Постанова № 72481242, 27.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року справа №812/243/17

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Сухарька М.Г.,

секретар судового засідання Борисов А.А.,

за участі представника позивача Кузовової О.Ю.

представника відповідача Будариної О.О.

представника третьої особи Кузьменко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року (повний текст складено 16 листопада 2017 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 812/243/17 (судді в 1 інстанції Борзаниця С.В., Кисельова О.Є., Ірметова О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (далі - ПАТ "Луганськтепловоз") звернулось до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Служба безпеки України (далі - СБУ), в якому після збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність ДКС України щодо неповного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 по адміністративній справі №2а/1270/473/2012, у частині стягнення 620 767,00 грн.;

- зобов'язати ДКС України здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 по адміністративній справі №2а/1270/473/2012.

- зобов'язати ДКС України у встановлений судом строк з дня набрання постановою законної сили подати звіт про виконання судового рішення по справі №812/243/17.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року по справі №2а/1270/473/2012 позовні вимоги ПАТ "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 14 451 693,00 грн, задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, яка виразилася у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновку із зазначенням заявленої Публічним акціонерним товариством "Луганськтепловоз" суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 17 489 537,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 17 489 537,00 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 виправлено описку, а саме: замість суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню "17 489 537,00 грн." зазначено суму "14 451 693,00 грн.".

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року по справі №2а/1270/473/2012 апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області залишені без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 вересня 2014 року касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишено без задоволення.

Керуючись Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, 25.12.2012 Позивач направив для виконання до Головного управління Державної казначейської служби у Луганській області виконавчий лист та судове рішення по справі №2а/1270/473/2012.

30.08.2012 судове рішення було частково виконано та перераховано заборгованість в сумі 8 857 353,00 грн. 27.06.2013 було перераховано заборгованість у сумі 4 973 573,00 грн.

Станом на теперішній час рішення у справі №2а/1270/473/2012 не виконано у частині стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2011 року, у розмірі 620 767,00 грн.

Позивач звертався до Відповідача щодо повідомлення про стан виконання виконавчого листа, подавав скаргу в порядку досудового оскарження дій органів казначейства, однак відповіді ні на запит, ні на скаргу не отримав.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення на позовну заяву (том 1 а. с. 61-66, 158-159). В обґрунтування зазначив, що відповідно до абзацу 1 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, зокрема, встановлено, що витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення цих територій під контроль державної влади. На адресу казначейства також надійшли листи Служби безпеки України від 15.12.2015, 25.02.2016, 01.08.2016, 26.08.2016 з грифом "Для службового користування", якими повідомлено, що Позивач здійснює фінансово-господарську діяльність на тимчасово непідконтрольній території та виробничі потужності Позивача залишаються у м. Луганську і відшкодування ПДВ за даних умов може призвести до витрачання цих коштів на фінансування терористичної та сепаратистської діяльності. Враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України та за результатами розгляду листів Служби безпеки України Відповідачем тимчасово зупинене проведення операцій з бюджетними коштами, у тому числі і перерахування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість Позивача.

Щодо вимоги про зобов'язання Казначейства у встановлений судом строк з дня набрання постановою законної сили подати звіт про виконання судового рішення по справі № 812/243/17 вважає, що згідно до ч. 1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення) встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. А тому зазначена вимога не підлягає задоволенню.

Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Третя особа надала до суду пояснення (том 1 а. с. 192-193), в яких зазначено, що відповідно до абзацу 1 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, зокрема, встановлено, що витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення цих територій під контроль державної влади. На даний час м. Луганськ, де розташовані виробничі потужності Позивача, не повернуто під контроль державної влади. Таким чином, враховуючи розташування виробничих потужностей Позивача на непідконтрольній українській владі території, вважаємо, що перерахування з державного бюджету коштів на рахунки Позивача може призвести до фінансування терористичних угруповань, які знаходяться на території м. Луганськ. Вважає, що дії Відповідача щодо неперерахування грошових коштів на рахунки Позивача у повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства. Просив суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Крім того, третя особа надала довідку, в якій вказано, що слідчим відділом 2 управління ГУСБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017130000000216 від 06.09.2017 за фактом фінансування посадовими особами підприємства ПАТ "Луганськтепловоз" тероризму (терористичної організації "Луганська народна республіка"), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України. Наразі у кримінальному провадженні особам про підозру не повідомлялося, обвинувальні акти до суду не направлялися. Водночас, відповідно до вимог ст. 222 КПК України, розголошення інших відомостей, на цій стадії досудового розслідування, у зазначеному кримінальному провадженні є неможливим (том 2 а. с. 125).

Не погодившись із запереченнями Відповідача та на поясненнями третьої особи, Позивач до суду надав додаткові пояснення (том 2 а. с. 1-4), в яких додатково зазначив, що згідно статуту та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб місцезнаходженням Позивача є Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк. Позивач перебуває на податковому обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Спеціальний Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) не містить будь-якої заборони на ведення підприємницької діяльності в зоні АТО або підприємствами, які там зареєстровані. На думку Позивача, діючі положення законодавства не містять імперативних норм, які зобов'язують підприємства здійснювати заходи щодо переміщення свого майна, власником якого воно є, у тому числі його виробничих потужностей, з території, яка не контролюється українською владою.

Позивач вважає, що посилання Відповідача на неможливість проведення операції з приймання (виплати) переказу коштів з (на) території, які не контролюються українською владою, з огляду на пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 №466, є такими, що не відповідають дійсності. Позивач має відкритий діючий поточний розрахунковий рахунок в установі банку ПАТ "ВТБ Банк Україна", що дозволяє Позивачу приймати перекази коштів, та й, відповідно, виплачувати кошти, у тому числі своєчасно сплачувати податки та збори до державного та місцевих бюджетів, інші обов'язкові платежі, заробітну плату своїм працівникам та розраховуватися за своїми договірними зобов'язаннями.

На думку Позивача, підстави для тимчасового зупинення виконання рішення суду, викладені у пункті 24 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, пункті 2 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2014 № 466, є неприпустимими для застосування зупинення виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №2а/1270/473/2012, і являють собою протиправну бездіяльність з боку ДКС України.

Позивач зазначає, що права Служби безпеки України визначені статтею 25 Закону "Про Службу безпеки України", серед яких є право у разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності Служба безпеки України, її органи і співробітники мають також право ініціювати згідно із законом питання накладення на невизначений строк арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них за зверненням особи, яка може документально підтвердити потреби в покритті основних та надзвичайних витрат. Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, здобутих злочинних шляхом, або фінансування тероризму" передбачена певні заходи та їх послідовність зупинення фінансових операцій, порядок поновлення проведення фінансових операцій; перелік осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності та підстави внесення юридичних/фізичних осіб до цього переліку, або виключення їх з переліку; порядок доступу до активів цих осіб.

Однак відносно Позивача дії, визначені законом, не проводились, що, на його думку, свідчить про протиправність одностороннього зупинення Відповідачем виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №2а/1270/473/2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 812/243/17 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність ДКС України щодо неповного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 у справі № 2а/1270/473/2012, в частині стягнення бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за червень 2011 року у сумі 620 767,00 грн.

Зобов'язано ДКС України здійснити дії щодо повного виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 у справі № 2а/1270/473/2012.

Постанова мотивована тим, що у відповідача відсутні підстави для невиконання рішення суду у справі № 2а/1270/473/2012 щодо відшкодування на користь позивача ПДВ за декларацією за червень 2011 року, а тому не здійснення заходів щодо виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/473/2012 суд розцінює як протиправну бездіяльність ДКС України. Крім того, суд першої інстанції зауважує, що позивачем надано суду докази того, що ним дотримано всіх умов, з якими Тимчасовий порядок № 595 пов'язує можливість здійснення платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість. Натомість відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує обов'язковість зупинення чи відкладення безспірного списання коштів на виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з огляду на конституційну норму щодо забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку, враховуючи ситуацію, що склалася на території Донецької та Луганської областей, жодним нормативно-правовим актом до 21.04.2017 не було встановлено порядку виконання судових рішень, в тому числі відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, у зв'язку з чим та у відповідності до п. 24 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України Казначейством зупинено виконання судових рішень на користь суб'єкта господарювання, які знаходилися на такій території. Разом з тим, апелянт вважає, що судом не розглянуто в повному обсязі порядок виконання рішення суду про бюджетне відшкодування ПДВ на користь позивача за умов здійснення ним фінансово-господарської діяльності на території м. Луганська, не наведено конкретних причин та обставин невиконання судового рішення та в який спосіб повинно бути виконано рішення суду в період не врегулювання на законодавчому рівні порядку виконання судових рішень (з 01.01.2015 до 21.04.2017) з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території. Також, вказані в апеляційній скарзі нормативно-правові акти не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, прав чи свободи позивача стосовно отримання коштів за судовим рішенням, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики в частині виконання таких рішень суду стосовно стягувачів, які перебувають у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Апелянт додатково бажає зазначити, що за наявності відкритого кримінального провадження відносно позивача, виробничі потужності якого перебувають на території, непідконтрольній українській владі, перерахування коштів згідно виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012, по справі №2а/1270/473/2012 може призвести до фінансування терористичної та сепаратистської діяльності, про що також зазначено в листах Служби безпеки України від 15.12.2015, 25.02.2016, 01.08.2016, 26.08.2016 з грифом «Для службового користування», про тимчасове зупинення операції з бюджетними коштами з метою недопущення економічних збитків та фінансування терористичної діяльності, витяги з яких наявні в матеріалах адміністративної справи.

Третя особа письмовою заявою погодилась з доводами апеляційної скарги та просила її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, з чим погодився представник третьої особи та проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" (ідентифікаційний код 05763797) зареєстроване юридичною особою 18.06.2003, 23.06.2015 змінено місце знаходження юридичної особи Позивача на Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52-Б (том 1 а. с. 28-33).

Державна казначейська служба України (ідентифікаційний код 37567646), відповідно до пункту 1 Положення "Про Державну казначейську службу України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 за № 460/2011 (далі - Положення №4 60/2011), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 по справі №2а/1270/473/2012 позовні вимоги ПАТ "Луганськтепловоз" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 14 451 693,00 грн, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, яка виразилася у ненаданні Головному управлінню Державної казначейської служби України в Луганській області висновку із зазначенням заявленої ПАТ "Луганськтепловоз" суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 17 489 537,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Луганськтепловоз" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 17 489 537,00 грн. (том 1 а. с. 11-15).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012 по справі №2а/1270/473/2012 апеляційні скарги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 залишено без змін (том 1 а. с.16-18).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2012 в постанові Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 виправлено описку, а саме: замість суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню " 17 489 537,00 грн." зазначити суму " 14 451 693,00 грн." (том 1 а. с.79).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014 касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишено без задоволення (том 1 а. с. 19-20).

Позивачем отримано виконавчий лист у справі №2а/1270/473/2012 щодо стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 14 451 693,00 грн. та направлено на виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області (том 1 а. с. 71, 72).

Відповідно до виписок філії АТ "Укрексімбанку" в м. Луганську на розрахунковий рахунок Позивача 30.08.2012 надійшли кошти у відшкодування ПДВ за декларацією за червень 2011 року в сумі 8857353,00 грн та 27.06.2013 на розрахунковий рахунок Позивача надійшли кошти у відшкодування ПДВ за декларацією за червень 2011 року в сумі 4973573,00 грн. (том 1 а. с. 26, 27).

Отже, на виконання рішення суду у справі №2а/1270/473/2012 відповідачем всього перераховано 13830926,00 грн, залишок невідшкодованої суми ПДВ за декларацією за червень 2011 року, стягнутої рішенням суду у справі №2а/1270/473/2012, становить 620767,00 грн.

Зазначений залишок бюджетної заборгованості підтверджено також довідкою № 14 від 23.04.2014 про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду (том 1 а. с. 81).

ПАТ "Луганськтепловоз" звернулося з запитом за вих.№863-397/С-1042 від 25.01.2013 до ДКС України щодо повідомлення про стан виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 по адміністративній справі №2а/1270/473/2012 (том 1 а. с. 22).

Листом за вих.№5-08/666-3061 від 05.02.2013 ДКС України підтвердила отримання необхідних документів та відомостей, з яких є виконавчий лист, виданий 01.11.2012 Луганським окружним адміністративним судом у справі №2а/1270/473/2012, та проінформувала, що після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше, Державною казначейською службою України буде здійснено заходи щодо перерахування коштів за вказаним виконавчим листом (том 1 а. с. 23).

Зазначені листи відповідач отримав, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак, відповіді не надав.

ПАТ "Луганськтепловоз" 16.12.2016 звернулось до голови ДКС України зі скаргою № 863-446, у якій зазначило, що на виконанні у ДКС України перебуває виконавчий лист від 01.11.2012, виданий Луганським окружним адміністративним судом у справі №2а/1270/473/2012, який до тепер не виконано, на запити щодо стану виконання судового рішення ДКСУ відповіді не надає. Заявник просив розглянути скаргу ПАТ "Луганськтепловоз" та письмово повідомити про стан та чергу виконання виконавчого листа у справі №2а/1270/473/2012, а також стягнути з Державного бюджету України залишок невідшкодованої суми ПДВ за декларацією за червень 2011 року у сумі 14 451 693,00 грн. (том 1 а. с. 24).

Зазначена скарга отримана ДКС України 22.12.2016 (том 1 а. с. 25), однак, станом на час розгляду даної справи в суді відповідь на скаргу не надана.

Також, судом встановлено, що ДКС України листом № 5-08/233-22382 від 03.09.2015 звернулось до Служби безпеки України з проханням повідомити про наявність законних підстав, що можуть вплинути на процес перерахування коштів за судовими рішеннями щодо відшкодування з державного бюджету сум ПДВ на користь платників, що знаходяться на території Донецької та Луганської областей (том 2 а. с. 66).

У відповідь на вказаний лист Служба безпеки України листом № 8/1/2-17807 від 15.12.2015 повідомила ДКС України про те, що ПАТ "Луганськтепловоз" перереєструвалось до підконтрольної українській владі території Луганської області за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, виробничі потужності знаходяться на тимчасово окупованій території у м. Луганську. Вказану інформацію просили врахувати при прийнятті рішення щодо проведення бюджетного відшкодування ПДВ (том 1 а. с. 186).

У подальшому у січні, червні та липні 2016 року ДКС України повторно зверталась до Служби безпеки України з листами з проханням уточнити інформацію щодо наявності законних підстав для подальшого відкладення перерахування бюджетних коштів на користь ПАТ "Луганськтепловоз" (том 2 а. с. 68-70).

На вказані листи надано відповіді, у яких Служба безпеки України просила ДКС України розглянути питання щодо відкладення списання коштів на користь ПАТ "Луганськтепловоз" (том 1 а. с. 186-187).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Згідно Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України - безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), в пп. 6 п. 16 якого чітко визначено, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Відповідно до п. 23 Порядку № 845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Пунктом 6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

При цьому, а ні Порядком № 845, а ні будь-яким іншим нормативним документом не встановлено форму заяви про виконання судового рішення, отже, така заява подається у довільній формі.

Як встановлено судом ПАТ "Луганськтепловоз" дотримано вимоги Порядку № 845 на час звернення у 2012 році до ДКС України щодо виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 по справі №2а/1270/473/2012.

Особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних відносин позивач перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції на час розгляду даної справи відсутній.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (ч. 2 ст. 1 Закону № 1669-VII).

Згідно п. 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України витрати державного бюджету у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, здійснюються після повернення територій під контроль державної влади.

Однак, судом встановлено, що ПАТ "Луганськтепловоз" змінило своє місцезнаходження (юридичну адресу) 23.06.2015 на м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б, що підтверджено як установчими документами позивача, так і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у якому зазначено серед інших і місто Луганськ - місцезнаходження ПАТ "Луганськтепловоз" до 23.06.2015.

При цьому, місто Сєвєродонецьк не віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У листах від 31.03.2015 та 09.11.2015 ПАТ "Луганськтепловоз" повідомило ДКС України про нові банківські реквізити для зарахування коштів, стягнутих на його користь судовим рішенням у справі №2а/1270/473/2012, одночасно повідомивши і про зміну своєї юридичної адреси (том 2 а. с. 59-62).

Про те, що позивач перереєструвався на підконтрольній Україні території за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 52-Б повідомлено відповідача також і Службою безпеки України у листі № 8/1/2-17807 від 15.12.2015.

Пунктом 13 Порядку № 845 передбачено, що зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) зупинення судом виконання:

виконавчого документа;

рішення про стягнення коштів;

3) звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником;

4) наявності інших передбачених законом обставин.

З часу прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 24.09.2012 про залишення без змін постанови Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 у справі № 2а/1270/473/2012 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012, жодні судові рішення про зупинення виконання рішення суду чи виконавчого документа у справі № 2а/1270/473/2012 не приймались.

Звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником з жовтня 2014 року також відсутні.

Листи Служби безпеки України від 15.12.2015, 25.02.2016, 01.08.2016, 26.08.2016, на які відповідач посилається як на підставу для зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ "Луганськтепловоз", за своїм змістом є інформаційним повідомленням про те, що після переміщення ПАТ "Луганськтепловоз" на контрольовану державною владою територію Луганської області виробничі потужності останнього залишились за своїм попереднім місцем знаходження. Вказану інформацію Служба безпеки України просить враховувати при вирішенні питання про можливість відкладення списання коштів на користь ПАТ "Луганськтепловоз", однак, листи не містять жодних заборон щодо виконання рішення суду.

У зазначених листах відсутня будь-яка інформація щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно позивача. Таку інформацію не надано суду і під час розгляду справи.

Тобто, зазначені листи носять лише рекомендаційний характер.

Суд звертає увагу на те, що пункт 13 Порядку № 845 містить вичерпний перелік підстав для зупинення безспірного списання коштів, який розширеному тлумаченню не підлягає, а листи Служби безпеки України не визначені чинним законодавством як підстава для зупинення безспірного списання коштів.

Згідно пояснень відповідача ДКС України жодного письмового рішення про зупинення безспірного списання коштів на користь ПАТ "Луганськтепловоз" не приймалось, відповіді на неодноразові звернення позивача не надавались.

З огляду на вказане, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для невиконання рішення суду у справі № 2а/1270/473/2012 щодо відшкодування на користь позивача ПДВ за декларацією за червень 2011 року, а тому не здійснення заходів щодо виконання виконавчого листа у справі № 2а/1270/473/2012 суд розцінює як протиправну бездіяльність ДКС України.

Щодо позовної вимоги зобов'язати ДКС України здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 в адміністративній справі № 2а/1270/473/2012, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року, у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії суд повинен перевірити, чи передбачено вчинення таких дій законодавством, та відсутність законодавчо встановлених заборон на вчинення цих дій на час розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок № 595).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 279 доповнено Тимчасовий порядок № 595 пунктом 12, згідно якого платежі з рахунків, відкритих в органах Казначейства, установам, які провадять діяльність на тимчасово неконтрольованій території, крім випадків, установлених законодавством, здійснюються, зокрема з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість, у разі коли:

- установа зареєстрована на контрольованій території;

- орган управління установи перебуває на контрольованій території;

- рахунки установи відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території;

- установа сплачує податки та збори до державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

Факт перереєстрації ПАТ "Луганськтепловоз" на контрольованій території встановлено судом під час розгляду справи та підтверджено належними доказами (том 1 а. с. 28-33, том 2 а. с. 59-62).

На підтвердження перебування органів управління ПАТ "Луганськтепловоз" на контрольованій території представником позивача надано до суду копії наказів ПАТ "Луганськтепловоз" про порядок здійснення управління Товариства та про організацію роботи, а також журнал реєстрації наказів, копії з якого долучено до матеріалів справи (том 2 а. с. 5-14).

Зазначеними наказами встановлено, що директор з правових питань з 24.05.2015 працює дистанційно в офісі ПАТ "Луганськтепловоз" за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, б. 52-Б (наказ № 307 від 21.05.2015), з 01.01.2016 начальник юридичного відділу працює дистанційно за юридичною адресою товариства (наказ № 864 від 30.12.2015), встановлено порядок здійснення управління за юридичною адресою товариства (наказ № 400 від 21.09.2016), надано посадовим особам ПАТ "Луганськтепловоз", які працюють за місцезнаходженням товариства, право першого та другого підпису банківських та фінансових документів (наказ № 85 від 03.04.2017).

Рахунки ПАТ "Луганськтепловоз" відкриті в банківських установах, розташованих на контрольованій території, що підтверджено копіями договору банківського рахунку від 30.09.2014 № Y1114/1453R/LG00, укладеного з ПАТ "ВТБ БАНК" (відділення "Харківська регіональна дирекція ПАТ "ВТБ БАНК") (том 2 а. с. 15-29), договору про розрахункове обслуговування за допомогою системи "Клієнт-Банк" № 764 від 11.07.2016, договору банківського рахунку № 145 від 11.07.2016, укладених з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (том 2 а. с. 30-56), листами ПАТ "ВТБ БАНК" № 1172/400-2 від 28.07.2017 та АТ "Укрексімбанк" № 164-1/1874 від 28.07.2017 про відкриті рахунки для ПАТ "Луганськтепловоз" (том 2 а. с. 57-58).

ПАТ "Луганськтепловоз" є великим платником податків та перебуває на податковому обліку у Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно довідки Офісу великих платників податків ДФС ПАТ "Луганськтепловоз" станом на 08.11.2017 не має заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС, довідка дійсна до 18.11.2017 (том 2 а. с. 123) та згідно письмових пояснень Харківського відділення Офісу великих платників податків ДФС ПАТ "Луганськтепловоз" згідно отриманих ІКП з попереднього місця обліку платника станом на 16.09.2016 та на поточну дату по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за кодом бюджетної класифікації 14610100, по декларації за червень 2011 року обліковується переплата на загальну суму 620 767,00 грн. (том 1 а. с. 155).

Отже, позивачем надано суду докази того, що ним дотримано всіх умов, з якими Тимчасовий порядок № 595 пов'язує можливість здійснення платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, з метою виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

Натомість відповідачем не надано доказів існування обставин, з якими чинне законодавство пов'язує обов'язковість зупинення чи відкладення безспірного списання коштів на виконання рішення суду та відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на вказане позовну вимогу про зобов'язання ДКС України здійснити дії щодо виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 01.11.2012 в адміністративній справі № 2а/1270/473/2012 суд вважає обґрунтованою.

Посилання третьої особи як на підставу для відмови в задоволенні позову на факт наявності кримінального провадження за фактом фінансування посадовими особами підприємства ПАТ "Луганськтепловоз" тероризму (терористичної організації "Луганська народна республіка"), за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України за обставин того, що у кримінальному провадженні особам про підозру не повідомлялося, обвинувальні акти до суду не направлялися, є незмістовним, виходячи з такого.

Сам факт порушення відносно посадових осіб позивача кримінального провадження за фактом фінансування посадовими особами підприємства ПАТ "Луганськтепловоз" тероризму не може бути розцінений як підстава для відмови в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

По-перше, порушення кримінального провадження відноситься до компетенції певних органів, в даному випадку - органів СБУ. Тобто, в даному випадку активні дії - вчинки були здійснені з боку не Позивача, а працівників СБУ, які в межах наданих повноважень в рамках, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, вчиняють процесуальні дії, серед яких внесення відомостей до ЄРДР, затримання підозрюваних, повідомлення про підозру, складання обвинувального акту тощо. Тобто, факт наявності кримінального провадження відносно певної особи виключає можливість достовірного визнання вчинення певних дій цією особою, оскільки нормами Кримінального процесуального законодавства визначена конкретна процедура доведення вини цієї особи.

По-друге, як Відповідач, так і суд при вирішенні даних спірних правовідносин повинні дотримуватися закріпленого у частині 1 статті 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Оскільки відносно посадових осіб Позивача як станом на момент виникнення права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за червень 2011 року, так і станом на момент розгляду адміністративної справи відсутній обвинувальний вирок суду стосовно дій, які зазначені при порушенні кримінального провадження №22017130000000216 від 06.09.2017, відсутні законодавчо передбачені підстави стверджувати, що посадові особи Позивача ці винні дії вчиняли.

В іншій частині рішення місцевого суду учасника справи не оскаржене, тому апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 812/243/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повне судове рішення - 28 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

М.Г. Сухарьок