Постанова № 72483445, 22.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1643/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Головного управління Національної поліції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 818/1643/17, суддя C.О. Бондар, м. Суми

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на його заяву від 08.09.2017 р. №423;

- визнати неправомірною бездіяльність, що полягає у відмові надати йому можливість зробити копії або фото матеріалів перевірки, проведеної за його повідомленням на телефонну лінію 102 про крадіжку з господарства його сестри;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 р. №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" та надати йому можливість зробити копії або фото зазначених в заяві матеріалів;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. по справі № 818/1643/17 позов задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 р. №423.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Сумській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 р. №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 163,39 грн.

Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що при наявності факту умисної відмови відповідача надати йому для ознайомлення і фотографування матеріали перевірки, суд першої інстанції не захистив його права. Також позивач вважає, що оскільки суд визнав неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його заяву №425, фактично суд визнав протиправною бездіяльність відповідача і щодо ненадання позивачу можливості зробити фото матеріалів перевірки. Таким чином, позивач вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі і відповідно в повному обсязі підлягають задоволенню вимоги про відшкодування судових витрат. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. по справі № 818/1643/17 в частині позовних вимог, щодо яких відмовлено та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Сумській області, не погодившись із постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції наявним у справі доказам не надано належної оцінки, неправильно застосовано норми матеріального права, в порушення ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України не вжито заходів щодо правильного застосування законодавства та винесення законного і обґрунтованого судового рішення, та вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. по справі № 818/1643/17, прийняти нову постанову, якою провадження у даній справі закрити.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 зателефонував до служби "102" та повідомив про крадіжку з домогосподарства його сестри.

08.09.2017 року позивач звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області із заявою №423, у якій просив надати йому матеріали перевірки для ознайомлення, а також надати можливість зробити фотокопії документів (а.с.5).

Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповіді на його заяву від 08.09.2017 р. №423 та ненадання йому можливості зробити копії або фото матеріалів перевірки проведеної за його повідомленням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не була надано відповідь на заяву позивача, чим порушено ст. 19 Закону України "Про звернення громадян".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Питання розгляду заяв (клопотань) врегульовано ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідно до якої, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки; рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), реалізують свої повноваження, зокрема, шляхом прийняття відповідних рішень за результатами розгляду звернень громадян та доведення їх до відома заявників. При цьому, обов'язковою вимогою до змісту вказаних рішень є вмотивованість відповіді органу державної влади та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення у разі відмови в задоволенні вимог.

У відповідності до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.

З матеріалів справи встановлено, що Лебединським ВП Сумського РВП Головного управління Національної поліції в Сумській області не була надана відповідь на заяву ОСОБА_1 від 08.09.2017 №423, чим порушені вимоги ст. 19 Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на заяву позивача від 08.09.2017 р. №423 та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача від 08.09.2017 р. №423 у відповідності до Закону України "Про звернення громадян".

Довід апеляційної скарги відповідача, що дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів не приймає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У відповідності до ч.1 ст. 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

За приписами ч.2 ст. 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів встановила, що позивач в даній справі оскаржує бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненадання відповіді на його заяву від 08.09.2017 р. №423, в якій позивач просив начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області надати для ознайомлення матеріали перевірки та надати можливість зробити копії чи фото цих матеріалів.

Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів відкриття кримінального провадження, а тому колегія суддів вважає помилковим посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність у суб'єкта владних повноважень обов'язку надавати відповідь у відповідності до статті 12 Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, виходячи зі змісту позовних вимог, колегія суддів вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Довід апеляційної скарги позивача щодо необхідності задоволення позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності відповідача, що полягає у відмові надати йому можливість зробити копії або фото матеріалів перевірки проведеної за його повідомленням на телефонну лінію "102" про крадіжку з господарства його сестри та зобов'язання відповідача надати позивачу можливість зробити копії або фото зазначених в заяві матеріалів, колегія суддів не приймає через те, що така позовна вимога є передчасною, оскільки заява від 08.09.2017 р. №423 відповідачем не була розглянута у встановленому законом порядку, рішення про відмову позивачу в ознайомленні з матеріалами справи не приймалося, письмова відповідь йому не направлялася, а тому суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні цієї частини позову.

Довід апеляційної скарги позивача щодо неправильного розподілу судових витрат судом першої інстанції також задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.91 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог позивача про компенсацію витрат за відрив від звичайних занять, оскільки відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. При цьому, сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов'язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір. Позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування компенсації витрат, пов'язаних з втраченим заробітком та компенсації за відрив від звичайних занять в загальній сумі 200 грн, а саме: 04.12.2017 р. з 13 до 19 год. в сумі 120 грн., 13.12.2017 р. з 07 до 11 год. в сумі 80 грн.

Згідно ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З матеріалів справи встановлено, що приймаючи рішення по даній справі, суд першої інстанції позов задовольнив частково, задовольнивши дві позовні вимоги з трьох.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення правильно здійснив розподіл судових витрат, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати, пов'язані із прибуттям до суду та компенсацію добових, разом 163,39 грн. ((125,09 грн. + 120 грн.) : 3 х 2).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017р. по справі № 820/4795/17 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 818/1643/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 27.02.2018 р.