Ухвала суду № 72477745, 28.02.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3669/17

1-кп/219/133/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Радченко Л.А.,

при секретарі Дубаніної О.В.,

з участю прокурора Мозгового В.В.,

захисника Грецького В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бахмуті кримінальне провадження за обвинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця м.Київ, громадянина України, не одруженого, начальника 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Болган» Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчинені злочину, передбаченого ст.368 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст..368 ч.1 КК України.

Від обвинуваченого надійшло письмове клопотання, яке в подальшому було уточнено, про часткове скасування арешту майна, в якому просить частково скасувати арешт , накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Погрібної Н.М. від 08.06.2016р., прийнятої в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 4201605110000185 від 06.04.2016р., на грошові кошти номіналом 200 грн.- 234 купюри, номіналом 100 грн. -332 купюр, на загальну суму 80000 грн., крім 9 ( дев,яти) 100( сто) гривневих купюр, а саме: серії МР № 1493777, серії ЕГ № 5403926, серії КР № 3698955, серії БЙ № 7195040, серії ВЛ № 1759772, серії ВФ № 8734876, серії ЕЕ № 94224118, серії ГЦ № 4001354, серії КЗ № 5681068, мотивуючи тим, що підставою для винесення ухвали слугувало клопотання прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону про арешт майна у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Вважає, підстави, передбачені ст.ст.170,173 КПК України , необхідні для накладення арешту, були відсутні і подальша потреба у перебуванні коштів на загальну суму 79100 грн. під арештом відсутня, оскільки, зазначені кошти за обвинувачення за ч.1 ст.368 КК України не є речовими доказами в розумінні ст.ст.98, 170 КПК України, при цьому, в повідомленні про підозру від 01.06.2016р. зазначається про ймовірне отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди в сумі 5 000 грн., між тим, під час обшуку житла обвинуваченого 31.05.2016р. вилучено та накладено арешт на кошти в сумі 80 000 грн. При аналізі протоколу обшуку від 31.05.2016р. , в якому зазначені серії та номери тимчасово вилучених купюр, та протоколу огляду від 23.05.2016р., в якому зазначені серії та номери грошових купюр, які начебто передавались обвинуваченому у якості неправомірної вигоди, лише 9 купюр номіналом по 100 грн. збігаються в зазначених протоколах, і в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б вказували на наявність в інших купюрах на суму 79100 грн. ознак речового доказу по справі або тимчасового вилученого майна. Посилання прокурора на факт визнання майна, яке підлягало арешту, речовими доказами на підставі відповідної постанови, є завідомо необґрунтованим, оскільки діючим КПК України такого процесуального документу як постанови про визнання речовими доказами , не передбачено. Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у грошових коштах ознак, передбачених ст.ст.98,167,170 КПК України, відсутні будь-які докази причетності обвинуваченого до злочину, і прокурором не наведено належну правову підставу для арешту та не доведено необхідність застосування п.1 ч.2 ст.173 КПК України, на яку він посилався в клопотанні. Також, зазначає, що санкцією ст.368 ч.1 КПК України не передбачена конфіскація майна, а також, не підлягає застосуванню ст.96-2 КК України у вигляді спеціальної конфіскації, оскільки, будь-які майнові вимоги до обвинуваченого не заявлялися. Крім того, на даний момент у обвинуваченого виник ряд життєвих обставин, які потребують значного фінансового вливання.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав своє письмове клопотання про часткове скасування арешту на грошові кошти.

Прокурор заперечував щодо задоволення заявленого клопотання , мотивуючи його передчасним на даній стадії судового провадження, а також, посилаючись на можливість застосування спеціальної конфіскації.

Захисник підтримав заявлене обвинуваченим клопотання.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження стосовно заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.

В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ухвали слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 08.06.2016р. , яка ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29.06.2016р. залишена без змін, арештовано на час кримінального провадження № 42016051100000185 , за яким 01.06.2016р. ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ст.368 ч.3 КК України, у т.ч. вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти номіналом 200 грн.- 234 купюри, номіналом 100 грн. -332 купюр, на загальну суму 80000 грн. Підставою арешту спірних грошових коштів стало те, що матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, що вказані грошові кошти є в розумінні ст.98 КПК України речовими доказами . Вказаний арешт на грошові кошти накладено з метою збереження речових доказів.

Суд вважає, що на момент розгляду дійсного клопотання потреба в застосуванні арешту з метою збереження речових доказів не відпала. На цьому етапі кримінального провадження потреби судового провадження виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. При цьому, на даний час судовий розгляд не розпочато, письмові та речові докази суду не надані та не досліджувалися, у т.ч. протоколи обшуку та огляду, арешт на грошові кошти накладено в рамках кримінального провадження № 42016051100000185. При цьому, судом враховуються положення ст.96-2 КК України , а також, те, що відповідно до ст.374 КПК України питання щодо речових доказів приймається при ухваленні рішення суду .

Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зважаючи на вищевкладене, суд не знаходить достатніх правових підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про часткове скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 96-2, 98,170, 174, 371-372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про часткове скасування арешту грошових коштів - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Радченко