Рішення № 72476743, 27.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6026/16

Провадження № 2/639/82/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Іванової І.В.

за участю секретаря Тущенко Т.В.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

04.08.2016 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та просить ухвалити рішення, згідно якого стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 Ніколіни Євгенівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, починаючи з серпня 2013 року і до досягнення донькою повнолітнього віку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 15.08.2009 року вона з відповідачем перебували у шлюбі, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Харкова ХМУЮ, актовий запис № 1371. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.07.2013 року шлюб між ними було розірвано. Від шлюбу народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Позивач зазначила, що судовим рішенням від 08.07.2013 року про розірвання шлюбу було встановлено, що шлюбні стосунки між нею та відповідачем припинилися ще з лютого 2012 року, та з того часу сторони сумісно не мешкають, та не ведуть спільного господарства. З того часу, а саме з лютого 2012 року між ними було досягнуто усну угоду про місце проживання дитини та розмір аліментів, які зобов’язувався сплачувати відповідач на утримання дитини. Щодо місця проживання дитини було досягнуто угоду, що дитина залишиться мешкати з матір’ю. Щодо розміру аліментів які відповідач зобов’язався сплачувати на утримання дитини було досягнуто угоди, що ним добровільно щомісяця будуть сплачуватися аліменти в сумі 4 000,00 грн. Після припинення сімейних стосунків між ними угода щодо місця мешкання дитини та сплати аліментів на утримання дитини виконувалася належним чином. Дитина залишилась проживати з нею, а відповідач з лютого 2012 року щомісяця перераховував на її картку зазначену суму у якості аліментів. Але починаючи з січня 2013 року відповідач припинив сплачувати аліменти та до цього часу їх не сплачує.

06.02.2018 року представником позивача у судовому засіданні була надана заява про зміну способу стягнення аліментів , згідно якої вона просила стягнути з ОСОБА_4 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів доходів , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі ордеру серія ХВ №000003 від 24.01.2018 року, позов в редакції від 06.02.2018 року підтримала у повному обсязі та надала пояснення аналогічні вищенаведеному.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі ордеруб/№ від 02.12.2016 року , позов визнала частково та вважала, що аліменти повинні бути стягнуті у твердій грошовій сумі, щоб не було ніяких утруднень при виконанні рішення суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що з 15.08.2009 року позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08.07.2013 року шлюб між ними було розірвано (а.с.14).

Від шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 Ніколані . Згідно з копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 народилася 25.06.2011 року. Батьками дитини відповідно до свідоцтва про народження є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.15).

Як встановлено судом та не заперечується стороною відповідача,донька сторін ОСОБА_3 Ніколіна мешкає разом з матір’ю.

Як пояснила представник відповідача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_4 сплачував на утримання доньки Ніколіни аліменти у добровільному порядку та не заперечує сплачувати, однак позивач на його прохання не надає номер рахунку , на який перераховувати аліменти.

Згідно відповіді на запит, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області повідомила, що гр-н ОСОБА_4 перебував на обліку як фізична особа-підприємець з 03.04.2014 року по 26.12.2016 року. Згідно бази даних АІС «Податковий блок» та наданих податкових декларацій платника єдиного податку, за період з 03.04.2014 року по 31.12.2015 року ФОП ОСОБА_4 перебував на спрощеній системі оподаткування. Сума доходу за 2014 рік склала – 432 782,96 грн., за 2015 рік – 1 026 468,83 грн. За період з 01.01.2016 року по 26.12.2016 року ФОП ОСОБА_4 перебував на загальній системі оподаткування. Згідно наданих податкових декларацій про майновий стан і доходи, останній доходів не отримував (а.с.86).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За правилами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

А відтак , суд не може погодитися з доводами представника відповідача , що аліменти повинні бути стягнуті у твердій грошовій сумі. Окрім того , відповідач заперечував проти тієї твердої грошової суми аліментів, яку просила стягнути позивач до зміни способу стягнення аліментів.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено право вибору того з батьків, з ким проживає дитина , стягувати аліменти у твердій грошовій сумі або у частці від доходу .

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує 10- кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 183 СК України передбачено, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 6 статті 81 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач, окрім Ніколіни, має доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає та виховується в родині відповідача. А тому відповідач не являється платником аліментів доньки ОСОБА_6.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Відповідно до положень ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Суд роз’яснює сторонам, що відповідно до ст. ст. 80, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Окрім того, на підставі вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

З огляду на вищевикладене, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133,141,259, 265, 430 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, суд –

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП 29685010375), на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серія ВК №645075, виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 16.09.2009 року), аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 Ніколіни Євгенівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.08.2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП 29685010375) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 27.02.2018 року .

Суддя І.В. Іванова