Рішення № 72483582, 27.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6423/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання – Гайданці Г.В.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно.

У позовній заяві позивач посилається на те, що 26.12.2002 року померла його мати ОСОБА_5, а 23.06.2006 року – батько ОСОБА_3.

Зазначає, що померлими ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заповіт складено не було, а тому право на спадкування мають спадкоємці за законом.

З посиланням на ст. 1261 ЦК України та враховуючи, що із спадкоємців першої черги, запишися тільки він – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказує, що йому належить право на спадкування за законом, як єдиному спадкоємцю першої черги. На підставі ст. 1268 ЦК України позивач вважає, що він прийняв спадщину.

Спадщина померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 складається із нерухомого майна, а саме, житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 174,20 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці, розташований в м. Ужгороді, вул. Гагаріна, 169, Закарпатської області, який належав їм на праві власності.

Позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_3 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, але оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору не має можливості у зв’язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23.06.2017 року за № 20/02-14.

На підставі вищезазначеного позивач просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме, 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 169, загальною площею, 81,20 кв.м., житловою площею 46,00 кв.м.

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини, і просить їх задовольнити.

Представник Ужгородської міської ради – ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила проти позову, зауваживши, що 1/2 частина будинку по вул. Гагаріна, 169, у м. Ужгороді належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_7.

Третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, матеріали інвентаризаційної справи спірного будинку, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5, яка померла 26.12.2002 року, та ОСОБА_3, який помер 23.06.2006 року, що підтверджується свідоцтвами про смерть останніх, виданих повторно серії І-ФМ № 200512 та серії І-ФМ № 200513 відповідно.

Після смерті батька позивача – ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне останньому нерухоме майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 169, Закарпатська область.

З матеріалів справи вбачається, що будинок за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 169, Закарпатської області, загальною площею 81,20 кв.м., житловою площею 46,00 кв.м., належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданим 16.12.1977 року виконкомом Ужгородської міської ради, та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданим 15.07.2005 року нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, кожному по 1/2 частині.

Статями 1216, 1217, 1220 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258, ст. 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з положеннями ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

23.06.2017 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за результатом розгляду документів, поданих ОСОБА_3 для оформлення та видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в м. Ужгороді, мкрн. «Дравці», вул. Гагаріна, 169, Закарпатської області, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок з тих підстав, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно надати нотаріусу правовстановлюючі документи на вказаний будинок, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.06.2017 року за № 20/02-14.

Як роз’яснено у пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, виходячи з наведеного, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на успадковану частину житлового будинку в нотаріальному порядку.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що можливість отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі у позивача відсутня, а тому його невизнане право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно, а саме, на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 169, Закарпатської області, в порядку спадкування за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відтак, позовні вимоги позивача, як такі, що є доведеними в судовому порядку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 27.02.2018 року на підставі ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст якого складено 28.02.2018 року.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1297 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради, третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 169, Закарпатської області, в порядку спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення буде складено 28 лютого 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик