Рішення № 72473602, 20.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2018Справа № 910/22940/17Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ"

до Товариства обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА"

про стягнення 16160,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Власенко М.О. (довіреність № б/н від 01.12.2017)

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (відповідач) про стягнення грошових коштів, сплачених в якості передоплати за товар, що не був поставлений у розмірі 16160,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання умов договору поставки №ДГ-КАС009734 від 08.02.2016 в частині здійснення поставки товару у повному обсязі, оплаченого позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/22940/17, підготовче засідання у справі №910/22940/17 призначено на 25.01.2018.

25.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання 25.01.2018 з'явився представник позивача та надав суду пояснення щодо того, що позивачем всі дії в межах підготовчого засідання вчинені.

Представник відповідача в судове засідання 25.01.2018 не з'явився, проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/22940/17 до судового розгляду по суті на 20.02.2018.

05.02.2018 через відділ діловодства від позивача надійшли документи по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 20.02.2018 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103045226763, № 0103045726294.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку ідповідача, оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 20.02.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (далі - покупець) укладено Договір поставки № ДГ-КАС009734 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати (поставити) в обмовлені строки покупцеві товар, зазначений у специфікації (специфікаціях), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування та кількість товару, вид упаковки зазначається у специфікації (специфікаціях) до даного Договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник здійснює поставку покупцю товару, зазначеного в специфікації протягом строку дії договору на умовах поставки визначених в специфікаціях, відповідно до умов Інкотермс 2010 (Правила МТП з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі), з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору.

Згідно з 2.3 договору, постачальник поставляє товар протягом сорока днів від дня отримання транспортної інструкції покупця, за умови якщо не була надана відмова в строки, передбачені п. 2.5 Договору.

У відповідності до п. 2.5 Договору, якщо постачальник протягом 10 днів з моменту отримання транспортної інструкції покупця не надав останньому відмову в прийнятті такої транспортної інструкції до виконання, вважається, що транспортна інструкція покупця узгоджена сторонами і постачальник прийняв її до виконання.

Згідно з п. 5.6 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016.

Відповідно до Специфікацій № СП-КАС009734/1 від 08.02.2016 та №СП-КАС009734/3 від 19.10.2016 сторони погодили поставку товару на загальну суму 10 316 000,00 грн. на умовах 100% попередньої оплати.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 10 316 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, поставку оплаченого відповідачем товару здійснив частково на суму 10 299 840,00 грн., у зв'язку з чим сума оплаченого та не поставленого товару становить 16 160,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 28.11.2017 вих. № 28-11/17-06, у якій просив повернути грошові кошти у розмірі 16 160,00 грн., однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що станом на момент звернення з даним позовом до суду, відповідач не здійснив поставку товару на суму заборгованості та не повернув на користь позивача грошові кошти у розмірі 16 160,00 грн., які були сплачені позивачем за поставку товару згідно договору. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача 16 160,00 грн. попередньої оплати.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 10 316 000,00 грн.,, в той час, як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку оплаченого позивачем товару в повному обсязі не здійснив.

Так, відповідачем здійснено поставку товару на суму 10 299 840,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0316075 від 16.03.2016 на суму 262680,00 грн., № РН-0317075 від 17.03.2016 на суму 259 908,00 грн., № РН-0321069 від 21.03.2016 на суму 226 644,00 грн., № РН-0322076 від 22.03.2016 на суму 258 852,00 грн., № 0331066 від 31.03.2016 на суму 260 040,00 грн., № РН-0404047 від 04.04.2016 на суму 515 988,00 грн., № РН-0405070 від 05.04.2016 на суму 228 228,00 грн., № РН-0406067 від 06.04.2016 на суму 494 604,00 грн., № РН-0407063 від 07.04.2016 на суму 752 532,00 грн., № РН-0408064 від 08.04.2016 на суму 749 364,00 грн., № РН-0412066 від 12.04.2016 на суму 519 816,00 грн., № РН-0413071 від 13.04.2016 на суму 257 928,00 грн., № РН-0414056 від 14.04.2016 на суму 257 796,00 грн., № Р0418057 від 18.04.2016 на суму 1 031 052,00 грн., № РН-0420063 від 20.04.2016 на суму 1 045 572,00 грн., № РН-0422069 від 22.04.2016 на суму 1 423 752,00 грн., № РН-0425064 від 25.04.2016 на суму 466 224,00 грн., № РН-0428042 від 28.04.2016 на суму 771 408,00 грн., № РН-1026048 від 26.10.2016 на суму 114 400,00 грн., № РН-1026049 від 26.10.2016 на суму 60 996,00 грн., № РН-1027056 від 27.10.2016 на суму 174 096,00 грн., № РН-1027097 від 27.10.2016 на суму 167 960,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з листами від 19.09.2017, у яких просив здійснити поставку товару та надавав транспортні інструкції.

У строки встановлені договору, позивач не надав відмов від прийняття транспортних інструкцій та не поставив товар на суму 16 160,00 грн.

Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Доказів поставки товару на суму попередньої оплати у розмірі 16 160,00 грн. матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Листом від 28.11.2017 вих. № 28-11/17-06 позивач, відповідно до п. 2.3 договору, повідомив відповідача про втрату інтересу до товару, за який було здійснено попередню оплату та просив повернутим суму попередньої оплати, на яку не було здійснено поставки товару, у розмірі 16 160,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 16 160,00 грн. матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 16 160,00 грн. є правомірною, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача у рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов'язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем належним чином не спростований, а тому позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 16 160,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, будинок 2, ідентифікаційний код 37883328) на користь Товариства обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (02660, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 7, ідентифікаційний код 30530159) 16160,00 грн. основного боргу та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2018.

Суддя С.О. Турчин