
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 643/15637/15-ц
Провадження № 2/643/478/18
14.02.2018 р. м.Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Горбунової Я.М., за участю секретаря Арестової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним договору дарування та купівлі - продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання частково недійсним договору дарування та договору купівлі - продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння, який в ході розгляду справи неодноразово був уточнений.
Остаточно позивач просить встановити факт, що його батько ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6 у вигляді 1/ 2 частини квартири АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на 1/8 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_5; визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на спірну квариту, яке видано 12.05.2015 р. Реєстраційною службою ХМУЮ на ім'я ОСОБА_7 і визнати, що ОСОБА_7 було видане свідоцтво про право власності на 7/8 частин квартири; визнати частково недійсним договір дарування квартири, який було укладано між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 20.05.2015 р, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Ю.В. в частині купівлі-продажу 1/8 частини квартири, та визнати, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування 7/8 частин квартири; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири, який було укладано між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 16.06.2015 р, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Руденко О.Є., в частині купівлі-продажу 1/8 частини квартири, та визнати, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу 7/8 частин квартири; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь позивача 1/8 частину спірної квартири.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що у 1975 році його дід ОСОБА_7 отримав 3-кімнатну ізольовану квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Квартира була отримана на склад сім'ї із 4-х осіб: дід позивача,
його жінка ОСОБА_6, та діти: батько позивача ОСОБА_5, тітка позивача ОСОБА_10 Ця квартира знаходиться в будинку Житлового кооперативу «Брест-41», членом
якого був дід позивача ОСОБА_7 Вартість квартири була виплачена в 1988 році. Після смерті бабусі частка її квартири (1\2 частка) перешла її чоловіку ОСОБА_7 та сину ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Після смерті батька позивача ОСОБА_5 частка його квартири становила ?, однак документально це оформлено не було. У звязку із чим, частка позивача та його діда у спадщини батька позивача становить ? : 2 = 1/8 частини спірної квартири кожному. Позивач постійно проживав разом зі своїм батьком на час відкриття спадщини та проживає на цей час, тобто на думку поивача, він прийняв спадщину після смерті свого батька. Через деякий час позивачу стало відомо, що квартира в якій він постійно проживає, вже належить іншій особі. Його дід ОСОБА_7 подарував спірну квартиру ОСОБА_2, потім останній продав цю квартиру відповідачу ОСОБА_3
На цей час у позивача з'явилась інформація про те, що його дід дійсно отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру, яке було йому видано Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції 12 травня 2015 року. Про цей факт отримання вказаного свідоцтва позивачу було невідомо. У звязку із чим, позивач вважає, що він має право на 1/8 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_5, та вважає, що видане на ім'я його діда ОСОБА_7 свідоцтво про право власності на спірну квартиру повинно бути визнано частково недійсним.
Крім того, позивачу також стало відомо про те, що відповідач ОСОБА_3 07.10.2015 року продав 1/2 частину спірної квартири ОСОБА_4 Договір купівлі-продажу квартири був посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Ю.В. Цим же нотаріусом було зареєстровано право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину спірної квартири. На цей час квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Представник позивача ОСОБА_11 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачем ОСОБА_3 надані суду письмові заперечення, в яких він зазначив, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як позивачем не надано достатніх доказів того, що його батько прийняв спадщину після смерті своєї матері, оскільки, в силу самого факту прописки за місцем проживання померлої не можливо встановити факт прийняття у володіння та користування майна спадкодавця та факт прийняття спадщини. Він придбав майно на законних підставах і є добросовісним набувачем, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних правочинів.
Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_12 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог зеперечувала з підстав, зазначених у письмових запереченнях.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені вчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не надавали.
Суд, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Спірною є квартира АДРЕСА_1, яка була отримана в користування ОСОБА_7 на підставі Ордеру НОМЕР_5, виданого Московською радою депутатів трудящих м.Харкова 10.03.1975 р., на склад сім'ї з 4 чоловік: дружина ОСОБА_6, дочка ОСОБА_10 та син ОСОБА_5 (а.с.15).
Вартість спірної квартири, яка належала Житловому кооперативу ЖК "Брест-41", була повністю сплачена ОСОБА_7 як членом кооперативу в 1998 році у розмірі 7551 рублів, що підтверджується довідкою ЖК "Брест-41" від 28.05.2015 р. (а.с.16).
Вартість квартири була сплачена ОСОБА_7 в період шлюбу з ОСОБА_6.
Згідно ст. 15 ЗУ "Про власність", яка діяла на час спірних правовідносин, та положень ч.3 ст. 384 ЦК України, які розповсюджюються на дані правовідносни, оскільки вони мають триваючий характер, член житлового, житлового-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, яка була надана йому у користування, набуває право власності на це майно. Між тим, право власності документально до 2015 р. ОСОБА_7 та його дружиною ОСОБА_6 не оформлювалося.
Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.18).
Після її смерті спадщина не оформлювалася, заяв про прийняття спадщини від спадкоємців, якими за законом були її чоловій ОСОБА_7, її син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_10, до нотаріальної контори не надходило, заповітів ОСОБА_6 не складалося, про що свідчить довідка приватного нотаріуса Васікової Ю.В. та інформаційна довідка з Спадкового реєстру (а.с.109-110)..
Відповідно до положень ст. ст. 524 -526, 548-549 ЦК України, в редакції 1963 року, які діяли на час спірних правовідносин, спадкування здійснюється на підставі закону та за заповітом за останнім постійним місцем проживанням спадкодавця, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємці її прийняли шляхом падання заяви у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори про прийняття спадщини, або шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.
Позивач доводить той факт, що його батько ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.22), фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, в склад якої входила 1/2 частина спірної квартири, так як був зареєстрований за спірною адресою та проживав разом із спадкодавцем на час її смерті.
Між тим, суд не може погодитися з такими доводами позивача, оскільки, на момент смерті ОСОБА_6 подружжя Шабельнікови своє право власності на кооперативну квартиру у встановленому законом порядку не оформили, ОСОБА_6 своїм правом на поділ майна не скористалася, заповітів на випадок смерті не залишала, а згодом після смерті дружини ОСОБА_5 вперше оформив право власності на спірну квартиру та отримав свідоцтво про право власності, видане реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції 12.05.2015 р.
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 діяв ЗУ "Про нотаріат" від 25.12.1974 р., яким передбачено, що свідоцтво про право власності видається за спільною завою подружжя одному або кожному з них на частку у спільному майні, набутому ними за час шлюбу, а у разі смерті одного з них, таке свідоцтво видається за заявою одного з подружжя, з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину і таке свідоцтво може бути видане на половину спільного майна.
Крім того, суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів того, що його батько ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, так як довіка ЖК "Брест-41" про те, що за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_5 з 19.09.1975 р. до 20.08.1939 р. (а.с.17), сама по собі засвідчує лише факт реєстрації за спірною адресою, але на надає інформації щодо проживання даної особи за спірною адресою весь цей період часу і саме на час відкриття спадщини. Інших доказів на підтвердження цього факту суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_6 є недоведеними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету позову, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісності здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Крім того, судом встановлено, що за свого життя ОСОБА_17 розпорядився належною йому на праві власності квартирою та 20.05.2015 р. подарував її ОСОБА_2, який на підставі договору купівлі-продажу від 16.06.2015 р. продав квартиру ОСОБА_3, який в свою чергу за договором купівлі-продажу від 07.10.2015 р. продав 1/2 частину квартири ОСОБА_4
Вимоги позивача про визнання за ним права власності на 1/8 частину квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання частково недійсним договору дарування квартири від 20.05.2015р., укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_2, визнання частково недійсним договору дарування квартири від 16.06.2015р., укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, та витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 і ОСОБА_4 1/8 частини квартири є похідними від вимог про встановлення факту прийняття спадщини, тому не підлягають задоволенню через безпідствність перших вимог і відмову у їх задоволенні.
На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10- 13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія на номер паспорту НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1.
Відповідачі: ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, серія та номер паспорту невідомі, проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_3, паспорт серії та номер НОМЕР_7, проживає за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5., ідентифікаційний номер, НОМЕР_4, серія та номер паспорту НОМЕР_8, проживає за адресою: АДРЕСА_4.
Суддя: Я.М. Горбунова
Судове рішення № 72477392, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 14.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/15637/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: