Постанова № 72481683, 15.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8265/17 Суддя першої інстанції: Мазур А.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,

за участю секретаря - Казюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ГСКТБ АСУ - місцевпром» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Закритого акціонерного товариства «ГСКТБ АСУ - місцевпром» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» заборгованість у розмірі 4225 грн. 23 коп.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що не належить до осіб, які зобов'язані відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник.

Під час судового засідання представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 15 лютого 2018 року, не з'явилася, проте подала до суду письмове клопотання про зупинення провадження у справі до визначення правонаступника відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України.

У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з тих підстав, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві перебуває на стадії реорганізації шляхом злиття, в той час як суд зупиняє провадження у справі в разі ліквідації суб'єкта владних повноважень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмових пояснень позивача, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року - скасувати в частині виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, суд першої інстанції виходив з того, що ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» зобов'язане сплатити заборгованість, яка виникла у зв'язку з невиконанням вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві просить суд стягнути із ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» заборгованість у розмірі 4225 грн. 23 коп. по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник за період з 01 листопада 2014 року по 30 квітня 2017 року.

Спірні правовідносини у зазначений період регулювалися Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII, який діяв до 12 січня 2016 року та Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII, який набрав чинності з 13 січня 2016 року (крім окремих положень).

У період з 01 листопада 2014 року по 12 січня 2016 року обов'язок по відшкодуванню відповідних витрат був передбачений ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977-XII, згідно якої різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

У період з 13 січня по 31 грудня 2016 року обов'язок по відшкодуванню відповідних витрат був передбачений п. 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII, згідно якої до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

У період з 01 січня по 30 квітня 2017 року обов'язок по відшкодуванню відповідних витрат був передбачений ч. 3 ст. 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII, згідно якої різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Зазначені норми права вказують на те, що розмір різниці між сумами пенсій, яка підлягає відшкодуванню, залежить від типу установи, організації, на якій був набутий стаж, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до розрахунків заборгованості по відшкодуванню наукових пенсій, які Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало на вимогу суду, предметом стягнення є різниця пенсій, що виплачені ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Представники відповідача не заперечують, що зазначені особи працювали в установі, правонаступником якої є ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром», а саме - Головному спеціальному конструкторсько-технологічному бюро по автоматизованих системах управління місцевою промисловістю (ГСКТБ АСУ-місцевпром).

Згідно з п.п. 1.1, 1.3 статуту вказаної установи, затвердженим 09 січня 1979 року, вона є господарською організацією, яка знаходилася у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства місцевої промисловості Української РСР, а також є госпрозрахунковою установою.

Відтак, ГСКТБ АСУ-місцевпром було державною не бюджетною установою, у зв'язку з чим зобов'язане відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник за період з 01 листопада 2014 року по 31 січня 2016 року в розмірі 50 % різниці, а за період з 01 січня по 30 квітня 2017 року - 100 %.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що ГСКТБ АСУ-місцевпром було державною бюджетною установою є помилковими, оскільки суперечать п. 1.3 статуту зазначеної установи.

Дослідивши копії повідомлень (графа 9) про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з 01 листопада 2014 року до 31 січня 2016 року, колегія суддів встановила, що ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» пред'являлися до відшкодування суми у розмірі 50 % різниці.

Починаючи з 01 січня 2017 року відповідно до абз. 3 п. 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» та ч. 6 ст. 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 848-VIII відповідачу направлялися повідомлення про необхідність відшкодування 100 % різниці.

У відповідності до п. 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі - Порядок) у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

На виконання вимог суду відповідач надав завірену копію статуту та установчого договору ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром», згідно яких товариство є правонаступником установи ГСКТБ АСУ-місцевпром.

Отже, обов'язок щодо фінансування різниці пенсії особам, які працювали в ГСКТБ АСУ-місцевпром, перейшов до відповідача, як правонаступника зазначеної установи.

Аналогічний підхід до визначення особи, яка фінансує різницю пенсії у разі ліквідації або зміни власника установи був застосований Верховним Судом України у справі № 21-78а12.

Колегія суддів також встановила, що адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві містить вимогу про стягнення із ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» заборгованості у розмірі 4225 грн. 23 коп.

Натомість згідно з розрахунками заборгованості, які були надані позивачем 12 лютого 2018 року, розмір заборгованості відповідача складає 3992 грн. 68 коп.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку про те, що вимога Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення із ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» 232 грн. 55 коп. (4225 грн. 23 коп. - 3992 грн. 68 коп.) є необґрунтованою та була помилково задоволена судом.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ЗАТ «ГСКТБ АСУ - місцевпром» задовольнити частково, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року - скасувати в частині стягнення з відповідача 232 грн. 55 коп.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ГСКТБ АСУ - місцевпром» - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року у частині задоволення вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення заборгованості у розмірі 232 грн. 55 коп. - скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

В.В. Файдюк

Постанова складена у повному обсязі 27 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Файдюк В.В.

Коротких А. Ю.