Рішення № 72475986, 26.02.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1251/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Мельниченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Острозі Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради Рівненської області Октович Ольги Павлівни, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління держгеокадастру у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Державного реєстратора КП "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради Рівненської області Октович О.П., ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління держгеокадастру у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування рішень звернувся ОСОБА_1

Свою заяву мотивує тим, що 28 грудня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування згідно якого, даритель подарував, а обдарований прийняв в дар за даним договором житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Рішенням четвертої сесії Острозької міської ради п'ятого скликання № 64 від 29 серпня 2006 року було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 800 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1, яке було змінено та передано у приватну власність земельну ділянку площею 735 м.кв., яке було визнано незаконним в частині передачі земельної ділянки загальною площею 800 кв.м. в приватну власність ОСОБА_4, як і в частині передачі земельної ділянки загальною площею 735 кв.м.

Зазначає, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_4 і у зв'язку з відчуженням ОСОБА_4 для ОСОБА_1 за договором дарування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1. Вона втратила право на користування земельною ділянкою, та втратила і право на безоплатну приватизацію зазначеної земельної ділянки.

Вказуючи на те, що ОСОБА_4 не мала права на отримання у власність спірної земельної ділянки, і її спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 та його спадкоємець за законом ОСОБА_3 не могли успадкувати зазначене майно, просить відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом визнати недійсними.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач - державний реєстратор Октович О.П. в судове засідання не з'явилася, подала відзив на позов у якому вказала, що 20.03.2017 року до неї звернулась ОСОБА_3, щодо реєстрації трьох земельних ділянок, що утворилися в результаті поділу однієї земельної ділянки, загальною площею 735 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Зазначає, що перевіривши документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій нею були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділів) та зареєстровано три об'єкти нерухомого майна з такими реєстраційними номерами: 1202676256109,1202734156109 та 1202778356109.

Вказує, що під час проведення реєстраційних дій було виявлено арешт нерухомого майна на земельну ділянку площею 0,0735 га. кадастровий номер НОМЕР_1, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться в АДРЕСА_1 тому державним реєстратором було перенесено арешт нерухомого майна на три земельні ділянки з вищевказаними реєстраційними номерами.

Зазначає, що рішення Острзького районного суду Рівненської області від 10.07.2017 не набрало законної сили, тому вона мала право проводити поділ земельної ділянки та реєструвати три окремі земельні ділянки.

Вказуючи на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію вони відповідали вимогам закону, тому визнати їх протиправними неможливо, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправними рішень державного реєстратора.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку подала відзив на позов у якому зазначила, що вона була дружиною ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який був спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і після якого вона успадкувала земельну ділянку площею 0,0735 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Вказує, що ОСОБА_4 належав житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 і 28.12.2004 був укладений договір дарування, згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар зазначений житловий будинок з надвірними будовами.

Зазначає, що з приводу даного факту вона зверталась до суду, вважаючи, що при укладенні договору дарування ОСОБА_4 допустилась помилки щодо природи правочину, що вплинуло на її волевиявлення, оскільки, очевидно, мала намір укласти з ОСОБА_1 не договір дарування, а договір довічного утримання. Вважає, що про волевиявлення ОСОБА_4 на укладення з позивачем по справі договору довічного утримання, а не договору дарування, можна судити з того, що вона пояснювала свідкам, що будинок залишиться для її сина, після укладення зазначеного договору вона продовжувала проживати в зазначеному житловому будинку, сплачувала комунальні послуги по будинку, після укладення договору дарування житлового будинку скористалась правом на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, на виконання договору дарування не передавала будинок позивачу.

Вказує, що після укладення договору дарування житлового будинку ОСОБА_4 скористалась правом на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок та 04.12.2006 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Зазначила, що оскільки ніхто крім ОСОБА_4, як такої, що була користувачем зазначеної земельної ділянки, не міг скористатись правом на безоплатну її приватизацію, то приватизація зазначеної земельної ділянки після укладення договору дарування є ознакою, яка вказує на її волевиявлення щодо укладення 28.12.2004 договору довічного утримання.

Зі змісту рішення Острозької міської ради Рівненської області №64 від 29 серпня 2006 року і рішення Острозької міської ради Рівненської області №95 від 24 жовтня 2006 року та заяв ОСОБА_4 до Острозької міської ради вбачається, що спірна земельна ділянка була передана для неї в порядку безоплатної приватизації на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок" і ОСОБА_4 04.12.2006 року було видано державний акт серії НОМЕР_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, кадастровий номер НОМЕР_1 до зазначеного часу, і зокрема, до 28.12.2004 року, вона була користувачем зазначеної земельної ділянки.

Зазначаючи про те, що ОСОБА_4 передала в дар згідно договору дарування позивачу лише житловий будинок, а не земельну ділянку, і вона, як спадкоємець за законом після смерті чоловіка у визначений законом порядок та строк оформила спадкові права на земельну ділянку. Вважає себе законним власником земельної ділянки площею 0,0735 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та просить відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, заперечення проти позову не подавав.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов про визнання протиправним та скасування рішення доведений і підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування згідно якого, даритель подарував, а обдарований прийняв в дар за даним договором житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» прийнято рішення про реєстрацію права власності 24.01.2005, номер витягу 6296827.

Згідно рішення Острозької міської ради № 64 від 29 серпня 2006 року було передано у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 800 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно рішення Острозької міської ради № 95 від 24 жовтня 2006 року та рішення міської ради № 64 від 20.08.2006 року в частині, що стосується передачі земельної ділянки площею 800 м.кв. в приватну власність ОСОБА_4 передано земельну ділянку площею 735 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі даних рішень було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,075 га, серії НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий ОСОБА_4

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області по цивільній справі № 567/1293/15-ц від 10 липня 2017 року визнано незаконним рішення Острозької міської ради № 64 від 29.08.2006 в частині передачі земельної ділянки загальною площею 800 кв.м. в приватну власність ОСОБА_4 Визнано незаконним рішення Острозької міської ради № 95 від 24.10.2006 в частині передачі земельної ділянки загальною площею 735 кв.м. в приватну власність ОСОБА_4 Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, серії НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий ОСОБА_4, на підставі рішення Острозької міської ради № 95 від 24 жовтня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації Державних актів за № 01.06.586.00304. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане Острозькою державною районною нотаріальною конторою Рівненської області для ОСОБА_5 24 лютого 2015 року на земельну ділянку загальною площею 735 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтвовід 23.09.2015 про право на спадщину за законом видане Острозькою державною районною -нотаріальною конторою Рівненської області для ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 735 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1,яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_4 за оспорюваними рішеннями Острозької міської ради. Відповідно до рішення Острозької міської ради АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.

Судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що 04.12.2006 року ОСОБА_4 отримала у власність земельну ділянку площею 0,0735 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться в АДРЕСА_1, до зазначеного часу, і зокрема до 28.12.2004 року, ОСОБА_4 була користувачем зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, а відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав т земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому, при застосуванні положень ст. 120 ЗК України у поєднанні з нормою ст. 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право користування земельною ділянкою у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає користувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

В зв'язку з відчуженням ОСОБА_4 28.12.2004 для ОСОБА_1 за договором дарування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, вона втратила право на користування земельною ділянкою, яка призначена для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, господарських будівель і споруд та знаходиться в АДРЕСА_1, вона втратила і право на безоплатну приватизацію зазначеної земельної ділянки і тому Острозька міська рада Рівненської області прийняттям рішень № 64 від 29.08.2006 та № 95 від 24.10.2006 про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 допустила порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок".

ОСОБА_4 не мала права на отримання у власність спірну земельну ділянку, і її спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 та його спадкоємець за законом ОСОБА_3 не могли успадкувати зазначене майно, то відповідні свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом було визнано недійсними.

Окрім того, в судовому засідання встановлено, що ОСОБА_3 здійснила поділ земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 на три земельні ділянки яким присвоєно наступні кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Оскільки судом встановлено неправомірність отримання ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, то і ОСОБА_3 не мала право проводити поділ земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 на три земельні ділянки яким присвоєно наступні кадастрові номери НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Відповідно до статті 2 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ (далі - Закон № 1952-1V) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно вимог статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності до ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У пункті 7 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 зазначено, що спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 15 ЦПК України, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 3, 15, 16, 25, 316, 317, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП "Реєстраційний центр" Городищенської сільської ради Рівненської області Октович Ольги Павлівни, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління держгеокадастру у Рівненській області, про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Октович Ольги Павлівни від 22 березня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0247 га, кадастровий номер НОМЕР_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1202676256109, номер запису про право власності: 19563546, індексний номер 34384417.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Октович Ольги Павлівни від 22 березня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0425 га, кадастровий номер НОМЕР_7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1202734156109, номер запису про право власності: 19564529, індексний номер 34386181.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Октович Ольги Павлівни від 22 березня 2017 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0063 га, кадастровий номер НОМЕР_5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 Рівненської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1202778356109, номер запису про право власності: 19565735, індексний номер 34386951.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34386951 від 22.03.2017 року, номер запису про право власності 19565735 внесеного державним реєстратором КП «Реєстраційний центр» Городищенської сільської ради Рівненської області Октович Ольгою Павлівною.

Накладений арешт, відповідно до ухвали суду від 05.02.2018 року на земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери: НОМЕР_4, НОМЕР_5 діє до виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2018 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.