Рішення № 72476458, 26.02.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/474/18

Номер провадження 2/638/2243/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 15.01.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд позовну заяву про розірвання шлюбу задовольнити. Розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 та відповідачем, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 судовій збір в розмірі 704,00 грн.

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначає, що з 12.04.2013 р. вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі, у шлюбі у них народилося двоє дітей, шлюбні відносини між ними фактично припинені, подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки у них відсутнє порозуміння, мають різні погляди на життєво важливі питання і сімейне життя.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. Надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд шлюб розірвати.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрували шлюб 12 квітня 2013 року, про що 12.04.2013 р. складено відповідний актовий запис № 331. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_2, дружини – ОСОБА_2. Місце державної реєстрації: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу від 12.04.2013 р. серія I – ВЛ № 203753.

ОСОБА_4 народилася 18 липня 2013 року в м. Харкові, про що 26 липня 2013 р. складено відповідний актовий запис № 766. Її батьками записані: батько – ОСОБА_2, мати – ОСОБА_1. Місце реєстрації: Дзержинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження серія I – ВЛ № 325316 від 26.07.2013 р.

ОСОБА_5 народилася 14 вересня 2016 року в м. Харкові, про що 16 вересня 2016 р. складено відповідний актовий запис № 3379. Її батьками записані: батько – ОСОБА_2, мати – ОСОБА_1. Місце реєстрації: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, що підтверджується свідоцтвом про народження серія I – ВЛ № 459642 від 16.09.2016 р.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини – інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з роз’ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.04.2013 р., у них народилося двоє спільних дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Аналізуючи зібрані та досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що сторони однією сім?єю не проживають, позивач не бажає зберегти шлюб, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, в розумінні ч. 1 ст. 24 СК України ніхто не може примушувати жінку та чоловіка до шлюбу, а ст. 56 СК України передбачає право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини, спільне господарство сторони не ведуть, мають різні інтереси та погляди, втратили почуття любові та поваги один до одного, сімейно – шлюбні стосунки сторін розпалися, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача по справі, тому шлюб між сторонами підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 задоволенню.

За ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов під час підготовчого судового засідання, тобто до початку розгляду справи по суті, тому суд вважає можливим повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в повному обсязі, тому 50 відсотків судового збору стягуються з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 23, 76, 81, 141, 142, 189, 196, 197, 200, 258, 259, 263, 264 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 12 квітня 2013 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис за № 331 – розірвати.

Зобов’язати управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (код ЄДРПОУ 37999654, що розташоване за адресою: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 18) повернути позивачу ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову квитанцією № 0.0.934995294.1 від 10.01.2018 р., а саме: 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: м. Харків, вул. Олексіївська, буд. 14 – Б, кв. 95, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 50 відсотків судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: