Рішення № 72481216, 22.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3167/17

Провадження № 2-а/242/47/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пирогової Л. В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області, Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 27.07.2017 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області,Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому виплачувало пенсію за віком ОСОБА_3 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області. В квітні 2017 року він звернувся до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької областііз заявою про виплату пенсії у зв’язку зі зміною місця проживання та реєстрації в м. Селидове Донецької області. Також 23.06.2017 р. він звернувся до Селидовського ОУ ПФУ Донецької області із заявою про виплату пенсії у зв’язку зі зміною місця проживання та реєстрації в м. Селидове Донецької області. Повідомленням Селидовського ОУПФУ Донецької області від 05.07.2017 року №3824/02 йому було відмовлено у виплаті пенсії та запропоновано надати довідку з УСЗН про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи. Повідомленням ОСОБА_2 УПФУ Донецької області без дати №12839/03-1 йому було також відмовлено в поновленні пенсії та запропоновано звернутись до УПФУ за місцем реєстрації з заявою про поновлення виплати пенсії та надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. З урахуванням уточнених позовних вимог вважає, що ОСОБА_3 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області протиправно не здійснює нарахування йому пенсії та просить суд визнати бездіяльність відповідача ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області, щодо припинення виплати йому пенсії протиправною та зобов’язати поновити йому виплату пенсії з 01.04.2017 р.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області, в судове засідання не з’явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, в судове засідання не з’явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

28.07.2017 р. ухвалою Селидівського міського суду Донецької області позивача звільнено від сплати судового збору.

28.07.2017 р. ухвалою Селидівського міського суду Донецької області відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду..

04.12.2017 р. ухвалою Селидівського міського суду Донецької області залучено у справі відповідача ОСОБА_5 об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія ВЕ №515296, виданого 25.12.2001 року, Куйбишевським РВ УМВС України в Донецькій області, з 29.03.2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_3 УПФУ в Донецькій області повідомлено про те, що з 16.11.2016 р. ОСОБА_1 перебував на обліку в ОСОБА_2 УПФУ в Донецькій області, як отримувач пенсії. В квітні 2017 року ОСОБА_2 УПФУ в Донецькій області було отримано від ОСОБА_1 заяву та копію паспорта з місцем реєстрації в м. Селидове вул. Маяковського 7/12 - з 29.03.2017 р. Для поновлення виплати пенсії необхідно звернутись до УПФУ за місцем реєстрації з заявою про поновлення виплати пенсії та надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

05.07.2017 року Селидовським ОУПФ України Донецької області позивача повідомлено про те, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Виплата пенсії буде проводитися за результатами всебічного розгляду документів, що підтверджують достовірність факту реєстрації із дотриманням чинного законодавства.

У частині 2 статті 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи вбачається, що підставою зупинення виплати пенсії стало ненадання позивачем довідки про взяття його на облік до Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі недоотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання, тоді як Відповідач в своєму листі не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України.

Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія ВЕ №515296, виданого 25.12.2001 року, Куйбишевським РВ УМВС України в Донецькій області, позивач з 29.03.2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно п. 1.3 вищевказаних Правил, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС ) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС ) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснене з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Таким чином, у суду немає жодних сумнівів щодо внесених до паспорту позивача відомостей про реєстрацію його місця проживання, оскільки вони внесені відповідно до встановленого законодавством порядку та уповноваженим на те органом.

Суд звертає увагу, що відповідачами не вказано, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії та будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання.

Слід зауважити, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, по втраті годувальника та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно ч. 1 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 року № 22-1 , заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління (далі – орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров’я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов’язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов’язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов’язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі №816/4505/14, та в силу ст. 244-2 КАС України враховується колегією суддів при розгляді даної справи.

В зв’язку з чим, суд вважає, що відповідачі не здійснюючі нарахування та виплату належної позивачу пенсії, фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.

Що стосується позовних вимог про зобов’язати ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017 р., суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 серія ВЕ №515296, виданого 25.12.2001 року, Куйбишевським РВ УМВС України в Донецькій області, позивач з 29.03.2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, суд вважає необхідним зобов’язати Селидовське ОУ ПФУ Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017 р., тобто за місцем проживання пенсіонера ОСОБА_1

Тому, у відповідності до вимог ст. 5 КАС України, суд вважає, що для поновлення порушеного права позивача достатнім є визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень - Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправною та зобов’язання поновити виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2017 року.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням того, що позивача звільнено від сплати судових витрат на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області, а відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 139 КАС України, вважає за необхідне віднести судові витрати на рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 8, 9, 139, 241-246, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Донецької області (ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: Донецька область м. Слов’янськ пл.. Соборна б.3), Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, місце знаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6)про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, місце знаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) з 01.04.2017 р.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, місце знаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на рахунок відкритий на ім’я ОСОБА_1 в ПАТ «Ощадбанк» з 01.04.2017 р.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, рішення, його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя