Постанова № 72480767, 26.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року справа №805/3205/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Казначеєва Е.Г., суддів: Компанієць І.Д., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання Терзі Д.А., представника відповідача Захарченко В.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 р. (повний текст рішення складено 28 грудня 2017 року) у справі № 805/3205/17-а (головуючий І інстанції Бабаш Г.П.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 15.03.2017 року №0001584706 та №0001594706,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» (далі - позивач, ПрАТ «Донецьксталь" - металургійний завод») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, ОВПП), в якому просило: визнати недійсними податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.03.2017 року № 0001584706 та № 0001594706, виписані Офісом великих платників податків ДФС - скасувавши їх у повному обсязі (а.с.4-13 т.1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" задоволений частково, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.03.2017 року №0001584706 в частині нарахування Приватному акціонерному товариству "Донецьксталь" - металургійний завод" штрафу у розмірі 25974,02грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" судовий збір у розмірі 390 грн. 22 коп. (а.с.114-120 т.2)

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що станом на 01.02.2015 року на рахунку позивача по ПДВ нараховувалась сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню, загальним розміром 42214152 грн. У лютому 2015 року згідно Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань за серпень-грудень 2014 року сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню, становила 42196114 грн. Тобто, зазначена сума, що була сплачена до бюджету понад нараховану суму податкового зобов'язання на відповідну дату, фактично знаходилась на бюджетному рахунку, а не рахунку підприємства. Зазначена сума була заявлена до відшкодування, проте, вказана сума не була перерахована з бюджету позивачу. Отже, зазначена надмірно сплачена сума станом на лютий 2015року залишилась на бюджетному рахунку весь час. Відповідно до декларації за лютий 2015 року сума ПДВ до сплати була заявлена у розмірі 42563231 грн., яка була частково погашена за рахунок від'ємного значення попереднього періоду та до сплати відображена 16609880 грн., яку позивач з урахування положень статті 200 ПК України вважав погашеною (сплаченою) за рахунок не отриманого бюджетного відшкодування. Оскільки відповідачем погашення за рахунок не отриманого бюджетного відшкодування не здійснено, позивачем 09.04.2015 року подано уточнюючий розрахунок за лютий 2015 року, яким сума бюджетного відшкодування була заявлена на збільшення реєстраційної суми та знята з бюджетного відшкодування. Також, збільшено податкові зобов'язання за лютий 2015 рік у розмірі 4716460 грн та самостійно нараховані суми штрафу 3% у розмірі 141494 грн. В результаті зазначеного, податковим органом було відображено недоїмку у розмірі 21326340 грн, яка була погашена за рахунок від'ємного значення по ПДВ відповідно до декларації за березень 2015 року від 18.04.2015 року. При цьому, апелянт вважає, що сплата податкового зобов'язання не може розглядатись, як здійснена з простроченням за умови, коли кошти на сплату такого зобов'язання не перераховувались з рахунку платника податку, а обліковувались на казначейському рахунку, тобто перебували в бюджеті. Зазначене відповідає позиції Верховного суду України у постанові від 02.12.2015 року. Крім того, погашення грошового зобов'язання відбувалось шляхом рознесення даних декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року без реальних грошових коштів. Отже, оскільки від позивача не вимагалось жодних дій, не вбачається бездіяльність платника податків, а тому відсутні підстави для застосування штрафів передбачених п. 126.1 ст.126 ПК України. Апелянт зазначає, що відповідачем в порушення ст..131 ПК України зараховано кошти в рахунок сплати пені. Також, оскільки зареєстроване місцезнаходження позивача до березня 2017 року було місто Донецьк, сертифікатом ТПП засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року, позивач відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669-VII), звільнений від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань (а.с.140-148 т.2).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволені позовних вимогах в повному обсязі. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2015 року від 20.05.2016 року є 30.05.2015 року. Законодавством визначено саме календарні дні для сплати угодженого зобов'язання. Позивачем сплачено узгоджену суму 02.06.2015 року. Отже, позивачем порушено строк сплати угодженого податкового зобов'язання (а.с.125-127 т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги відповідача підтримав проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував.

Представник позивача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

ПрАТ «Донецьксталь" - металургійний завод» зареєстровано, як юридичну особу. Зареєстроване місцезнаходження позивача до березня 2017 року: 83062, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Івана Ткаченка, будинок 122. З березня 2017 року місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул.. Торгівельна, 106 А.

20 березня 2015 року позивачем до контролюючого органу було подано декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2015 року, в якій відображено: позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду - 42563231грн.;суму податку на додану вартість, що сплачується до державного бюджету - 16609880грн. (а.с.112-113, 119-122 т.1)

09 квітня 2015 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№9063841181 від 09.04.2015 року) з розрахунком суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Додаток 2) (№9063841188 від 09.04.2015 року) за лютий 2015 рік, яким: зменшено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20) на суму 4716460 грн.; збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету (рядок 25.1) у сумі 4716460 грн.; відображено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок "Усього, в т.ч.:" графи 6 таблиці 1 Д2) у сумі 42196114 грн. (рядок 26), яку підприємство у повному обсязі відображає як суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31); самостійно нараховано суму штрафу, у зв'язку з виправленням помилки (рядок 25.3) у сумі 141494 грн. Позивач відобразив залишки сум податку, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування та залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року (графа 5 таблиці 1 Д2) у сумі 42196114 грн., у тому числі: за грудень 2014 рік 13212786 грн.; за листопад 2014 рік 4265471 грн.; за жовтень 2014 рік 24705750 грн.; за вересень 2014 рік 9734 грн.; за серпень 2014 рік 2373 грн. (а.с.113-128 т.1).

Відповідно до інтегрованої картки платника з податку на додану вартість, після рознесення податковим органом даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, наявна передплата зменшилась 09.04.2015 року на уточнюючі показники та на суму нарахованої пені, а саме: на суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету - 4716460грн.; на суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду (рядок "Усього, в т.ч.:" графи 6 таблиці 1 Д2) - 42196114грн.;- на суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки - 141494грн.; на суму пені, що розрахована на заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до пп. 129.1.2. п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з 30.03.2015 року по 09.04.2015 року - 46519грн. (а.с.114-118, 131-136 т.1).

18 квітня 2015 року позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість №9072751436 за березень 2015 року, якою підприємство зменшило суму податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 23.1) на суму 21467834 грн. (а.с.4-35 т.2)

Відповідно до інтегрованої картки платника з ПДВ, станом на кінець 30.05.2015 року відсутня повна сплата узгодженого податкового зобов'язання, яке визначене податковою декларацією з податку на додану вартість (№9101046916 від 20.05.2015р.) за квітень 2015 року. Сума залишку несплаченого узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вищенаведеній декларації складає 259740грн. (а.с.114-118, 131-136 т.1).

03 лютого 2017 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та пп.75.1.1 п.75.1 ст. 75 та у порядку ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 09.04.2015 року №9063841188 за лютий 2015 року та по декларації від 20.05.2015 року №9101046916 за квітень 2015 року (а.с.14-22 т.1).

За результатами перевірки складено акт №93/28-10-47-06/30939178, в якому зареєстроване місцезнаходження юридичної особи зазначено м. Донецьк Донецької області. Зазначеним актом встановлено порушення позивачем: 1) пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, абз. а) п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по уточнюючому розрахунку податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№9063841181 від 09.04.2015 року) за лютий 2015 рік з затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у сумі 21326340 грн. та з затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у сумі 46519грн.; 2) пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, абз. а) п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість (№9101046916 від 20.05.2015 року) за квітень 2015 року з затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у сумі 259740грн. (а.с.20 т.1).

17 лютого 2017 року позивачем подані заперечення на висновки акту перевірки (а.с.23-24 т.1). Відповідач листом від 10.03.2017 року висновки ту перевірки залишенні без задоволення (а.с.25-26 т.1).

15 березня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш"№0001584706 яким відповідно до встановлених актом перевірки порушень граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ визначеного п. 57.1 ст. 57, п.50.1 ст.50 ПК України, на підставі абз.2 ст. 126 ПК України, за затримку до 30 календарних днів включно сплати грошового зобов'язання в сумі 21586080 грн, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 2158608,02грн. (а.с.27-28 т.1).

15 березня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш"№0001594706 яким відповідно до встановлених актом перевірки порушень граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ визначеного п.50.1 ст.50 ПК України, на підставі абз.3 ст. 126 ПК України, за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 46519 грн, зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 9303,70грн. (а.с.29-30 т.1).

Спірним у справі є правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 15 березня 2017 року № 0001594706 та № 0001584706.

Відповідно до п. 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 Кодексу передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (п. 126.1 ст. 126).

Відповідно до матеріалів справи, позивача за порушення вищезазначених вимог законодавства притягнуто до відповідальності відповідно до п.126.1 статті 126 ПК України, яка передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі встановлених порушень, відповідачем було нарахувано Приватному акціонерному товариству «Донецьксталь» - металургійний завод» штрафи у розмірі 2132634,00грн. та 9303,70грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення строків сплати залишку несплаченого узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 259740грн., оскільки, граничним терміном сплати зазначених сум є 30 травня 2015 року, яке є вихідним днем, першим робочим та операційним днем у банках після святкових та вихідних днів є 02.06.2015 року. Вказана сума податкового зобов'язання була погашена позивачем 02.06.2015 року, оскільки сплата такого зобовязання здійснюється саме через банківську систему України. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивач був позбавлений можливості сплатити суму узгодженого податкового зобовязання 30.05.2015 року, що виключає наявність ознаків протиправності у діях позивач.

Як зазначалось, позивачем при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2015 року самостійно усунені помилки, допущені ним при поданні податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року, внаслідок чого податковим органом нарахувано ПрАТ «Донецксталь» - металургійний завод» штрафів за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ згідно зазначеного уточнюючого розрахунку за лютий 2015 року.

Колегія суддів не приймає посилання позивача, як на відсутності порушень строків сплати податкових зобов'язань, на те, що при поданні податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року ним були вчинені дії, спрямовані на сплату власного грошового зобов'язання, в тому числі і за рахунок коштів бюджетного відшкодування, проте, внаслідок того, що контролюючим органом відповідне зарахування не було проведено і попри це бюджетне відшкодування на рахунок позивача так і не надійшло, позивач вимушений був подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, як такі, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки положенням п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено таке зарахування за зверненням платника податку. Відповідно до матеріалів справи, позивачем було заявлено суми до бюджетного відшкодування та в подальшому відкориговані уточнюючою декларацією.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу, який діє з 01.01.2017 року, вбачається, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають обєкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Населені пункти на лінії зіткнення - населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України (п.38.1 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.

Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.

З огляду на вищевикладене, передумовами для застосування абзацу 2 п.п.38.2 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України є: 1) зареєстроване місцезнаходження платника податків станом на 14.04.2014 і до 01.01.2017 включно на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів що розташовані на лінії зіткнення; 2) грошові зобов'язання мають бути визначені станом на 14.04.2014.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (зі змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення та Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до матеріалів справи, станом на 14 квітня 2014 року, на час проведення перевірки, та до березня 2017 року місцезнаходженням юридичної особи - позивача у справі було м. Донецьк Донецької області, яке включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вбачається, що штрафні санкції нараховані за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за податковими деклараціями з ПДВ за лютий та квітень 2015 року (а.с.28, 30 т.1).

Таким чином, оскільки місцезнаходженням позивача станом на 14 квітня 2014 року та до березня 2017 року, було м. Донецьк, яке включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, грошові зобов'язання за несвоєчасну сплату яких застосовано штраф, були визначені станом на 14.04.2014 року, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2017 року № 0001594706 та № 0001584706 прийнято Запорізьким управлінням ОВПП ДФС в порушення вимог п.38.2 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 2 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року.

Вказаний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до матеріалів справи зареєстроване місцезнаходження позивача з березня 2017 року є м. Покровськ, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р та від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало місто Покровськ.

Стаття 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669-VII не визначено перелік зобов'язань за невиконання або неналежне виконання яких особа звільняється від відповідальності. Разом з цим, Закон № 1669 спрямований на забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Отже, стаття 10 Закону України № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

У даному випадку позивачеві нараховані штрафні санкції саме за несвоєчасну сплату ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями з ПДВ за лютий та квітень 2015 року.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач має сертифікат ТПП України, яким останньому засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації (а.с.38-39 т.1).

Таким чином, наявні підстави для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків сплати податку на додану вартість в установлені Податковим кодексом України строки.

Колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції та відповідача на те, що закон регламентує обставини звільнення платника податків від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань з окремих видів податків і зорів, як то земельний податок та збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є лише вільним трактуванням положень закону та не ґрунтується на положеннях зазначеної норми.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2017 року № 0001594706 та № 0001584706 підлягають скасуванню.

Відповідно до викладеного, у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального прав, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг, скасування рішення та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати підлягають розподілу.

Керуючись ст.139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод" та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 р. у справі № 805/3205/17-а - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 р. у справі № 805/3205/17-а - скасувати.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь"-металургійний завод" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби форми «Ш» від 15.03.2017 року № 0001584706, яким зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний завод" сплатити штраф у розмірі 2158608,02грн. (10%) за затримку до 30 календарних днів включно сплати грошового зобов'язання.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби форми «Ш» від 15.03.2017 року № 0001594706, яким зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Донецьксталь"-металургійний завод" сплатити штраф у розмірі 9303,70грн. (20%) за затримку більше 30 календарних днів включно сплати грошового зобов'язання.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (за рахунок бюджетних асигнувань) (код ЄДРПОУ 39440996; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) на користь Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (код ЄДРПОУ 30939178; 85300, Донецька обл, м. Покровськ, вул. Торгівельна, 106А) судовий збір у розмірі 81296 (вісімдесят одна тисяча двісті дев'яносто шість) грн. 70 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено та підписано 26 лютого 2018 року

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді І.Д. Компанієць

Л.В. Ястребова