Рішення № 72471905, 26.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/863/17-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточненої позовної заяви, позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 19592,79 грн до місцевого бюджету за платежем: орендна плата з фізичних осіб, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В обґрунтуванні позовних вимог податковий орган зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 19793,66 грн, а саме: за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 2439,18 грн основного платежу, штрафу в сумі 261,54 грн та пені в сумі 92,94 грн; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в сумі 17000 грн. Податковий орган зазначив, що оскільки вказаний податковий борг добровільно відповідачем сплачений не був, то заборгованість сумі 19793,66 грн підлягає стягненню в примусовому порядку.

В письмових запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що погоджується з визначеною суму податкового боргу за платежем орендна плата з фізичних осіб. Щодо застосованих податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за порушення при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, відповідач заперечував проти нарахованої суми штрафних санкцій. Відповідач вказує, що під час перевірки йому не було надано направлення на проведення вказаної перевірки та не вручено рішення про застосування фінансових санкцій для оскарження. Крім того, відповідач стверджує, що лист директора Чернівецької дирекції ПАТ «Укрпошта» від 07.08.2017 р. №4.1-19-512, яким повідомляється податковий орган про вручення 06.03.2017 р. ВПЗ Коболчин листа №5802902647209 (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в сумі 17000 грн) особисто адресату - ОСОБА_1, є сфальсифікованим, оскільки позивач з 06:00 год 06.03.2017 р. по 21:00 год 08.03.2017 р. був відсутній в с. Коболчин Сокирянського району Чернівецької області.

Ухвалою суду від 16.11.2017 р. відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі.

У зв'язку із надходженням 04.12.2017 р. від відповідача письмових заперечень проти позову, ухвалою від 08.12.2017 р. призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10:00 30.01.2018 р.

В судове засідання 30.01.2018 р. не з'явився відповідач, хоча належним чином був повідомлений про дату, місце та час судового розгляду справи. У зв'язку із тим, що відповідач в судове засіданні не з'явився вперше без поважних причин та з урахуванням того, що представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, однак її копії з додатками відповідачу не було надіслано, суд вирішив ухвалою від 30.01.2018 р. відкласти розгляд справи на 09:30 20.02.2018 р.

В судове засідання 20.02.2018 р. учасники справи не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, місце та час судового розгляду справи. 20.02.2018 р. від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач в судове засідання не з'явився вдруге без поважних причин.

Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу без учасників справи на підставі наявних в ній матеріалів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік у податковому органі 30.06.1998 р., податковий номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 60231, АДРЕСА_1. Позивач здійснює підприємницьку діяльність: згідно код ВЕД 47.11 (основний вид діяльності) - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; згідно код ВЕД 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; код ВЕД 47.26 - роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (а.с. 12, 13).

Згідно відомості про наявні земельні ділянки, відповідно до договору оренди від 07.08.2012 р. ОСОБА_1 заключив договір оренди земельної ділянки з Коболчинською сільською радою Сокирянського району Чернівецької області строком на 5 років (а.с. 14).

27.05.2015 р. податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов'язань орендної плати за землю. За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки №149/1500/НОМЕР_1 від 27.05.2015 р., яким встановлено порушення відповідачем правил сплати податкових зобов'язань з орендної плати за землю. (а.с. 22).

На підставі Акта перевірки 149/1500/НОМЕР_1 від 27.05.2015 р. податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000942450 від 27.05.2015 р. про нарахування штрафу за порушення граничного строку сплати орендної плати за землю в сумі 81,42 грн; податкове повідомлення-рішення №0000932450 від 27.05.2015 р. про нарахування штрафу за порушення граничного строку сплати орендної плати за землю в сумі 180,12 грн (а.с. 23-26)

15.02.2017 р. податковим органом проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою Я. Мудрого, буд. 70 в с. Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, який належить ОСОБА_1, з питань дотримання вимог законодавства при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт перевірки №8/24-13-40/НОМЕР_1 від 16.02.2017 р. (а.с. 34-37).

На підставі Акта перевірки №8/24-13-40/НОМЕР_1 від 16.02.2017 р. податковим органом прийнято рішення від 02.03.2017 р. №000010 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 17000 грн за порушення ч. 12 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в частині продажу алкогольних напоїв без наявності ліцензії (а.с. 32, 33, 38).

Відповідно до листа директора Чернівецької дирекції ПАТ «Укрпошта» від 07.08.2017 р. №4.1-19-512, повідомляється податковий орган про вручення 06.03.2017 р. ВПЗ Коболчин листа №5802902647209 (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2017 р. №000010) особисто адресату - ОСОБА_1 (а.с. 39, 40).

20.07.2017 р. податковим органом направлено відповідачу вимогу №280-17, де визначено загальну суму узгодженого податкового зобов'язання в сумі 20200,71 грн (а.с. 21).

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача станом на 19.10.2017 р. податковий борг ОСОБА_1 склав 19793,66 грн (а.с. 10, 11).

У зв'язку із поданням до суду податковим органом 30.01.2018 р. заяви про зменшення позовних вимог, податковий борг на момент прийняття судового рішення становить 19592,79 грн, який складається: за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 2439,18 грн основного платежу; штрафу в сумі 81,42 грн; штрафу в сумі 180,12 грн; пені в сумі 92,94 грн; штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000 грн (а.с. 56-57).

Заборгованість відповідача підтверджується інформацією з облікової картки платника податків (а.с. 17-20, 58).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Щодо нарахування відповідачу податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю: в сумі 2439,18 грн основного платежу; штрафу в сумі 81,42 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000942450 від 27.05.2015 р.; штрафу в сумі 180,12 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000932450 від 27.05.2015 р.; пені в сумі 92,94 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 269.1.2. п. 296.1. ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є землекористувачі.

Відповідно до пп. 270.1.1 п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з абз. 1 п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати за землю, на підставі договору оренди від 07.08.2012 р., у зв'язку із чим за відповідачем утворився податковий борг в сумі 2439,18 грн основного платежу, штрафу в сумі 81,42 грн (податкове повідомлення-рішення №0000942450 від 27.05.2015 р.), штрафу в сумі 180,12 грн (податкове повідомлення-рішення №0000932450 від 27.05.2015 р.) та пені в сумі 92,94 грн. Оскільки в цій частині позовних вимог позов визнається відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Щодо нарахування відповідачу податкових зобов'язань зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000 грн, відповідно до рішення податкового органу від 02.03.2017 р. №000010, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 12 ст. 15 Закону № 481/95-BP визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до п. 80.1 та пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема, письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування/

Судом встановлено, що податковим органом 15.02.2017 р. проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог законодавства при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами в магазині, який розташований за адресою Я. Мудрого, буд. 70 в с. Коболчин Сокирянського району Чернівецької області та який належить ОСОБА_1 Відповідно до Акту перевірки №8/24-13-40/НОМЕР_1 від 16.02.2017 р. встановлено, що фактична перевірка проведена відповідно до наказу ГУ ДФС України від 14.02.2017 р. №27, де підставою для проведення перевірки вказано пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (а.с. 74, 75). Крім того, під час проведення перевірки відповідачу були пред'явлені направлення № 150 та № 151 від 14.02.2017 р. та вручено копію наказу від 14.02.2017 р. №27, що підтверджується підписом ОСОБА_1 на вказаних направленнях. За результатами перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв (пива) та реалізації однієї пляшки пива, місткістю 0,65 л, міцністю 11,5% об.од. вартість якого склала 15 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом 15.02.2017 р. проведено фактичну перевірку на законних підставах та у відповідності до вимог чинного законодавства, перед початком перевірки відповідачу пред'явлені направлення та вручено під підпис копію наказу на проведення перевірки. Крім того, акт вказаної перевірки підписаний 15.02.2017 р. відповідачем особисто, де вказано про відсутність зауважень до його змісту. А тому, суд вважає безпідставними твердження позивача про невручення йому направлень на проведення перевірки та порушення податковим органом порядку проведення фактичної перевірки.

Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"" від 02.06.2003 р. № 790 (Постанова - № 790) підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з абз. 2 п. 8 Постанови - № 790 питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта господарювання на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

Таким чином, суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства не передбачається розгляд питання про застосування фінансових санкцій за обов'язковою участю представника суб'єкта господарювання.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-BP до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Судом встановлено, що на підставі Акта перевірки №8/24-13-40/НОМЕР_1 від 16.02.2017 р. податковим органом прийнято рішення від 02.03.2017 р. №000010 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 17000 грн за порушення ч. 12 ст. 15 Закону № 481/95-BP. Вказане рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно листа директора Чернівецької дирекції ПАТ «Укрпошта» від 07.08.2017 р. №4.1-19-512, повідомляється податковий орган про вручення 06.03.2017 р. ВПЗ Коболчин листа №5802902647209 (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2017 р. №000010) особисто адресату - ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 72 та ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що необхідно встановити по вказаній справі це наявність чи відсутність у відповідача податкового боргу та правомірність його визначення.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача існує податковий борг, який він визнає у частині орендної плати за землю, в іншій частині щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000 грн відповідач борг не визнав. Разом із тим, відповідачем не подано жодних доказів з яких причин він вважає, що такі санкції застосовано неправомірно, а посилання на те, що рішення про застосування фінансової санкції йому не було вручено не знайшло свого документального.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.03.2017 р. №000010 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, а застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000 грн підлягають стягненню зі ОСОБА_1 на підставі встановленого порушення законодавства, що регулює виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

На підставі вказаного позовні вимоги податкового органу обґрунтовані належним чином та підтверджуються відповідними доказами, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 205, 241, 246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (податковий код НОМЕР_1, місцезнаходження: 60231, АДРЕСА_1) податковий борг в сумі 19592,79 грн до бюджету за платежем орендна плата з фізичних осіб, адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Брезіна