Постанова № 72482968, 22.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2213/14Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєва І.Т.

представника позивача Войтенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017, повний текст складено 14.08.2017, суддя І інстанції Бондар С.О., по справі № 818/2213/14

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області ( надалі по тексту позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз-Плюс" (надалі по тексту відповідач), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд:

-стягнути податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1255425,65 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз-Плюс" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1255425,65 грн.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Метал - Союз плюс", за результатами якої складено акт перевірки від 20 січня 2009 року № 287/2312/31931103/3 (а.с.14-46).

На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 20.01.2009 №0000072312/0/4315, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1259087 грн., у тому числі: 839391 грн. основний платіж, 419 696 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с. 12).

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням, ТОВ "Метал - Союз плюс" оскаржило його до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду у справі №2а-3/10/1870 від 21.12.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23 серпня 2011 року відкрито касаційне провадження у справі № 2а-3/10/1870 та зупинено виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2014 року залишено без змін вказані судові рішення (а.с.9-10,11).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем строків давності а звернення до суду з позовом про стягнення з позивача податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно зробити висновок, що проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції є моментом набрання ним законної сили і водночас моментом узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 року залишено без змін постанову Сумського окружного адміністративного суду у справі №2а-3/10/1870 від 21.12.2010, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, з 09.06.2011 р., податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1259087 грн., в тому числі основний платіж 839391 грн., та штрафні санкції 429696 грн. за податковим повідомленням - рішенням №0000072312/0/4315 від 24.01.2010 є узгодженим.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За таких обставин ТОВ "Метал-Союз плюс" мало б сплатити узгоджену 09.06.2011 р. суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по 19.06.2011 р. включно.

За приписами пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, у зв'язку з несплатою ТОВ "Метал-Союз плюс" узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, 20.06.2011 вказане грошове зобов'язання перейшло до категорії податкового боргу.

Відповідно до приписів п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Оскільки податковий борг ТОВ "Метал-Союз плюс" виник 20.06.2011 р., відлік строку давності для стягнення вказаного боргу розпочався 21.06.2011 року, а закінчився - 19.06.2014 року.

Проте, ДПІ у м. Сумах звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ "Метал-Союз-Плюс" податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі по тексту - ПДВ) (код податку 14060100) лише 14.08.2014 року, тобто після сплину строку давності.

Посилання податкового органу в апеляційній скарзі на те, що оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2011 року у справі №2а-3/10/1870 було зупинено виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року, то строки стягнення податкового боргу були зупинені, а тому контролюючий орган був позбавлений можливості звернутися до суду з позовом щодо стягнення з позивача податкового боргу, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 стаття 215 Кодексу адміністративного судочинства України, після відкриття касаційного провадження суддя-доповідач по справі, крім іншого вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Однак, норми статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України не зупиняють та не припиняють момент набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції, а також не впливають на перебіг строку давності.

Крім того, Податковий кодекс України чи інший нормативно-правовий акт не містить приписів, щодо можливості переривання, перенесення чи зупинення 1095 днів, визначених для стягнення податкового боргу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Податковим кодексом України не встановлено можливості продовження строку стягнення податкового боргу понад 1095 днів з будь-яких підстав.

Тому, враховуючи вимоги ст. 102 Податкового кодексу України, строк звернення податкового органу із вимогою про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість з ТОВ "Метал-Союз Плюс" в сумі 1255425,65 грн. на час звернення з позовом сплив.

Відповідно до приписів п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України, редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З вказаною нормою кореспондуються приписи ч.4 ст. 50 КАС України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Отже, суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду з позовом у випадках встановлених законом.

Приписами п. 102.2 ст. 102 ПК України визначено, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Проте, позивачем не доведено суду наявності обставин, визначених п. 102.2 ст. 102 ПК України для звернення до суду з позовом поза межами строків визначених в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, а тому у позивача були відсутні підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Також, колегія суддів зазначає, що позивачу були відомі наслідки розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, а тому він мав можливість звернутися до суду про стягнення податкового боргу у строки визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення .

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.08.2017 по справі № 818/2213/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 27.02.2018.