Рішення № 72484186, 16.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9214/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача -1 Остапенко П.В.,

представника відповідача -2 Сова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової Ії Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюково-Кручини Тетяни Павлівни про визнання електронних торгів недійсним, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та визнання недійсним рішення про реєстрацію прав власності на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

В червні 2017 року ОСОБА_4, через представника за довіреністю ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «Банк Форум», Фонду гарантування фізичних осіб, приватних нотаріусів КМНО Антипової І.В. та Мінюкової-Кучми Т.П. про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки та визнання недійсним Рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Позовні вимоги мотивує тим, що 21 травня 2007 року ОСОБА_4 та АКБ «Форум» уклали кредитний договір № 0020/07/00-1, за умовами якого ОСОБА_4 отримав споживчий кредит на придбання нерухомості в сумі 198 000,00 доларів США строком повернення до 20 травня 2025 року. Виконання грошового зобов'язання забезпечене договором іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене, а саме трикімнатної квартири, загальною площею 128,83 кв.м., житловою площею 68,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, секція «Б». До 2015 року позивач оплачував кредит вчасно, на той час повернув більшу частину грошових коштів, однак, залишок грошових коштів склав 19 468,90 доларів США. 14 серпня 2014 року, в зв'язку з закінченням будівництва, позивач отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2. 11 травня 2017 року від осіб, що відрекомендувалися представниками ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», позивач дізнався про те, що вони зареєстрували право власності на вказану квартиру на себе, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35103299 від 10 травня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., про що надали для огляду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що підставою виникнення права власності на квартиру є електронні торги, протокол №UA-EA-2017-03-01-000016-с, виданий 16 березня 2017 року ПАТ «Банк Форум». Зазначив, що ПАТ «Банк Форум» перебуває в процесі ліквідації, строк ліквідації 16 червня 2014 року - 16 червня 2018 року. З договору про відступлення прав вимоги № 464-Ф від 23 березня 2017 року вбачається, що він укладений від імені ПАТ «Банк Форум» представником за довіреністю ОСОБА_9, а не уповноваженою особою - ліквідатором банку ОСОБА_10, а тому вказаний договір укладений особою без відповідних повноважень, а отже не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України. Крім того, з протоколу електронних торгів вбачається, що сума, яку сплатило ТОВ «ФК «Дніпорфінансгруп» за придбання права вимоги за кредитним договором є меншою, ніж заборгованість за кредитом. Вказує, що спірна квартира відповідає вимогам, вказаним в п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки площа житла є меншою ніж 140 кв.м., являється єдиним житлом позивача, надана в іпотеку за доларовим кредитом, а відтак захищена законом від примусового стягнення на час дії вказаного Закону України. Крім того, позивача не було повідомлено належним чином про намір іпотекодержателя укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки, оскільки лист був надісланий за адресою, за якою не проживає позивач, а тому під час проведення реєстраційної дії нотаріус зобов'язана була перевірити зміст повідомлення, однак, цього нею зроблено не було. Зазначає, що постановою Дніпровського РВ ДВС м. Києва від 20 липня 2016 року на спірну квартиру накладено арешт, а тому Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П. є незаконним.

В процесі розгляду справи, 22 січня 2018 року, позивач, через свого представника, подав до суду заяву про зміну підстав позову, просив визнати недійсними електронні торги, посвідчені протоколом №UA-EA-2017-03-01-000016-с, виданий 16 березня 2017 року щодо продажу прав вимоги за кредитним договором, визнати недійсним договір № 464-Ф від 23 березня 2017 року про відступлення прав вимоги, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», визнати недійним договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер 233, виданий 23 березня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В., укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35103299 від 10 травня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., скасувати запис № 20314812 від 10 травня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», судові витрати покласти на відповідачів. До основних мотивів позову, викладених у первинній позовній заяві додав, що з наданих приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. копій документів, які надавалися для вчинення нотаріальних дій - посвідчення договору про відступлення прав вимог за договором іпотеки вбачається, що довіреність на ім'я ОСОБА_9 відсутня, що свідчить про відсутність повноважень у особи, яка підписувала договір з боку ПАТ «Банк Форум».

Ухвалою суду від 15 серпня 2017 року клопотання представника відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження по справі задоволено частково, закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ПАТ «Банк Форум», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус КМНО Антипова І.В., приватний нотаріус КМНО Мінюкова-Кручина Т.П. про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки та визнання недійсним рішення про реєстрацію прав власності на предмет іпотеки в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

21 серпня 2017 року, 01 листопада 2017 року до приватного нотаріуса КМНО Антипової І.В. направлено запит про витребування копії нотаріальної справи.

21 серпня 2017 року, 01 листопада 2017 року, 11 грудня 2017 року до приватного нотаріуса КМНО Мінюкової-Кручиної Т.П. направлено запит про витребування копії нотаріальної справи.

11 грудня 2017 року до приватного нотаріуса КМНО Антипової І.В. направлено запит про витребування копії довіреності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, визнати недійсними електронні торги, посвідчені протоколом №UA-EA-2017-03-01-000016-с, виданий 16 березня 2017 року щодо продажу прав вимоги за кредитним договором, визнати недійсним договір № 464-Ф від 23 березня 2017 року про відступлення прав вимоги, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпорфінансгруп», визнати недійним договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер 233, виданий 23 березня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В., укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35103299 від 10 травня 2017 року, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., скасувати запис № 20314812 від 10 травня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», судові витрати покласти на відповідачів.

Представник відповідача - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» Остапенко П.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав до суду заперечення на позовну заяву з яких вбачається, що 23 березня 2017 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № 464-Ф про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги до ОСОБА_4 щодо сплати загальної суми заборгованості, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника та іпотекодавця, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх зобов'язань, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, не змінює по суті зобов'язання, яке виникло за кредитним договором, якщо інше не передбачено договором, а тому факт укладення та сам договір про відступлення прав вимоги та договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» жодним чином не порушує права позивача. Відповідно до п. 4 вказаного договору, сторони узгодили розмір ціни відступлення на відкритих торгах, що підтверджується протоколом електронних торгів від 16 березня 2017 року, ціна відступлення склала 262 180,00 грн., яку ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплатило на користь ПАТ «Банк Форум», а відтак твердження позивача про неповну сплату заборгованості є безпідставними. 13 червня 2014 року Правлінням НБУ прийнята постанова № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію «ПАТ «Банк Форум», відповідно до якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 червня 2014 року № 49 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум», згідно з яким в ПАТ «Банк Форум» було розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» строком на 1 рік з 16 червня 2014 року по 16 червня 2015 року включно. Згодом, 26 травня 2016 року Фондом прийняте рішення № 840 про продовження строків здійснення процедури ліквідації в ПАТ «Банк Форум» на два роки - до 15 червня 2018 року включно. Щодо посилань позивача на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», представник відповідача зазначив, що позивачу було достеменно відомо про наявність в нього боргових зобов'язань, відтак він навмисно ухилявся від їх виконання, добре розумів наслідки ухилення від їх виконання та передбачив можливість звернення стягнення на спірну квартиру шляхом реалізації прав іпотекодержателя відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому спірна квартира вибула з власності позивача виключно за його власним вибором та за наявності його безумовної згоди, скільки він знав, що спірна квартира була придбана за кредитні кошти, він був обізнаний про умови договору іпотеки та свідомо ухилявся від сплати заборгованості, що прямо вказує на те, що відповідачами не було порушено норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Крім того, з доданих представником відповідача додаткових пояснень вбачається, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 16 червня 2017 року № 1934/5 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 травня 2017 року № 35103299, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П., внесено запис про скасування запису про державну реєстрацію права власності № 20314812 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому безпідставними є позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 травня 2017 року № 35103299 та скасування запису № 20314812 від 10 травня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Крім того, згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на період тимчасової адміністрації, усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду у межах та порядку. Крім того, на підставі ч. 2 ст. 37 вказаного Закону, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації з дня свого призначення набуває і тих повноважень, які були надані Голові Правління згідно Статуту ПАТ «Банк Форум», зокрема, видає довіреності від імені Банку на право вчинення від імені Банку юридичних дій, таких як укладення, зміну та припинення договорів (угод, контрактів), тощо. Таким чином, факт неправомірного на думку позивача, делегування повноважень ОСОБА_9, як представнику банку, спростовується вказаним Законом. Вказує, що позивач жодним чином не обґрунтовує вимоги про визнання електронних торгів недійними.

Представник відповідача - ПАТ «Банк Форум» Сова Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити в задоволенні позову, надав до суду письмові заперечення проти позову з яких вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, здійснює повноваження, що визначені ч. 2 ст. 37 цього Закону, а тому уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи, на представництво інтересів банку. Зазначив, що відповідно до п. 7 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», дія п.п. 3 п. 1 цього Закону не поширюється на банки, які віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у частині уступки (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи. Оскільки, ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних банків, а в подальшому було розпочато процедуру ліквідації, яка продовжується і на даний час, то до спірних правовідносин п.п. 3 п. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не застосовується.

Відповідач - приватний нотаріус КМНО Антипова І.В. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність.

Відповідач - приватний нотаріус КМНО Мінюкова-Кручина Т.П. в судове засідання не з'явилася, про день, час ті місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду письмові заперечення, з яких вбачається, що відповідно до кредитного договору № 0020/07/00-1 від 21 травня 2007 року, договору іпотеки, укладених між ОСОБА_4 та ПАТ «Банк Форум», ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 198 000,00 доларів США. Станом на 23 березня 2017 року заборгованість позивача за кредитним договором становила 19 920,42 доларів США, стягнення боргу здійснювалось на підставі судового рішення через відкриті електронні торги. Договір про відступлення права вимоги, був укладений 23 березня 2017 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та цього ж дня приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». 27 березня 2017 року ТОВ «Дніпрофінансгруп» на адресу позивача було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги та вимоги про погашення заборгованості, станом на 28 квітня 2017 року порушення усунуті не були, рекомендовані листи повернулися в зв'язку з закінченням терміну зберігання, на підставі чого 10 травня 2017 року нею була зареєстрована заява про реєстрацію права власності за новим кредитором та іпотекодержателем в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», п.п. 5, 6 договору іпотеки та прийнято рішення про реєстрацію переходу права власності на предмет іпотеки. В своїх діях нотаріус виходила з позицій пріоритету договору іпотеки над іншими вимогами та керувалася п.п. 5.1, 5.2, 6.3 договору іпотеки, згідно яких позивач надав згоду на задоволення іпотекодержателем своїх вимог за рахунком предмету іпотеки. Крім того, позивач жодним чином не довів, що спірна квартира є його єдиним житлом, яким він володіє на праві власності та те, що вказана квартира використовується ним, як місце постійного проживання, оскільки в кредитному договорі зазначена інша адреса проживання позивача, в матеріалах кредитної та іпотечної справи відсутні відомості про зміну позивачем місця проживання, незважаючи на застереження п. 3.1.4 договору іпотеки. Крім того, позивач протягом тривалого часу не бажав отримувати повідомлення про відступлення прав вимоги та вимоги про погашення заборгованості, що було направлене на його адресу новим кредитором, а вже 15 травня 2017 року представник позивача подав на адресу Міністерства юстиції України скаргу на її дії, яка була задоволена, Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 травня 2017 року № 3510329 скасоване та внесено запис про скасування запису про державну реєстрацію права власності № 20314812 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а тому позивач не мав права на звернення до суду з позовними вимогами до неї, оскільки спір між ними вирішений позасудовим органом і її діями права позивача не порушуються.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, предстаника відповідача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ПАТ «Банк Форум», дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, яким ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 21.05.2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 0020/07/00-1 (а.с.9-10). Відповідно до умов даного договору, банк надає позичальнику кредит для придбання нерухомості у сумі 198 000 доларів США.

З метою забезпечення даного кредиту в той же день, 21.05.2007 року був укладений договір іпотеки, відповідно до якого, даний договір забезпечує виконання зобов»язань, що випливають з укладеного кредитного договору № 0020/07/00-1 від 21.05.2007 року та з додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в майбутньому. Предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, що стане власністю іпотекодавця після завершення будівництва, а саме: квартира № 28 на поверсі -11, за будівельною адресою: м. Київ, вул. Туманяна,15а в секції «Б». Предмет іпотеки включає в себе трикімнатну квартиру, загальною площею 128, 83 кв.м., житловою площею - 68,10 кв.м. (а.с.11-12).

04.09.2014 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.20).

16.03.2017 року відбулися електронні торги з продажу права вимоги за кредитним договором № 0020/07/00-Ш майнові права на нерухомість, а саме: трикімнатну квартиру на 11 поверсі, загальною площею 128,83 кв.м., за будівельною адресою: м. Київ, вул. Туманяна, 15-а в секції «Б» (а.с.14). Переможцем торгів визнано ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Електроні торги оформлені протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-03-01-000016-с від 16.03.2017 року (а.с.14).

23.03.2017 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» був укладений договір відступлення права вимоги № 464-Ф, відповідно до якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника, іпотекодавця та поручителя, зазначених у додатку № 1 до цього договору - боржники - , включаючи прав вимоги до правонаступників боржників... (а.с.15-17).

Додатком № 1 до вказаного договору визначений реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами (а.с.134)

Крім цього, 23.03.2017 року був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (а.с.207).

10.05.2017 року рішенням державного реєстратора - приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручина Т.П. зареєстровано право власності на спірну квартиру з ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (а.с.19).

Звертаючись до суду з позовом позивач вважає, що; договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки також не недійсними, оскільки: по-перше, вони є удаваними, не пояснивши, які саме договори були укладені для приховання спірного; по-друге, у представника ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_9 не було повного обсягу цивільних прав на вчинення відповідних правочинів; по-третє, невідомо чи виконані дані правочини та вони направлені на неправомірне заволодіння майном позивача. Електронні торги, які оформлені протоколом, повинні бути визнані недійсними, але жодного обґрунтування даної вимоги представником позивача ані в позові, ані в засіданні не надано.

Що стосується вимоги позивача про визнання електронних торгів недійсними, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході розгляду справи представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу, у розумінні ст.77-78 ЦПК України, на підтвердження своїх позовних вимог, що позбавляє можливості задовольнити дану позовну вимогу.

Крім цього слід зазначити, що представник позивача в судовому засідання наголосив, що електроні торги є недійсними, як результат укладення недійсного правочину щодо відступлення прав вимоги. В даному випадку слід наголосити наступне, що предметом електронних торгів були майнові права на нерухомість, а саме: трикімнатну квартиру на 11 поверсі, загальною площею 128,83 кв.м., за будівельною адресою: м. Київ, вул. Туманяна, 15-а в секції «Б». Переможцем торгів визнано ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Тобто договір про відступлення прав вимоги, був укладений за результатами проведених електронних торгів, а не навпаки.

Що стосується договорів про відступлення прав вимоги № 464-Ф та відступлення прав вимоги за договором іпотеки, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не же бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором. Така ж норма міститься і в ст. 24 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що дані договори були укладені відповідно до результатів відкритих електронних торгів, оформлених проколом електронних торгів № UA-EA-2017-03-01-000016-с від 16.03.2017 року.

Пунктом 4 договору про відступлення прав вимоги № 464-ф від 23.03.2017 року вбачається, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 262 180 грн. до моменту укладання цього договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів, переможцем яких став новий кредитор, але не пізніше 10 робочих днів із дати складання такого протоколу.

Актом прийому-передачі документації згідно договору № 464-ф про відступлення прав вимоги від 23.03.2017 року зафіксовано передачу документації за вказаним кредитним договором, а актом прийому передачі прав вимоги згідно договору № 464-ф від 23.03.2017 року зафіксовано передачу вимоги за вказаним договором, заборгованість за яким становить 19920, 42 доларів США (а.с.135-136).

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо інше не суперечить договору та не заборонено законом.

При відступленні права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору боргові зобов'язання боржника і більше взаємовідносин не має, а ні з боржником, а ні з новим кредитором щодо перерахування коштів первісному кредитору, тож по суті відбувається купівля-продаж права вимоги боргових зобов'язань.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно до п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

У відповідності до вимог ЦПК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Оскільки згідно із ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору про спільну діяльність, а також з'ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Подібну правову позицію було висловлено Верховним Судом України при розгляді справи № 6-1026цс16.

Отже, в судовому засіданні представником позивача не доведено, що спірні договори є удаваними, а тому оспорювані договіри про відступлення прав вимоги не є удаваними правочинами, який вчинено з метою приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили, на що позивач посилається як на підставу для задоволення позовних вимог - ст. 235 ЦК України.

Крім цього, посилання представника позивача що договір є недійсним, оскільки він був укладений від імені ПАТ «Банк Форум» представником за довіреністю , ОСОБА_9, а не уповноваженою особою - ліквідатором банку, отже договір укладені особою без відповідних повноважень також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону».

Частиною 2 статті 36 вказаного вище Закону, на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Відповідно до ст. 35 вищезгаданого Закону, тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня «спеціаліст») та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Статтею 48 згаданого Закону передбачено, що фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку.

Згідно частини 2 ст. 37 Закону, уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень, має право:вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема: видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 згаданого Закону рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

З врахуванням викладеного, делегування повноважень ОСОБА_9, як представнику Банку є законним та відповідає нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що не дає підстави для визнання недійсним з підстав застосування ст. 215, 203 ЦК України, оскільки при його укладенні дотримані всі вимоги чинного законодавства та його укладання відповідає волі сторін договору.

Посилання представника позивача, що довіреність, яка була надіслана приватним нотаріусом КМНО Антиповою І.В. на ім»я ОСОБА_9, не може бути взята до уваги, оскільки даний доказ був поданий з порушенням ЦПК України, також не заслуговує на увагу, оскільки даний доказ був направлений до суду на виконання ухвали про витребування доказів.

Що стосується вимог позивача про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П. та скасування запису № 20314812 від 10.05.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» слід зазначити наступне.

15.05.2017 року представник позивача ОСОБА_13 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. (а.с.113-115).

За результатами розгляду даної скарги Міністерством юстиції України було видано наказ № 1934/5 від 16.06.2017 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Згідно даного наказу скаргу ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_4 від 15.05.2017 року задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.05.2017 року № 35103299, прийняте приватним нотаріусом КМНО Мінюковою-Кручиною Т.П. Наказано внести запис про скасування запису про державну реєстрацію прав власності № 20314812 у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (а.с.187).

Відповідно до ст.. 4 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу та його представнику достовірно відомо, про існування вказаного вище наказу Міністерства юстиції України. Навіть звертаючись з заявою про зміну предмету позову 19.01.2018 року, представник позивача залишає в заяві вимоги щодо визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису № 20314812 від 10.05.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права, достовірно будучи обізнаним з матеріалів справи про існування вказаного наказу МЮУ.

Відтак, відсутній предмет спору, що унеможливлює захист прав позивача у обраний ним спосіб, оскільки за наявності наказу Міністерства юстиції України № 1934/5 від 16.06.2017 року суд позбавлений можливості визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати запис № 20314812 від 10.05.2017 рокув Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надав належних, достовірних, допустимих, достатніх доказів на підтвердження вимог, викладених в позовній заяві. Достовірність доказів - це їх якість, точність і правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування, а достатність - це сукупність доказів, яка дозволяє вирішити справу по суті, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 202, 203, 215, 235, 509, 512, 513, 514, 516, 638 ЦК України, ст. 35, 36, 37, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. ст. 4, 10, 11, 13, 57-61, 208, 209, 212-215, 218, 258, 259, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антипової Ії Володимирівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мінюково-Кручини Тетяни Павлівни про визнання електронних торгів недійсним, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки та визнання недійсним рішення про реєстрацію прав власності на предмет іпотеки відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко