Рішення № 72477555, 27.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Ссправа № 629/3477/17

Номер провадження № 2/629/126/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона є власником будинку, розташованим за адресою: смт. Панютино, м. Лозова, Харківської області, вул. Незалежності, б. 69. Крім неї в даному будинку зареєстрований її чоловік ОСОБА_3, син ОСОБА_4 та відповідач по справі, хоча остання в вищевказаному будинку з серпня 2016 року не проживає, комунальні послуги не сплачує, будинком не цікавиться, ремонтом не займається. Вибуваючи з будинку відповідач ніяких претензій щодо житла не заявляла, але самостійно знятися з реєстрації не бажає. В зв’язку з чим просить усунути перешкоди у здійсненні нею права користування її власністю шляхом визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, будинком, розташованим за адресою: смт. Панютино, м. Лозова, Харківської області, вул. Незалежності, б. 69.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, але надала суду свою заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, але в присутності її представника, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, але раніше надавала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності її довірителя. Крім цього в своїй заяві просила в разі неявки відповідача по справі ухвалити по справі заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про що свідчить оголошення про виклик до суду, розміщене на сайті Судової влади України, причину неявки до суду не повідомила. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що позивач ОСОБА_1 згідно договору дарування від 19.12.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_6 набула право власності на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: смт. Панютино, м. Лозова, Харківської області, вул. Незалежності (колишня вул. Радянська), б. 69.

В даному будинку зареєстровані позивач, її чоловік ОСОБА_3, син ОСОБА_4 та відповідач по даній справі.

З серпня 2016 року відповідач в спірному будинку не проживає, вона забрала всі свої особисті речі та вибула на інше постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 20, кім. 40, де і мешкає по теперішній час.

Вибуваючи з постійного місця проживання, відповідач ніяких претензій на житло не мала.

Відповідач в будинок не з’являється. Всі обов’язки пов’язані з договором найму житлового майна виконує позивач по справі.

Позивач, як власник будинку, ніяких договорів (оренди, найму чи піднайму) з відповідачем не укладала, ніяких обов’язків перед нею не має.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Вказана стаття встановлює право власника житла на власний розсуд визначати, хто має право в ньому проживати.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. В даному разі з вини відповідача права позивача обмежені.

Відповідач в даному випадку своїм протиправним поводженням створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню права власності, а саме неможливість оформлення субсидії по оплаті комунальних послуг та нарахування комунальних послуг, якими позивач не користується, але повинна сплачувати з вини відповідача, тощо.

Неодноразові, як усні так і письмові вимоги позивача щодо зняття з реєстрації відповідач ігнорує.

Позивач ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачу не чинила, за захистом порушеного права на проживання відповідач не звертався, особистих речей, майна, яке належить відповідачу в будинку не має.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 405 ЦК України особа втрачає право на користування житлом, у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт не проживання відповідача по справі в будинку № 69 по вул. Незалежності (колишня вул. Радянська) в смт. Панютине, м. Лозова, Харківської області з серпня 2016 року вбачається з актів, складених сусідами від 26.10.2016 року, від 07.06.2017 року та від 17.08.2017 року, з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час в вищевказаному будинку не проживає, не сплачує комунальні послуги, не несе витрати, пов’язані з утриманням будинку.

Відповідач вибула на інше постійне місце проживання, не проживає в будинку більш ніж один рік, отже з цього моменту вона втратила право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач звільнена від сплати судового збору, оскільки є інвалідом І групи безстроково, а тому при подачі позовної заяви до суду нею не сплачувався судовий збір, в зв’язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, 319, 391, 405 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: м. Лозова Харкфівської області, вул. Незалежності (колишня вул. Радянська), буд. 69.

Стягнути з ОСОБА_7 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка смт. Панютине, Лозівського району, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії АЮ 197839, виданий Горохівським РС УДМС України у Волинській області 23.11.2012 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 69.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Артем, Донецької області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії МК № 484988, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 26.06.1997 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 69, яка фактично мешкає за адресою: смт. Панютине, м. Лозова, Харківської області, вул. Слобожанська, б. 20, кім. 40.

Суддя Н.А.Смірнова