Ухвала суду № 72485155, 28.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/5221/15

пр. № 2-п/336/20/2018

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши у заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,—

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2015 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частки доходу ОСОБА_1, починаючи з 30.07.2015 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

08.02.2018 року до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про скасування заочного рішення суду.

23.02.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка обґрунтована тим, що відповідач не знав про розгляд справи, під час її розгляду перебував за межами України, а копію оскаржуваного рішення отримав лише 31.01.2018 року.

З урахуванням положень ст. 127 ч. 3 ЦПК України заява ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення судом розглянута без повідомлення учасників процесу.

При вирішенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийняття заяви про скасування заочного рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 120, 122, 123, 124, 126 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 284 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

При вирішенні заяви відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд також враховує і наступне.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов'язки цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».

Зокрема, ЄСПЛ указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_4 проти України» та «Трух проти України»).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Повноваження вищих судових органів щодо перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Судом рішення суду проголошено 20.10.2015 року.

Підтвердження того, що ОСОБА_1 копію заочного рішення суду отримав лише 31.01.2018 року відповідач не надав.

15.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу йому матеріалів цивільної справи та 19.01.2016 року ОСОБА_1 матеріали цивільної справи отримав та ознайомився з ними, про що в матеріалах справи є його особиста розписка.

Таким чином, щонайменше у січні 2016 року ОСОБА_1 стало відомо про ухвалене щодо нього рішення суду, не кажучи про те, що ОСОБА_1 як батько неповнолітнього ОСОБА_3 обов’язок з надання дитині матеріального забезпечення мав виконувати і без рішення суду з моменту народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Отже ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами справи 19.01.2016 року, був обізнаним про існування заочного рішення суду від 20.10.2015 року, однак, з заявою про перегляд заочного рішення суду протягом двох років не звертався, а звернувся з такою заявою лише 07.02.2018 року.

Враховуючи, що у відповідності до положень ЦПК України строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду визначається саме з дня проголошення судового рішення, а відповідач ще у січні 2016 року достеменно знав про існування такого рішення, поважних причин пропуску строку для звернення з заявою про перегляд заочного рішення не вказав, у зв’язку з чим суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Оскільки процесуальний строк подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 пропущено, а підстав для задоволення клопотання про поновлення такого строку судом не знайдено, тож заява про перегляд заочного рішення має бути залишена без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 183, 284 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини залишити без задоволення.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.10.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк