Вирок № 72477463, 28.02.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4583/17

Номер провадження 1-кп/629/155/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380002545 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дмитрівка, Барвінківського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчака А.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

12 жовтня 2016 року близько 12 годин 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_3, помітив у ОСОБА_3 мобільний телефон «SAMSUNG GT 1200 ZKISEK», після чого у нього виник умисел на таємне викрадення даного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка. Після телефонної розмови, ОСОБА_1, не повертаючи вказаний мобільний телефон ОСОБА_3, поклав його собі в кишеню та через деякий час пішов із ним додому, розпорядився викраденим мобільним телефоном «SAMSUNG GT 1200 ZKISEK», вартістю 143 гривні 00 копійок, на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 12.10.2016 року він знаходився на території домоволодіння гр. ОСОБА_3, де попросив у останнього для здійснення дзвінка мобільний телефон, який потім йому не повернув, а поклав до себе в кишеню та через деякий час пішов додому разом з телефоном, викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності його позицій, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доказаною, а скоєне нею підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2005 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, має середню спеціальну освіту, не військовозобов'язаний, не працює, розлучений, на даний час перебуває у фактичних шлюбних відносинах, характеризується задовільно.

Оцінка виявила високий рівень впливу історії правопорушень на протиправну поведінку. Небезпека може виникати періодично в залежності від посилення впливу криміногенних факторів ризику.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої рівень впливу історії правопорушень на протиправну поведінку оцінюється як високий. Небезпека може виникати періодично в залежності від посилення впливу криміногенних факторів ризику. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним застосування до нього соціально-виховних заходів.

З урахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, висновку органу пробації, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 5725 від 17.11.2017 року в розмірі 351 гривня 84 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова