отримання судової повістки відмовився не з’явившись до органів пошти за її отриманням, хоча на офіційному веб-порталі суду було розміщено поваідомлення про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 130 ч.9 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до ст. 131 ч.1 ЦПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наданих суду документів, ОСОБА_2, 12.03.2012 року у ПАТ КБ «ІІРИВАТБАНК», оформив анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг на кредит в сумі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_2 підписав заяву, та тим самим виявив свою згоду з усіма її пунктами та зобов’язувався їх виконувати.

Відповідно до тексту заяви, ОСОБА_2 виявив згоду з тим, що дана заява разом з пам’яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину, та правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суд вважає, що сторони уклали договір кредиту, суть якого полягає у наданні грошових коштів в сумі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується наданими суду письмовими фактичними даними.

Про добровільність дій відповідача, та його обізнаність про умови кредитування свідчить його підпис в графі заяви, в якій він від першої особи констатує те, що ознайомлений і погоджується з умовами надання кредитних коштів.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

ОСОБА_2 не виконував свої обов’язки за договором належним чином та станом на 31.08.2017 року, відповідно до розрахунку наданого суду, сума заборгованості за кредитом становить 11399,22 грн., яка складається: заборгованість за кредитом 1618,2 грн.; заборгованість за процентами користування кредитом 8762,01 грн., штрафи: фіксована частина 500 грн., процентна складова 519,01 грн.

Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов’язань за ним, тому не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 130, 131, 141, 229, 247, 280-289 ЦПК України, ст. 204, 509, 526, 625, 627, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, м. Запоріжжя вул. Бульвар Будівельників б. 8, кв. 23) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ІІРИВАТБАНК» (р\р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором від 12.03.2012 року у розмірі 11399(одинадцять тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 22 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом 1618,2 грн.; заборгованість за процентами користування кредитом 8762,01 грн., штрафи: фіксована частина 500 грн., процентна складова 519,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, м. Запоріжжя вул. Бульвар Будівельників б. 8, кв. 23) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ІІРИВАТБАНК» (р\р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) сплачені судові витрати у розмірі 1600(одна тисяча шістсот)грн.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 30 днів.

Рішення може бути переглянуто Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів.

Суддя: