Постанова № 72481977, 26.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19201/16 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Файдюка В.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та скасування цієї постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився представник апелянта, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 03.11.2016 року передано на виконання постанову Інспекції Держаного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 01.10.2013 року № 633 по справі про адміністративне правопорушення.

Вказаною постановою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби місті Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києва від 03.11.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52803319 з виконання постанови ІДАБК в м. Києві №633 від 01.10.2013 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 цього ж Закону № 1404-VIII встановлено, що примусовому виконанню підлягають також постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Разом з тим, пунктом 1 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущений встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Крім того, статтею 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Відповідно до наданих суду доказів, постанова Інспекції Держаного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 01.10.2013 року № 633 не оскаржувалась, а відтак перебіг строку давності не зупинявся, також суду не надано доказів поновлення такого строку.

Таким чином, на момент надходження до відповідача, а саме 03.11.2016 року, строк виконання вказаного виконавчого документу сплинув, а тому у державного виконавця не було жодних законних підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доказів оскарження в судовому порядку бездіяльності відповідача щодо нездійснення виконавчих дій з виконання постанови Інспекції Держаного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 01.10.2013 року № 633 в порядок та строки, передбачені чинним законодавством (з 2013 року) апелянтом не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено 27 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Файдюк В.В.