Постанова № 72481049, 27.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/1867/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року, головуючий суддя - Гулкевич І.З., ухвалена у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Самбірської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення коштів з рахунків,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2016 року позивач - Самбірська об»єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Самбірська ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - Самбірське ВУВКГ), в якому просила стягнути кошти з рахунків платника податків для погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 117 081,69 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв»язку з несплатою узгодженого грошового зобов»язання, визначеного платником самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, податкових декларація з податку на додану вартість з січня по серпень 2016 року та в зв»язку з несплатою грошового зобов»язання, визначеного податковими повідомленнями - рішеннями №0003801500 від 21.12.2015 року, №0001461500 від 10.05.2016 року, а також пені, нарахованій в автоматичному режимі, яка підтверджується наявними у справі копіями облікової картки платника податків з податку на додану вартість. Докази сплати податкового боргу відсутні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю; стягнуто з рахунків Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Шевченка, 59а, м. Самбір, код ЄДРПОУ - 05514293) до бюджету податковий борг в сумі 1 117 081,69 грн. (один мільйон сто сімнадцять тисяч вісімдесят одна гривня 69 коп.).

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, Самбірське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржена постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Самбірське ВУВКГ (код ЄДРПОУ 05514293) знаходиться за адресою: 81400, м. Самбір, вул. Шевченка, 59а, та зареєстроване Самбірською міською радою 02.07.1997 року за №191.

Заборгованість Самбірського ВУВКГ, згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 30.11.2016 року №1049/10/13-10-17-00/987 станом на 30.11.2016 року складає 1 117 081,69 грн.

Так, дана заборгованість у відповідача виникла у зв»язку з несплатою до бюджету податку на додану вартість у розмірі 1 117 081,69 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв»язку з несплатою узгодженого грошового зобов»язання, визначеного платником самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, податкових декларація з податку на додану вартість з січня по серпень 2016 року та в зв»язку з несплатою грошового зобов»язання, визначеного податковими повідомленнями - рішеннями №0003801500 від 21.12.2015 року, №0001461500 від 10.05.2016 року, а також пені, нарахованій в автоматичному режимі.

На підтвердження права звернення до суду про стягнення з відповідача даного боргу позивачем долучено копії корінців податкових вимог: першої № 1/42 від 22.10.2001 року та другої № 2/436 від 27.12.2001 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів погашення відповідачем податкового боргу суду не надано, то позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 1 117 081,69 грн. підлягають задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є правильними, виходячи з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов»язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

ПК України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов»язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об»єкти оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов»язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов»язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У п. 57.3 ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов»язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов»язаний сплатити нараховану суму грошового зобов»язання протягом протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов»язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не було сплачено суми грошового зобов»язання, то позивачем було надіслано податкове повідомлення-рішення. Однак, доказів погашення відповідачем податкового боргу на суму 1 117 081,69 грн. не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.18, п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як встановлено з адміністративного позову та підтверджується доказами у справі, податковий борг відповідача складається з: грошового зобов»язання, визначеного платником самостійно у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, податкових декларація з податку на додану вартість з січня по серпень 2016 року та у зв»язку з несплатою грошового зобов»язання, визначеного податковими повідомленнями - рішеннями №0003801500 від 21.12.2015 року, №0001461500 від 10.05.2016 року, а також пені, нарахованій в автоматичному режимі.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.2 - 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1 117 081,69 грн., а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, то суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає стягненню на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Самбірського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі №813/4286/16 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов М. А. Пліш