Ухвала суду № 72471146, 27.02.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7502/17 провадження № 6/361/20/18

27.02.2018

У Х В А Л А

«27» лютого 2018 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

при секретарі - Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, погодженим із начальником цього відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2, про обмеження виїзду за кордон боржника ОСОБА_3 до виконання зобов’язань у виконавчому провадженні,

в с т а н о в и в:

У грудні 2017 року державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов’язань покладених на нього виконавчим написом нотаріуса № 9406, виданим 26 жовтня 2016 року про стягнення боргу у розмірі – 55 994 грн. 81 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що на виконанні у Броварському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 54124453 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 9406, виданого 26 жовтня 2016 року, про стягнення із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» боргу у розмірі - 55 994 грн. 81 коп. На сьогоднішній день виконавчий напис не виконується, боржник ухиляється від його виконання й не вживає заходів щодо виконання за рахунок власного майна і доходів. З підстав тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України державний виконавець змушений звернутися до суду.

У судове засідання державний виконавець Ляшенко А.З. не з’явився, надав письмове клопотання про розгляд подання у його відсутність.

Боржник ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Броварському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 54124453 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 9406, виданого 26 жовтня 2016 року, про стягнення із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» боргу у розмірі - 55 994 грн. 81 коп.

16 червня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису, якою зобов’язано боржника подати декларацію про доходи та майно. Вказана постанова особисто отримана боржником, про що свідчить його підпис на супровідному листі.

У рамках виконавчого провадження державним виконавцем отримано витяг із Державного реєстру речових прав на не нерухоме майно, з якого вбачається, що ОСОБА_3 є власником нерухомого майна.

Відповідно до результатів аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України за ОСОБА_3 обліковується чотири транспортні засоби.

Відповідно до довідки № 1-11/470 від 19 серпня 2017 року, виданої відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до листа Броварського районного відділу УДМС України в Київській області ДМС України ОСОБА_3, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕТ № 243006 від 26 серпня 2011 року органом 3201.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також у статті 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання.

Разом з тим, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням та його намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

За змістом частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Правилами статті 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Як вбачається із копії матеріалів виконавчого провадження, доданого до подання, боржник є власником майна, за рахунок якого може бути забезпечено виконання виконавчого напису нотаріуса. Крім того, з вказаних матеріалів не вбачається, що державним виконавцем вживалися заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, направлялися запити до відповідних органів щодо встановлення доходу боржника, банківських та інших фінансових установ щодо інформації про наявність рахунків у боржника та інші заходи, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Отже, при наявності майна у боржника, відсутності доказів підтвердженого наміру у останнього вибути за межі України з метою невиконання виконавчого напису нотаріуса, а також з підстав не вжиття державних виконавцем всіх заходів для примусового виконання рішення, суд не вбачає підстав для застосування крайнього заходу у вигляді обмеження у праві виїзду за межі України.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного подання з огляду на його необґрунтованість.

Керуючись статтями 260, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні подання державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, погодженим із начальником цього відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2, про обмеження виїзду за кордон боржника ОСОБА_3 до виконання зобов’язань у виконавчому провадженні – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин