Ухвала суду № 72473534, 16.02.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1090/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

16.02.2018 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представників боржника Артемовича І. М. та Старцун Н. І., розпорядника майна Дідича М. А., представника Тисменицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області Крушевської А. М., представника Тисменицької ОДПІ Воришко М. В., представника ТОВ "Мебтис" Семенів О. Д., представника ТОВ "Тисінвест" Лазоришина Б. І., представника ПАТ "Ві Ей Бі Банк" Гончара М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мебтис" про грошові вимоги у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця",

в с т а н о в и в:

09 лютого 2017 р., Господарський суд Івано-Франківської області за заявою управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі порушив провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця".

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" було оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 09 лютого 2017 р.

13 березня 2017 р., до канцелярії суду надійшла заява ТОВ "Мебтис" про грошові вимоги до боржника за загальну суму 5 422 557 грн 05 коп., в т. ч. витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 200 грн.

Дана заява була здана на відділення поштового зв'язку 09 березня 2017 р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому до суду надійшла відповідна заява.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників у справі про банкрутство, суд встановив таке.

Між ТОВ "Мебтис" та ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" були укладені наступні договори:

- договір поставки сигнальних жилетів від 22 жовтня 2007 р. № 29;

- договір оренди транспортних засобів від26 жовтня 2007 р. № 27;

- договір купівлі-продажу від 01 червня 2008 р.;

- договір купівлі-продажу від 01 серпня 2008 р.;

- договір купівлі-продажу від 06 жовтня 2008 р. № 55/1;

- договір купівлі-продажу від 17 жовтня 2008 р. № 56;

- договір оренди нежитлових приміщень від 20 грудня 2008 р. № 62-1;

- договір купівлі-продажу від 01 вересня 2009 р. № 80;

- договір оренди автотранспорту від 04 січня 2010 р. № 1-2;

- договір оренди нежитлових приміщень від 19 грудня 2011 р. № 46-1;

- договір поставки товару від 01 січня 2013 р. № 1/1;

- договір про послуги від 01 січня 2013 р. № 1;

- договір оренди нежитлового приміщення від 31 квітня 2013 р.;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2015 р.;

- договір про послуги від 01 січня 2014 р. № 1;

- договір поставки товару від 01 січня 2014 р. № 01/1;

- договір поставки товару від 01 січня 2014 р. № 1;

- договір купівлі-продажу автонавантажувача від 29 серпня 2014 р. № 22/1;

- договір оренди автонавантажувача від 01 вересня 2014 р.

Свої зобов'язання за договорами оренди транспортних засобів від 26 жовтня 2007 р. № 27, оренди автотранспорту від 04 січня 2010 р. № 1-2, про послуги від 01 січня 2013 р. № 1, оренди нежитлового приміщення від 31 квітня 2013 р., оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2015 р., поставки товару від 01 січня 2014 р. № 01/1, поставки товару від 01 січня 2014 р. № 1; купівлі-продажу автонавантажувача від 29 серпня 2014 р. № 22/1, оренди автонавантажувача від 01 вересня 2014 р. сторони в повному обсязі виконали, в т. ч. проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Разом з тим, боржник має невиконані зобов'язання перед кредитором на загальну суму 5 419 357 грн 05 коп. за договорами поставки сигнальних жилетів від 22 жовтня 2007 р. № 29, купівлі-продажу від 01 червня 2008 р., купівлі-продажу від 01 серпня 2008 р., купівлі-продажу від 06 жовтня 2008 р. № 55/1, купівлі-продажу від 17 жовтня 2008 р. № 56, оренди нежитлових приміщень від 20 грудня 2008 р. № 62-1, купівлі-продажу від 01 вересня 2009 р. № 80, оренди нежитлових приміщень від 19 грудня 2011 р. № 46-1, поставки товару від 01 січня 2013 р. № 1/1, про послуги від 01 січня 2014 р. № 1.

Обставини виконання кредитором взятих на себе договірних зобов'язань підтверджуються наявними у матеріалах справи документами (Т3 а. с. 199 - 226, Т7 а. с. 1 - 263, Т8 а. с. 1 - 255, Т10 а. с. 135 - 224).

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що кредитор належним чином виконав свої договірні зобов'язання, натомість боржник допустив порушення взятих на себе зобов'язань, що спричинило виникнення заборгованості за зазначеними вище договорами на загальну суму 5 419 357 грн 05 коп.

Грошові вимоги ТОВ "Мебтис" боржник та розпорядник майна визнали в повному обсязі.

В судовому засіданні розпорядник майна зазначив, що заявлена сума грошових вимог кредитора відповідає даним фінансової звітності ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", регістрам аналітичного обліку, а також підтверджена первинними документами.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки заборгованість ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" перед ТОВ "Мебтис" становить 5 419 357 грн 05 коп. (Т3 а. с. 226).

Враховуючи наведене, грошові вимоги ТОВ "Мебтис" до боржника суд визнає в повному обсязі.

Крім того, до реєстру вимог кредиторів боржника слід також включити витрати кредитора на оплату судового збору в розмірі 3 200 грн.

Стаття 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає черговість задоволення вимог кредиторів. Так, вимоги кредиторів, не забезпечені заставою задовольняються у четверту чергу; у шосту чергу задовольняються інші вимоги, у першу чергу - витрати на оплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мебтис" у розмірі 5 419 357 (п'ять мільйонів чотириста дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят сім) грн 05 коп. визнати та включити до реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" в четверту чергу.

Витрати товариства з обмеженою відповідальністю "Мебтис" по сплаті судового збору в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн визнати та включити до реєстру вимог кредиторів відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" у першу чергу.

Дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в строк визначений ст. 256 ГПК України.

Суддя Ткаченко І. В.

Повний текст ухвали складено 23 лютого 2018 р.