Ухвала суду № 72473578, 27.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

27.02.2018

Справа № 910/2064/18

Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства"Буське лісове господарство"

до Закарпатської митниці ДФС України Державної казначейської служби України

про стягнення 656 939,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Буське лісове господарство» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської митниці ДФС та Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 659939,60 грн.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не викладено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, які зазначені у позові.

Так, позивачем серед відповідачів зазначено: Закарпатську митницю ДФС та Державну казначейську службу України, однак не обґрунтовано та не зазначено будь-яких вимог саме до Державної казначейської служби України.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 9 Положення про державну казначейську службу України. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові №6-3014цс16 від 12.04.2017, для правильного застосування до правовідносин сторін норм матеріального права (зокрема, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845) необхідно з’ясувати обставини щодо притягнення як відповідача відповідний орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, без установлення яких ухвалити законне й обґрунтоване рішення неможливо.

Згідно з п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Проте, позивачем жодним чином не обґрунтовано заявлення позову до Державної казначейської служби України та не викладено самого змісту позовних вимог до вказаної особи.

Також позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано повного викладу обставин заявлених ним позовних вимог. Так, на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідачів, а також третю особу – Філія «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Львівська залізниця», однак, позивачем у позові не зазначено будь-яких правових підстав щодо залучення вказаної особи до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи, яка зазначена у позові самим позивачем, через те, що рішення у справі може вплинути на її права та обов’язки.

Крім того, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивачем не зазначено будь-яких відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має обґрунтувати заявлення позову до Державної казначейської служби України та викласти зміст позовних вимог саме до вказаної особи; надати виклад обставин заявлених ним позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи – Філія «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Львівська залізниця» та зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За таких обставин, позовна заява Державного підприємства «Буське лісове господарство» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Буське лісове господарство» залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- обґрунтування заявлення позову до Державної казначейської служби України та викладу змісту позовних вимог саме до вказаної особи;

- викладу обставин заявлених ним позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи – Філія «Центр транспортної логістики» Публічного акціонерного товариства «Львівська залізниця»;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків – протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Картавцева