Вирок № 72472585, 28.02.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3767/17

провадження №: 1-кп/398/232/18

ВИРОК

Іменем України

"28" лютого 2018 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді – Нероди Л.М.,

за участі секретаря – Борозни Л.М.,

прокурора – Проценка А.П.,

потерпілого – ТОВ «Агродар ЛТД»,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12017120070003027 від 13.10.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився 01.12.1981 року в м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, розлученого, маючого на утриманні малолітнього сина, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у кв. 6 буд. 7 на пл. Покровській у місті Олександрії Кіровоградської області, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2017 року близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території ТОВ «Агродар ЛТД», який знаходиться в місті Олександрія, Кіровоградської області по вулиці Садова 1, де він працював за наймом підрядною організацією ПГІ «ЮГБУД», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, взяв з дерев’яного ящику чотири поліетиленових пакети в яких знаходилися металеві болти різної довжини та діаметру в загальній кількості 94 штуки фірми «BUHLER», а саме 44 болти довжиною 6 см зверху з металевим капелюшком діаметром 3,5 см вартістю 890 грн. 56 коп., 30 болтів довжиною 3 см та з металевим капелюшком 1,5 см вартістю 60 грн. 00 коп. та 20 болтів довжиною 5 см зверху з металевим капелюшком 1,5 см вартістю 26 грн. 60 коп., всього заволодів майном на загальну суму 977 грн. 16 коп.

У подальшому ОСОБА_1 з викраденим майном намагався з місця події зникнути, але при виході з даного підприємства був помічений та затриманий працівником служби безпеки ОСОБА_2.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 та ч. 1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, погодився з кваліфікацією щодо вчиненого ним, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно викрав болти як зазначено в обвинувальному акті. Зазначив, що кається у скоєному.

Обвинувачений зазначив, що не оспорює ті фактичні обставини справи, визнає їх за правдиві і достовірні. З врахуванням думки прокурора та обвинуваченого суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, тому було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які вказують на його особу.

У зв’язку з цим, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, і визнав можливим обмежити обсяг доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особистості обвинуваченого.

Також обвинуваченому судом було роз’яснено, що в разі розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

Суд, вислухавши обвинуваченого, який свою провину визнав в повному обсязі, прокурора, в виду того, що обвинувачений дав згоду на розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає що - вина обвинуваченого, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України - доведена та підтверджена самим обвинуваченим, у зв’язку із чим суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом враховується те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод особи та має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, його вік та стан здоров’я, поведінку до вчинення злочину, з якої вбачається, що він скоїв злочин вперше, характеризується добре, має на утриманні малолітнього сина, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання не пов’язане з позбавленням волі, зокрема, штраф, оскільки, на думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування, не застосовані.

Долю речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п’ятдесят) неоподатковуваних мінімумів.

Речові докази: чотири поліетиленові пакети з болтами в кількості 94 штуки з біркою фірми «BUHLER» передані під розписку на зберігання потерпілому, а саме представнику потерпілого ОСОБА_3 – залишити в користуванні ТОВ «Агродар ЛТД».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА