Постанова № 72481318, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7275/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Василенко Я.М. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника позивача: - Варгатюка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ТАУР» про стягнення заборгованості у розмірі 1853199,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ТАУР» про стягнення заборгованості у розмірі 1853199,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст.. 100 КАС України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач - Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві пропущено 1095-ти денний строк на звернення до суду щодо стягнення грошового зобов'язання з відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України, в редакції, що діяла на час постановлення спірного рішення) встановлено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Частиною третьою статті 254 КАС України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою останнім грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням - рішенням від 25.10.2010 р. № 0007942312/0 та прийнятим за результатами адміністративного оскарження податковим повідомленням - рішенням від 10.12.2010 р. № 0007942312/1.

Податкові повідомлення - рішення були оскаржені в судовому порядку та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2011 р. у справі № 2а-6240/11/2670, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

З урахуванням викладеного, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2011 р. набрала законної сили 15.03.2012 р. та відповідно сума грошового зобов'язання визначена в податкових повідомленнях - рішеннях від 25.10.2010 № 0007942312/0 та від 10.12.2010 № 0007942312/1 стала узгодженою з 15.03.2012 р.

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на той факт, що податкова вимога від 12.06.2014 р. № 10454-25 була направлена відповідачу лише 29.05.2015 року суд звертає увагу на те, що положеннями пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку на стягнення податкового боргу пов'язано саме з днем виникнення податкового боргу, а не з днем винесення чи направлення податкової вимоги.

Натомість, адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва ГУ ДФС у м. Києві подано 06.06.2017 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено 1095-ти денний строк на звернення до суду щодо стягнення грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 100 КАС України (в редакції, що діяла на час постановлення спірного рішення) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Будь-яких доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до суду у матеріалах справи не міститься, не надані вони й суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.М.Василенко

Я.Б. Глущенко

Постанова складена в повному обсязі 27 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Василенко Я.М.

Глущенко Я.Б.