Постанова № 72482479, 27.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 523/10797/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Кисельов В.К.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюк Г.В.

суддів: Потапчука В.О. , Шляхтицького О.І.

при секретаріПавлюк К.І.

за участю сторін: Представник позивачаОСОБА_3 (довіреність)Представник 3-ї особиПоліщук Я.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Суворовське об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування рішень та вчинення певних дій, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Суворовське об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про скасування рішень та вчинення певних дій, мотивуючи його тим, що оскільки боржник, не виконав вимогу виконавчого листа в повному обсязі, тому Постанова від 21.06.2017 року має бути скасована та поновлено виконавче провадження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_5 про скасування рішень та вчинення певних дій залишено без розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що боржником невірно було виконано судове рішення, оскільки останній надав ті ж самі Розпорядження від 31.01.2017 року, тільки змінили дату на супровідному листі , зазначивши травнем 2017 року.

Суворовське об'єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подало заперечення на апеляційну скаргу у яких зазначило, що виконало вимоги виконавчого листа № 523/6003/15-а добровільно та в повному обсязі, тому постанова про закінчення виконавчого провадження винесена відповідно до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано противоправним та скасовано рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №107 від 25.02.2015 року про утримання надміру виплачених сум щодо ОСОБА_5. Визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в Суворовському районі м. Одеси №35 від 27.03.2015 року про припинення виплати пенсії щодо ОСОБА_5. Зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновити ОСОБА_5 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення призначеного належного розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи. Зобов'язано Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повернути ОСОБА_5 всі безпідставно утримані кошти, згідно рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №107 від 25.02.2015 року та рішення УПФУ в Суворовському районі м.Одеси №35 від 27.03.2015 року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України у триденний строк з дати набуття рішенням законної сили. Допущено негайне виконання постанови за один місяць. Стягнуто з Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 73 гривні, витрати за проведення експертизи у розмірі 3170 гривень 88 копійок, а всього стягнути суму у розмірі 3243 гривні 88 копійок. Позовні вимоги ОСОБА_5 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6061 гривень 28 копійок, моральної шкоди у розмірі 30000 гривень залишено без задоволення.

На виконання постанови суду, Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи у тому числі щодо зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновлення ОСОБА_5 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення призначеного належного розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи.

Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження ВП №53387938 щодо зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновлення ОСОБА_5 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення призначеного належного розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи.

Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повернуло позивачу колишній розмір пенсії, який вона отримувала до прийняття рішення рішенням №35 від 27.03.2015 року, яким відповідач протиправно припинив виплату пенсії ОСОБА_5.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області - ОСОБА_6 від 21.06.2017р. було закінчено виконавче провадження №53387938 щодо виконання виконавчого листа № 523/6003/15 від 06.02.2017р., який виданий Суворовським районним судом м. Одеси щодо зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновлення ОСОБА_5 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення призначеного належного розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснило донарахування пенсії ОСОБА_5 та виплатило їй додатково суму у розмірі 28252,84 грн., а тому відсутні підстави для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.14 КАС України, судові рішення що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зокрема здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повернуло позивачу колишній розмір пенсії, який вона отримувала до прийняття рішення рішенням №35 від 27.03.2015 року, яким відповідач протиправно припинив виплату пенсії ОСОБА_5 Крім того, Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснило донарахування пенсії ОСОБА_5 та виплатило їй додатково суму у розмірі 28252 гривні 84 копійки.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що під час призначення пенсії в 1996 році у ОСОБА_5 був коефіцієнт стажу - 0,69. Тобто, пенсійний орган неправомірно перераховуючи (під час осучаснення розмірів пенсії з застосуванням середньомісячної заробітної плати в Україні за 2002 рік у розмірі 306,45грн) пенсію ОСОБА_5 зменшив коефіцієнт стажу - 0,34417.

Разом з тим, як вибачається з матеріалів справи та зазначено Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі в письмових поясненнях, виплата пенсії управлінням була припинена, а згодом поновлена з того ж самого розрахунку при тому ж самому коефіцієнті - 0,34417.

Означене також підтверджується Розпорядженням пенсійного фонду № 184894 від 17.02.2004 року, у якому зазначено коефіцієнт - 0,34417. Тобто, з означеним коефіцієнтом позивачу було припинено виплату пенсії.

Також, в постанові суду від 23.11.2016 року не має жодного посилання на невідповідність застосування боржником будь-якого неправомірного коефіцієнту стажу під час розрахунку пенсії. Крім того, підставою оскарження дій відповідача був факт застосування до позивачки ч. 1 ст. 50 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції станом на 01.01.2015р.), якою встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку, а також ч. 1 ст. 49 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції станом на 01.01.2015р.), якою встановлено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Відповідач вважає, що позивачка надала недостовірні відомості під час оформленні пенсі по інвалідності, а тому зупинив виплату пенсію.

Після поновлення виплати пенсії в Розпорядженні № 184894 від 30.01.2017 року у позивача також зазначено коефіцієнт - 0,34417, тобто такий самий, як і був до її припинення.

Крім того, у своїх поясненнях пенсійний фонд зазначив, що розмір пенсії ОСОБА_5, яка отримає пенсію по інвалідності є мінімальною та складає 1126,84 грн., держава доплачує до мінімального розміру пенсії доплату в розмірі 325,16 грн. Станом на 01.01.2018 року розмір пенсії складає 1452,00 грн. Оскільки розмір пенсії є мінімальний по інвалідності, коефіцієнт не впливає на її розмір.

Також, під час слухання справи представник апелянта зазначав, що пенсійним фондом було невірно розраховано та виплачено пеню нараховану на безпідставно утримані кошти, виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України .

Разом з тим, з матеріалів справи вибачається, що предметом позову в означеній справі є скасування постанови від 21.06.2017 року про закінчення ВП №53387938 у справі 523/6003/15 та зобов'язання відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області поновити ВП №53387938 у справі 523/6003/15.

Постанова ВП №53387938 від 21.06.2017 року відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області про закінчення виконавчого провадження була винесена відносно вимог про зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі поновлення ОСОБА_5 виплати пенсії по інвалідності 2 групи з дитинства шляхом повернення призначеного належного розрахунку розміру пенсії по інвалідності 2 групи. Тобто, вимоги щодо нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України були предметом іншого виконавчого провадження та позивачем в рамках даної справи не оскаржувались.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_5 про скасування рішень та вчинення певних дій належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2017 року по справі № 523/10797/17, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 28 лютого 2018 року.

суддя-доповідач: Г.В. Семенюк судді: В.О. Потапчук О.І. Шляхтицький