Ухвала суду № 72479636, 27.02.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/86/18

Провадження № 2/700/143/18

27 лютого 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/86/18 провадження №2/700/143/18 за позовом ОСОБА_1, представник позивача – ОСОБА_2 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, представник позивача – ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 06 жовтня 2009 року в с. Федюківка Лисянського району Черкаської області померла мати позивача – ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 112711 від 09.10.2009 року. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,92 га., відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 047023 від 20.09.2004 року, який виданий на ім’я ОСОБА_3. Крім позивача спадкоємцями першої черги за законом є його брати - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та сестра - ОСОБА_7, які відмовилися від прийняття свої частки спадкового майна. Як єдиний спадкоємець за законом позивач звернувся до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак 08.09.2017 року постановою державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з тим, що пропущений строк для прийняття спадщини, оскільки вважав, що прийняв спадщину, так як постійно проживав з померлою ОСОБА_3 до дня її смерті, про що свідчить довідка Федюківської сільської ради № 54 від 22.02.2018 року. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_3.

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з'явилися, просили суд розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч. 1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність заявленого позову. Тому, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3, яка померла 06 жовтня 2009 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 12, 13, 200, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, представник позивача – ОСОБА_2 до Федюківської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,92 га., відповідно до державного акта серії ЧР № 047023, що належала ОСОБА_3, яка померла 06.10.2009 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - Н.В. Бесараб