Вирок № 72473137, 26.02.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5927/17 н.п. 1-кп/415/176/18

ВИРОК

Іменем України

26 лютого 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Нестеренко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130240001760 від 28.08.2017 у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, інвалідом не являється, судимого 25.04.1997 Лисичанським міським судом за ст. 101 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Луганського обласного суду дії перекваліфіковані на ст.104 КК України та призначено покарання 1 рік позбавлення волі; 18.03.1998 Лисичанським міським судом за ст. 140 ч.3, ст. 43 КК України до 3 років позбавлення волі; 24.01.2001 Лисичанським міським судом за ст. 140 ч.3, ст. 43 КК України до 4 років позбавлення волі; 23.06.2004 Лисичанським міським судом за ст. 185 ч.4, ст.71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 02.09.2009 Лисичанським міським судом за ст. 309 ч.1, ст. 311 ч.1, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого з випробуванням строком на 2 роки; 22.03.2010 Лисичанським міським судом за ст. 307 ч.2, ст. 311 ч.2, ст. 313 ч.3, ст. 69, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого на підставі ухвали Перевальського районного суду від 31.10.2013 умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 13 днів, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.08.2017, у денний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, випиляв нижню частину дерев’яної перегородки, внаслідок чого проник до сусіднього сараю, що розташований у дворі будинку 24 по вулиці Лісничого міста Лисичанська Луганської області, який належить потерпілому ОСОБА_2 та заволодів виробами, які знаходилися у вказаному сараї, а саме: 1 спінінг марки «Тихий дон, 270», 1 спінінгова котушка марки «Kaida», 1 спінінг марки «Тихий дон, 240», 1 спінінг марки «Crokodile180», 1 котушка марки «Libao», 1 вудилище марки «Ocuma», 2 інерційні котушки, 1 вудилище марки «Osprey», вартістю 1062 гривні 89 копійок та реле тиску води, вартістю140 гривень 00 копійок.

Своїми діями, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_2 на загальну суму 1202 гривні 89 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю і зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно 27.08.2017, він, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, випиляв нижню частину дерев’яної перегородки, внаслідок чого проник до сусіднього сараю та заволодів реле тиску води і виробами для риболовства. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та призначити не суворе покарання. Збитки потерпілому відшкодував у повному обсязі, шляхом повернення частини речей та грошовими коштами.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання надав заяву, згідно якої просив судовий розгляд провести без його участі та призначити мінімальне покарання обвинуваченому.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, неодружений, у побуті за місцем реєстрації характеризується задовільно (а.с. 103), на обліку у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 102), на обліку у лікаря нарколога перебуває на диспансерному обліку з лютого 2016 року з діагнозом наркоманія (а.с.101), раніше неодноразово судимий (а.с. 97-98);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

У якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд приймає визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.

У якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, раніше судимий, вчинив умисний корисливий злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією частиною 3 статті 185 КК України.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого - визнання вини, щире каяття винного та добровільне відшкодування завданих збитків, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, який в судовому засіданні вибачився за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надавав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки потерпілого, який щодо призначеного покарання не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України, та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Підстав для обрання запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, суд не вбачає.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим не пред’явлений.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження товарознавчої експертизи від 13.09.2017 №19/113/9-3/965д, вартістю 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 00 копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого у дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази - 3 спінінги, 2 вудки та 3 котушки, які, згідно розписки, знаходяться у потерпілого ОСОБА_2 – підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи від 13.09.2017 №19/113/9-3/965д, вартістю 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 00 копійок.

Речові докази - 3 спінінги, 2 вудки та 3 котушки, які, згідно розписки, знаходяться у потерпілого ОСОБА_2 - повернути потерпілому ОСОБА_2.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко