Постанова № 72482398, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1337/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної охорони України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державної охорони України про визнання протиправним та скасування наказів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної охорони України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Управління державної охорони України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС в частині зарахування підполковника ОСОБА_3, в розпорядження Начальника Управління державної охорони України,визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Управління державної охорони України від 23 вересня 2016 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині попередження підполковника ОСОБА_3, про неповну службову відповідність, визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Управління державної охорони України від 24 листопада 2016 року № 588-ОС в частині продовження підполковнику ОСОБА_3, терміну перебування в розпорядженні Начальника Управління державної охорони України, визнати протиправним та скасувати наказ Начальника Управління державної охорони України від 23 грудня 2016 року № 642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині накладення на підполковника ОСОБА_3, дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, зобов'язати Управління державної охорони України призначити підполковника ОСОБА_3, на посаду відповідно до вимог пунктів 42, 48 Положення про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Управління державної охорони України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що всупереч нормам діючого трудового законодавства та законодавства, що регулює проходження служби в органах державної охорони, відповідачами протиправно, звільнено його з займаної посади, чим порушено права та законні інтереси, у той час, як ним не було порушено трудової дисципліни.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Начальника Управління державної охорони України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС в частині зарахування підполковника ОСОБА_3, в розпорядження Начальника Управління державної охорони України.

Визнано протиправними та скасовано накази Начальника Управління державної охорони України від 24 листопада 2016 року № 588-ОС, від 14 грудня 2016 року №627-ос та від 23 грудня 2016 року №646-ос в частині продовження підполковнику ОСОБА_3, термінів перебування в розпорядженні Начальника Управління державної охорони України.

Визнано протиправним та скасовано наказ Начальника Управління державної охорони України від 23 грудня 2016 року № 642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині накладення на підполковника ОСОБА_3, дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Поновлено підполковника ОСОБА_3, на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

Допущено негайне виконання цього рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині поновлення ОСОБА_3, на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Управління державної охорони України, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги та поданого письмового відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3, наказом Начальника Управління державної охорони України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС звільнено з посади заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів та зараховано у розпорядження Начальника Управління державної охорони України зі збереженням всіх видів грошового забезпечення за посадою, яку він займав (посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що носять постійний характер та премії) та з призначенням доступу до секретної інформації, відповідно до підпункту «а» пункту 48 Положення про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Управління державної охорони України, затвердженого Указом Президента України від 19 жовтня 2007 року № 982/2007 (надалі - Положення).

Підставою для видання вказаного наказу був рапорт директора Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України від 12 вересня 2016 року з резолюцією начальника Управління державної охорони України від 13 вересня 2016 року.

На підставі висновку службового розслідування від 15 вересня 2016 року начальником Управління державної охорони України видано наказ від 23 вересня 2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким до позивача застосовано "попередження про неповну службову відповідність".

Наказом начальника Управління державної охорони України від 24 листопада 2016 року №588-ОС було продовжено термін перебування позивача у розпорядженні Начальника Управління державної охорони України на один місяць з 14 листопада 2016 року на підставі рапорту директора Департаменту роботи з особовим складом від 22 листопада 2016 року.

Під час перебування позивача в розпорядженні з 14 листопада 2016 року по 14 грудня 2016 року, а саме в періоди з 30 листопада 2016 року по 09 грудня 2016 року та з 13 грудня 2016 року по 19 грудня 2016 року, останній перебував на лікарняному, у зв'язку з чим були подані рапорти на продовження терміну перебування в розпорядженні Начальника Управління.

Так, начальником Управління державної охорони України від 14.12.2016 року №627-ос продовжено термін перебування у розпорядженні Начальника Управління державної охорони України, зі збереженням грошового забезпечення, з 14 грудня 2016 року по 23 грудня 2016 року, від 23 грудня 2016 року №646-ос - з 24 грудня 2016 року по 30 грудня 2016 року.

Начальником УДО України від 16 грудня 2016 року № 363 призначено службове розслідування з приводу факту, який викладено у рапорті начальника АНУ Управління державної охорони України.

За результатами службового розслідування, яке було затверджене Начальником Управління державної охорони України 22 грудня 2016 року, прийнято рішення, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

З метою реалізації вказаного рішення, Начальником Управління державної охорони України 23 грудня 2016 року видано наказ №642-ос про накладення дисциплінарного стягнення, яким звільнено з військової служби за службовою невідповідністю підполковника ОСОБА_3, що перебуває у розпорядженні Начальника Управління державної охорони України.

Не погоджуючись з вказаними наказами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), Положенням про проходження військової служби за контрактом військовослужбовцями Управління державної охорони України, затвердженого Указом Президента України від 19 жовтня 2007 року №982/2007.

Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту).

Абзацом другим статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, визначено, що Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувач Національної гвардії України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно зі статтею 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, про накладені дисциплінарні стягнення оголошується офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

З матеріалів справи вбачається, що до Управління державної охорони надійшов лист заступника голови Верховної Ради України ОСОБА_4, від 09 вересня 2016 року №03/4-210 щодо інциденту, що стався 06 вересня 2016 року під час офіційного візиту Президента Національної ради Швейцарської Конфедерації ОСОБА_11 щодо якої Управління державної охорони України здійснювало відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" державну охорону.

Так, з її слів, після закінчення офіційної зустрічі під час виїзду з офіційної резиденції посла (АДРЕСА_1) водія ОСОБА_4, зупинив представник Управління державної охорони України підполковник ОСОБА_3, та почав в присутності послів та інших високопосадовців в грубій формі висловлюватись на його адресу. За словами ОСОБА_5, позивач кричав та дозволяв собі говорити некоректно, відмовившись пояснити, яким чином необхідно від'їжджати від будівлі посольства. На її думку, поведінка позивача не відповідає професійним, етичним та моральним вимогам, яким мають відповідати військовослужбовці Управління державної охорони України.

У зв'язку з вказаним, ОСОБА_4, звернулася до Начальника Управління державної охорони України з вимогою розглянути питання щодо усунення позивача від виконання службових обов'язків із забезпечення безпеки офіційних делегацій.

В ході проведення службового розслідування комісією встановлено, що відповідно до плану заходів та розстановки постів оперативного наряду із забезпечення безпеки Президента Національної ради Швейцарської Конфедерації ОСОБА_11 під час візиту в Україну, затвердженого першим заступником Начальника Управління державної охорони України від 06 вересня 2016 року, визначена відповідна група охорони у складі: старший групи охорони - підполковник ОСОБА_3, члени групи - майор ОСОБА_6, майор ОСОБА_7, майор ОСОБА_8, прапорщик ОСОБА_9, Зі слів майора ОСОБА_8, інструктаж групи охорони був проведений ним приблизно о 16 годині 06 вересня 2016 року за адресою: м.Київ, вул.П.Болбочана, 8.

Позивач рапортом на ім'я Начальника Управління державної охорони України від 12 вересня 2016 року довів про те, що під час виконання службових обов'язків по забезпеченню безпеки Президента Національної ради Швейцарської Конфедерації ОСОБА_11 під час візиту в Україну на об'єкті відвідування посольства після його команди основному автомобілю стати на подачу, вперед виїхав автомобіль заступника голови Верховної Ради України ОСОБА_4, та став на два місця. Позивач у вимогливій формі звернувся до водія зазначеного автомобіля, після чого ОСОБА_4, вказала на те, що навіть вона не звертається до свого водія на "ти", на що позивач вибачився.

Згідно висновку службового розслідування від 22 грудня 2016 року за недотримання вимог пунктів 2,4 статті 17 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", статей 11,49,50,51 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на підставі статті 68 Дисциплінарного статуту України запропоновано позивача притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність.

За наслідками розгляду службового розслідування відповідач наказ від 23 грудня 2016 року № 642-ОС "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким наклав на підполковника ОСОБА_3, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів Збройних Сил України як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відтак, суд приходить до висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення дисципліни, можливе за умови доведення належними доказами фактів порушень працівником Збройних Сил України вимог законодавства.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження неправомірної поведінки позивача, крім листа ОСОБА_4, від 09 вересня 2016 року №03/4-210, у якому викладені обставини інциденту.

З матеріалів службової характеристики підполковника ОСОБА_3, від 21 грудня 2016 року наданої заступником директора Департаменту - начальником 2 Служби Управління державної охорони України ДППОЗ України полковником ОСОБА_10 свідчить, що підполковник ОСОБА_3, за час проходження служби, зарекомендував себе професійно підготовленим військовослужбовцем. Знає вимоги чинного законодавства України, військових статутів Збройних Сил України та нормативні документи Управління. Успішно опанував ввірене йому озброєння та технічні засоби, не має труднощів при їх використанні. Поставленні завдання та дорученні справи виконує. Безкомпромісний та вимогливий, має силу волі, приймає рішення, які відстоює занадто енергійно, емоційний й рішучий, чим же створити конфліктну ситуацію. На критичні зауваження не завжди реагує правильно, але належні висновки робить правильні.

Відповідачем не надано до суду підтвердження наявності факту вчинення правопорушення, порушення військової дисципліни чи громадського порядку по вказаним обставинам.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і перевіряти їх відповідність законові.

За загальним правилом будь-яке звільнення особи (як у відносинах публічної служби, так і у звичайних трудових відносинах) має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, в даному випадку.

Слід зазначити, що статтею 43 Конституції України, передбачено, що Державою гарантовано кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності правових підстав та передчасно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу на позивача, а саме - звільнення у зв'язку зі службовою невідповідністю, а тому, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування наказу від 23 грудня 2016 року № 642-ОС «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, про поновлення полковника ОСОБА_3 на посаді заступника начальника 8 відділу 2 Служби Департаменту підготовки та проведення охоронних заходів Управління державної охорони України та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Начальника Управління державної охорони України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС в частині зарахування підполковника ОСОБА_3 в розпорядження Начальника Управління державної охорони України.

Крім того, похідними є вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наказів Начальника Управління державної охорони України від 24 листопада 2016 року № 588-ОС, від 14 грудня 2016 року №627-ос та від 23.12.2016 року №646-ос в частині продовження підполковнику ОСОБА_3 термінів перебування в розпорядженні Начальника Управління державної охорони України, які були прийняті на підставі неправомірного наказу про зарахування підполковника ОСОБА_3 в розпорядження Начальника Управління державної охорони України.

Крім того, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Начальника Управління державної охорони України від 23.09.2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення" в частині попередження підполковника ОСОБА_3 про неповну службову відповідність, не підлягає задоволенню, оскільки вказаний наказ втратив чинність з дня видачі наказу про звільнення позивача № 642-ОС від 23.12.2017 року.

Доводи апелянта стосовно пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнати протиправним та скасування наказу Начальника Управління державної охорони України від 15 вересня 2016 року № 411-ОС в частині зарахування підполковника ОСОБА_3, в розпорядження Начальника Управління державної охорони України, визнання протиправним та скасування наказу Начальника Управління державної охорони України від 23 вересня 2016 року «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині попередження підполковника ОСОБА_3, про неповну службову відповідність, визнання протиправним та скасування наказу Начальника Управління державної охорони України від 24 листопада 2016 року № 588-ОС в частині продовження підполковнику ОСОБА_3, терміну перебування в розпорядженні Начальника Управління державної охорони України не заслуговують на увагу, оскільки апелянтом не надано доказів належного повідомлення позивача про ознайомлення його з вищевказаними наказами.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Під час розгляду зазначеної справи в суді апеляційної інстанції апелянтом не доведено, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції здійснив порушення норм матеріального чи процесуального права, або неповною мірою з'ясував обставини, що мають значення для її вирішення.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної охорони України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Федотов І.В.