Постанова № 72482184, 26.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/228/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 року (головуючий суддя Потятинник Ю.Р.) ухвалена у відкритому судовому засіданні в м. Коломия о 15 год. 58 хв. у справі №346/5356/17 провадження №2-а/346/187/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 21.11.2017 року звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні сум одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, винагороди за тривалу безперервну військову службу, компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення та зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії за вислугу років з 02 листопада 2016 року з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія сум одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 9325 (дев'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 40 коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 9325 (дев'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 40 коп., одноразової премії у розмірі 1761 (одної тисячі сімсот шістдесят одної) грн. 49 коп., винагороди за тривалу безперервну військову службу у розмірі 1868 (одної тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 75 коп., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 5981 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одну) грн. 29 коп., одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 71850 (сімдесят одної тисячі вісімсот п'ятдесяти) грн. 25 коп., індексації грошового забезпечення у розмірі 1066 (одної тисячі шістдесяти шести) грн. 97 коп. та здійснити відповідні виплати з врахуванням проведених виплат, допустити до негайного виконання постанову суду в межах суми стягнення за один місяць та зобов'язати відповідача подати до Коломийського міськрайонного суду протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби, одноразова премія, компенсація за невикористану відпустку не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) виплатами, мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців., відносяться до заохочувальних та компенсаційних виплат та не входять до складових грошового забезпечення, визначених статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби., та деяких інших осіб», з яких обчислюється пенсія, відповідно, правових підстав для проведення перерахунку пенсії з врахуванням одноразових видів грошового забезпечення не має. Крім того, судом не враховано, що при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску. Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Колегія суддів зауважує, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог позивачем не оскаржується, то згідно із положеннями частини 1 статті 293 КАС України воно не підлягає апеляційному перегляду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії із врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, винагороди за тривалу безперервну військову службу, компенсації за невикористану відпустку. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років з 02.11.2016 року з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, винагороди за тривалу безперервну військову службу, компенсації за невикористану відпустку, суми яких зазначено в довідці т.в.о. військового комісара Івано-Франківського військового комісаріату № 9/6623 від 30.08.2016р. ОСОБА_2, звернувся до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії 02 листопада 2017 року. Відмову йому надано 07 листопада 2017 року. За захистом порушеного права до суду звернувся з позовом в межах шестимісячного строку, а отже строк звернення до адміністративного суду не пропустив. Відмовлено позивачу щодо не врахування при перерахунку пенсії сум індексації, з яких не сплачувались внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та суми одноразової грошової допомоги при звільненні, що відповідає правовій позиції зазначеній в постанові Верховного суду України від 12.09.2017 року справа №21-111а16.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач, полковник запасу, проходив військову службу у Збройних Силах України. Звільнений з військової служби у запас з посади військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату наказом Міністра оборони України від 12.11.2014 року № 680 за пунктом «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Наказом ТВО військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 12.12.2014 року № 247 його було виключено зі списків особового складу ОВК та направлено на військовий облік до Івано-Франківського міського військового комісаріату. З 13 грудня 2014 року позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Призначення пенсії здійснювалось на підставі довідки про додаткові види грошового забезпечення №7/7431 від 30.12.2014 року. На пенсійному обліку знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

30.08.2017 року позивачем виявлено, що пенсія йому нарахована в заниженому розмірі, до складу грошового забезпечення, з якого призначена пенсія, не включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, винагороди за тривалу безперервну військову службу, компенсації за невикористану відпустку, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, з яких сплачувалися єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

02.11.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні одноразових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено страхові внески.

Листом Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області від 07.11.2017 року №1004/П-15 в перерахунку пенсії йому відмовлено з посиланням на статтю 43 Закону № 2262-XII та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (далі - Постанова № 393), якими встановлено виключений перелік видів грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні пенсій і тому відповідач вважає, що немає законних підстав для врахування їх при обчисленні пенсії.

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 №2011-XII, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону №2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Пунктом 5 Постанови №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Аналогічні положення закріплено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу (далі - Інструкція №260).

Пунктом 1.2 Інструкції №260 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

Згідно з пунктом 33.1 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2012 року №956 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 в частині категорій осіб, яким встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення та доповнено Переліком військових частин, підрозділів, закладів, установ та організацій Збройних Сил.

Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди визначено Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу (далі - Інструкція №595).

Згідно з пунктом 4 Інструкції №595 виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)).

Відповідно до пункту 5 Інструкції №595 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 названого Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинної на час призначення пенсії позивачу) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема як військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії, винагорода за тривалу безперервну військову службу, компенсація за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним судом України у рішенні від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15).

Зазначена правова позиція Верховного Суду України не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2015, яким здійснено офіційне тлумачення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки цим рішенням визначено, виключний перелік виплат, що належить до додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), що повинні враховуватися при перерахунку пенсії військовослужбовцям, проте не визначено конкретні види вказаних виплат.

Згідно з частиною другою статті 99 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України (в редакції чинній на час ухвалення рішення суду першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до частин 1,2 статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що в даному випадку, питання періоду стягнення невиплаченої пенсії регулюється саме спеціальними нормами встановленими статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому покликання апелянта про пропуск строку на звернення до суду не підлягають до задоволення.

Згідно із частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України).

Колегія суддів дійшла висновку, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.12.2017 року у справі № 346/5356/17 провадження №2-а/346/187/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

В.Я. Макарик

Повний текст постанови складено 27.02.2018 року