Ухвала суду № 72480628, 27.02.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/96/18 Справа № 711/891/18 Категорія: ст. ст. 181, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Дунаєв С.О. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Іваненка І. В. Соломки І. А.Соломки І. А., Дмитренка М. І.Дмитренка М. І. Єгоровій С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката Гречухи В. І. та прокурора прокуратури Черкаської області Чустрака Д. В. на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2018 року, якою застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто до 07 квітня 2018 року, відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В судовому засіданні брали участь прокурор Чустрак Д. В., підозрюваний ОСОБА_6 (відеоконференція), його захисник адвокат Гречуха В. І. (відеоконференція), а також слідчий Слюсар І. О.

В ході розгляду провадження колегія суддів,

в с т а н о в и л а :

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат Гречуха В. І. та прокурор прокуратури Черкаської області Чустрак Д. В подали на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2018 року апеляційні скарги.

Захисник в своїй апеляційній скарзі, вважаючи ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2018 р. незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати.

Прокурор в апеляційній скарзі ставить питання про скасування ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.02.2018 р. та постановлення нової, якою необхідно задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби без дозволу слідчого, прокурора або суду (слідчого судді); утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу визначено тривалістю у два місяці, тобто на період до 07 квітня 2018 року.

Захисник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що встановлені слідством обставини не містять об'єктивних даних про те, що в діяннях підозрюваного ОСОБА_6 був наявний умисел на спричинення потерпілому ОСОБА_9 тілесних ушкоджень. При цьому органом досудового розслідування залишені поза увагою конкретні обставини події, які напряму впливають, як на правильність правової кваліфікації, так і на підстави закриття кримінального провадження. Зазначає, що потерпілий ОСОБА_9, будучи в стані алкогольного сп'яніння, достовірно знаючи, що підозрюваний ОСОБА_6 є капітаном поліції і станом на 27.08.2017 року був працівником правоохоронного органу, здійснив за попередньою змовою з іншими особами напад на нього, заподіявши при цьому ОСОБА_6 тілесні ушкодження середньої категорії тяжкості. В результаті незаконних дій потерпілого ОСОБА_9 підозрюваний ОСОБА_6 тривалий час перебував на лікуванні. По цьому факту відкрито кримінальне провадження, де ОСОБА_6 визнаний потерпілим. Тобто органом досудового розслідування не встановлено співвідношення небезпечного посягання потерпілого ОСОБА_9 відносно ОСОБА_6 При цьому встановлений факт перебування ОСОБА_9 у стані алкогольного сп'яніння, в той час як за результатами висновку медичного огляду у ОСОБА_6 ознак сп'яніння не виявлено.

Також вказує, що слідчий суддя, залишив поза увагою без будь-яких доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, аргументи та доводи сторони захисту про безпідставність застосування будь-якого запобіжного заходу. При цьому в ухвалі слідчого судді відсутні вказівки на мету застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Прокурор в якості доводів апеляційної скарги вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, у зв'язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.

Вказує, що слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у повній мірі дотримано вимоги ст. 184 КПК України та наведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: незаконний вплив на потерпілого та свідків, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; запобігання спробам переховуватися підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, вчинення активних дій, спрямованих на знищення документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги фактичні обставини встановлені слідчим і прокурором, які викладені в повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 05.02.2018 р. щодо настання тяжких наслідків в результаті неправомірних дій - непоправне знівечення обличчя, а також доказів, які вказують на здійснення впливу ОСОБА_6 на свідка та потерпілого в рамках вказаного кримінального провадження. Стверджує, що слідчим суддею проігноровано наведені слідчим та прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя надав неналежну правову оцінку доказам, зокрема, показанням свідка та потерпілого.

Також апелянт вказує, що слідчим суддею порушено вимогу ст. 372 КПК України щодо змісту ухвали, яка має бути гранично повною, ясною, чіткою, викладеною відповідно до КПК України, оскільки слідчий звертався з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість в мотивувальній частині ухвали суд описав підстави для не обрання такого запобіжного заходу, при цьому, суд, відмовляючи в задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, самостійно обрав запобіжний захід, чим порушив вимоги ст. 176 КПК України.

В судовому засіданні захисник Гречуха В. І. та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу захисника з мотивів, які в ній наведені, просили її задовольнити та відмовити у задоволенні апеляції прокурора, вбачаючи її безпідставною та необґрунтованою.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу прокуратури та відхилити апеляційну скаргу захисника.

Слідчий суддя суду першої інстанції в ході розгляду клопотання слідчого встановив, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання слідчого було доведено наявність обґрунтованої підозри, яка підтверджується матеріалами клопотання.

Зокрема, слідчий суддя встановив, що 27.08.2017 р. о 02 год. 30 хв. ОСОБА_6, перебуваючи біля нічного закладу «Андерграунд», що розташований за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, які переросли у бійку під час якої ОСОБА_6 завдав ОСОБА_9 декілька ударів обома руками в область голови, спричинивши таким чином потерпілому синець м'яких тканин голови, який відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Продовжуючи бійку з ОСОБА_9, знаходячись у положенні лежачи під потерпілим, ОСОБА_6 шляхом укусу зубами спричинив потерпілому ушкодження у вигляді рани носу з частковою втратою (дефектом) м'яких тканин носу, яке є непоправним знівеченням обличчя. Враховуючи це, 05.02.2018 р. ОСОБА_6 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Також слідчий суддя встановив обґрунтованість ризиків, а саме щодо можливого незаконного впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Це, на думку слідчого судді, підтверджуються поясненнями потерпілого, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 тощо, а також письмовими доказами (висновок службового розслідування, протокол огляду від 08.11.2017 р.). До того ж слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 має стаж служби в поліції понад 10 років, що підтверджує наявність в нього можливості (дружні зв'язки, авторитет) здійснювати такий вплив на потерпілого та свідків, а також вживати заходів для перешкоджання своєчасному та належному закінченню досудового розслідування. Також слідчий суддя вбачає обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. Наявність такого ризику обумовлюється тяжкістю покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у випадку доведеності його вини, а також поведінкою підозрюваного і його ставленням до події та її наслідків, що обумовлюється невизнанням своєї вини, а, отримавши повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого злочину, останній може ухилятися від участі в досудовому розслідуванні, чим перешкоджатиме своєчасному і належному його закінченню.

Заслухавши доповідача, думки прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вбачає, що слідчий суддя місцевого суду вірно встановив обставини провадження, які мають значення для належного розгляду клопотання. Колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді стосовно обґрунтованості висунутої ОСОБА_6 підозри, а також наявності окремих ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя указаних вище вимог закону дотримався. Висновок слідчого судді про обґрунтованість висунутої підозри відповідає матеріалам провадження. Зокрема, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення. Колегія суддів, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 злочину, вбачає, що обґрунтованість підозри в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня.

Колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, вбачаючи, що запобіжний захід у виді домашнього арешту здатний належно сприяти добросовісній процесуальній поведінці підозрюваного, враховуючи, що підтверджених даних про порушення ним умов цього запобіжного заходу без поважних причин немає.

У своїй ухвалі слідчий суддя слушно врахував, що посилання сторони обвинувачення на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, є необґрунтованими, адже такі ризики не підтверджуються об'єктивними доказами і спростовуються особистими даними підозрюваного та його належною поведінкою під час досудового розслідування. Колегія суддів також вбачає, що слідчий суддя вірно дійшов висновку про не обґрунтованість доводів прокурора про можливість підозрюваного знищити, сховати чи спотворити документи, які мають значення для кримінального провадження, через особливість предмету доказування в межах даного кримінального провадження та час, який минув з моменту події кримінального правопорушення.

Судова колегія також погоджується з позицією слідчого судді щодо врахування даних про особу підозрюваного, зокрема, що він працевлаштований, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місця проживання, де мешкає з батьками, належне реагування на виклики до слідчого та суду.

Посилання прокурора на порушення вимог ст. 176 КПК України, колегія суддів вбачає безпідставними, враховуючи, що відповідно до відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, зокрема, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні. Тому слідчий суддя обґрунтовано врахував, що прокурором в порушення п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України не доведено достатніх підстав на підтвердження неможливості застосування до підозрюваного іншого виду запобіжного заходу ніж той, що пов'язаний з позбавленням його волі, й застосував більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого.

Разом з тим, колегія суддів не вбачає й обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, вбачаючи, що домашній арешт з покладенням тих обов'язків, які визначив слідчий суддя, є необхідним і достатнім запобіжним заходом для підозрюваного.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу як домашній арешт зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката Гречухи В. І. та прокурора прокуратури Черкаської області Чустрака Д. В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2018 року, якою застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_6, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :