Постанова № 72482955, 23.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6114/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу, суддя Єгупенко В.В. , Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/6114/17

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( далі - позивач ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати наказ відповідача від 05 грудня 2017 року № 812 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1".

Разом з тим в поданому позивачем адміністративному позові міститься клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення виконання наказу Державної фіскальної служби України від 05.12.2017 № 812, в обґрунтування якого зазначено, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а прийнятий оскаржуваний наказ відповідача містить, на думку позивача, очевидні ознаки протиправності дій суб'єкта владних повноважень.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування наказу - відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення клопотання, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи до уваги принцип співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, позивач не навів обставин та не надав до суду відповідних доказів, що є достатніми для прийняття судом рішення про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

За змістом ст.117 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ч. 3 ст. 117 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно ч. 4 ст.117 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Тобто, забезпечення позову-це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Позивач, звертаючись з клопотанням про забезпечення позову, не навів доказів, з яких він дійшов висновку, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову в такий спосіб, або невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав позивача.

А саме: позивачем не обгрунтовано та документально не підтверджено існування заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.

Колегія суддів зауважує, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову має містити виклад фактів наявності реальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, в чому саме вона полягає, чому без вжиття таких заходів стане неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача. Сам по собі факт звернення до суду з клопотанням про вжиття заходів по забезпеченню позову не може бути підставою задоволення такого клопотання.

Як вбачається з матеріалів позову, Державною фіскальною службою України 05.12.2017 було видано наказ № 812 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.1998 по 01.08.2017, тривалістю 10 робочих днів, з 07.12.2017. Позивач оскаржує зазначений наказ відповідача, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та п.п.78.1.11 ст.78 ПК України.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не обгрунтовано та документально не підтверджено існування заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а тому є необгрунтованим і безпідставним.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/6114/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 27.02.2018.