Рішення № 72478051, 22.02.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/5013/17

Провадження №2/229/204/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що вона перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 26.10.1991 року.

Під час шлюбу в них народилось троє дітей, двоє з яких є неповнолітніми.

Дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 народились 22.07.2003 року.

Одруження з відповідачем виявилося невдалим. 08.07.2009 року шлюб між ними розірвано.

Після розірвання шлюбу відповдіач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дітей, не бере участі в їх вихованні.

Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

Вона одна не може забезпечити належний рівень життя дітей.

Крім того, син ОСОБА_7 є інвалідом дитинства, потребує додаткового лікування, щорічного оздоровлення. Відповідач працює водієм у 15-му Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС України у Донецькій області, ППЧ № 99.

Інших дітей відповідач не має, стягнень за виконавчими документами не проводиться.

Просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, та сина ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісяця на кожну дитину.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві. Пояснила, що після розірвання шлюбу вона з дітьми залишилася проживати в одному будинку з відповідачем, оскільки іншого житла не мала. Рік тому їй допомогли батьки придбати окрему квартиру. Однак діти не бажають переїзджати, оскільки треба бути змінити школу, чого вони не бажають. Сину, як інваліду, зручніше ходити в школу за місцем теперішнього проживання. З приводу утримання дітей між нею та відповідачем виникають сварки. Вона є інвалідом 3групи , отримує пенсію 1400грн. Підробляє в магазині продавцем в сусідньому селі, тому коли в неї робоча зміна, вона залишається в цьому селі. Крім того у неї хвора матір, яку вона вимушена доглядати та звичайно її відвідувати і перебувтаи з нею у разі необхідності. Ствердження відповідача, що вона не проживає з дітьми є безпідставним. Просить позов задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали. Відповідач пояснив в судовому засіданні, що він надає матеріальну допомогу на утримання сина, оскільки так склалися відносини, що син ближче до нього, а донька ближче до матері. Він купує синові все необхідне. Він приймає активну участь у житті дітей. Діти всім забезпечені. Син , як інвалід отримує пенсію, яка залишається в нього і він її накопичує для майбутнього навчання. Він любить своїх дітей і не жалкує на них коштів. Просить в позові відмовити.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства").

Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10).

Діти проживають разом з батьками в с.Новоселівка 1, вул.Первомайська,54 а, Ясинуватського району (а.с.29,48).

Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підтвердження факту утримання дітей , відповідач посилається на пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є сусідом сторін у справі та родичкою відповідача, (дружина рідного брата відповідача ОСОБА_9) відповідно.

Однак свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомив, що йому не відомо хто саме утримує дітей. Він, як сусід, бачить, що ОСОБА_3 утримує господарство, працює, діти ходять охайними. Яких - то сварок на подвір"ї ОСОБА_3 він не чув.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 приділяє увагу дітям. Однак частіше він з сином. Руслан купує дітям одяг, шкільні приналежності. Діти для нього на першому місці. Він утримує господарство, щоб був достаток .

Сторони в судовому засіданні визнають той факт, що між ними не відбулося домовленності щодо утримання дітей.

Оскільки такої домовленності не відбулося, спір має бути вирішений в судовому порядку.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 184 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 може надавати дітям матеріальну допомогу, так як працює, отримує дохід. (а.с.56). Крім того, відповідач отримує дохід за оренду земельного паю близько 8000грн на рік, про що він пояснив в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи. Отримує пенсію в розмірі 1452грн (а.с.28). Також в 2017році позивачка отримувала дохід у вигляді соціальних виплат близько 5300грн у квартал (а.с.27). Також позивач пояснила в судовому засіданні, що вона додатково підробляє і на місяць отримує до 2000грн. За аренду земельного паю вона отримує близько 2000грн на рік. ,

Судом встановлено, що неповнолітній син ОСОБА_6 є інвалідом дитинства (а.с.26).

Стягуючи аліменти та визначаючи їх розмір, суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище дітей, матеріальне становище позивача, матеріальне становище відповідача, те, що у нього на утриманні не має інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, яким він зобов'язаний надавати матеріальну допомогу.

У зв’язку з наведеним, суд вважає можливим стягнути аліменти з ОСОБА_3 на користь позивача у розмірі 1/3 частини його доходу на місяць, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь державного бюджету судовий збір у сумі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13,81-83,133,141,258-259,263-265,273, 280-282 ,430 ЦПК України, ст.ст.180,182,183,191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_3, (РНОКПП НОМЕР_1), який народився 27 жовтня 1967 року в селі Новоселівка-1 Ясинуватського району Донецької області, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28 грудня 2017 року.

Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць надати негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22 лютого 2018року.

Суддя: Т. Л. Панова

Повний текст рішення складений 28 лютого 2018р.