Рішення № 72470033, 20.02.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 277/60/17

провадження у справі №2/0285/1711/17

20 лютого 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник не прибув,

відповідач: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі- ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до Ємільчинського районного суду Житомирської області із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.09.2012 року на загальну суму 31804,50 коп. та судові витрати.

Ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 22.09.2017 року зазначену справу передано на розгляд до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області. Ухвалою суду від 5.10.2017 року зазначену справу прийнято до провадження Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

В обґрунтування позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що всупереч умов укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – Банк) та ОСОБА_1 кредитного договору від 19.09.2012 року (далі – Кредитний договір), остання своїх зобов’язань по Кредитному договору належним чином не виконувала. У зв’язку з чим, станом на 30.11.2016 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість по кредиту, що складає 31804,50 грн., яку остання не погашає у добровільному порядку, що змусило банк звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив справу розглянути без його присутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що 19.09.2012 року між банком ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір. Однак, відповідач не підписувала Умов і правил надання банківських послуг, а тому зазначені Умови не можна вважати складовою частиною укладеного кредитного договору.

Відповідач також зазначила, що не погоджується з вимогами щодо заборгованості по картковому рахунку, оскільки карткою взагалі не користувалась, вона її втратила на наступний день після її видачі, про що вона повідомила відділення банку, в якому отримувала картку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н від 19.09.2012 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 300,00 грн. вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладенні Кредитного договору відповідач була повідомлена про умови кредитування в Банку. Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач зобов’язувалась повертати кредит, сплачувати нараховані відсотки, комісії, а у разі порушення нею своїх договірних зобов’язань - додаткові проценти та штраф. Остання власним підписом підтвердила, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг складає укладений між нею та Банком договір.

Відповідач погодилась з умовами та правилами надання банківських послуг, частково здійснювала погашення кредиту та користувалась кредитним коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

Однак, в порушення умов Кредитного договору відповідач своїх договірних зобов’язань належним чином не виконувала, у зв’язку з чим за даними обліку позивача станом на 30.11.2016 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість на загальну суму 31804,50 гривень, у тому числі: заборгованість за кредитом – 1999,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 24302,66 грн., заборгованість за пенею – 3511,88 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн. та штраф (процентна складова) – 1490,69 грн.

Дані обставини підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами (а.с.5-38).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктом 1.1.5.21 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення ( а.с.19 зворот).

У той самий час, згідно з пунктами п. 2.1.1.12.6.1, п. 2.1.1.12.7.4 та п. 2.1.1.12.8.1 Умови і правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування (а.с.31 зворот. 32).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня2015 року № 6-2003цс15.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені в сумі 3511,88 грн., необхідно відмовити.

В іншій частині позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується Кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання Кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а остання, в свою чергу, не повернула своєчасно кредитні кошти, не сплатила відсотки за їх використання та інші платежі і станом на день звернення банку до суду з позовом, існує заборгованість за Кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

Представником відповідача не доведено, що долучені до позовної заяви Умови і Правила надання банківських послуг не являються складовою частиною укладеного кредитного договору.

Посилання відповідача, що вона не користувалась кредитними коштами не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що остання користувалась коштами з кредитної картки в період з 22.09.2012 року по 28.10.2013 року (а.с.151-157).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, процентами за користування кредитом, а також штрафами є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрованої Гетьмана Сагайдачного, 41-а кв. 7 м. Новоград-Волинський, Житомирської області), на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 вересня 2012 року на загальну суму 28292 (двадцять вісім тисяч двісті дев’яносто дві гривні) гривні 62 копійки, у тому числі: заборгованість за кредитом – 1999,27 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 24302,66 грн., штраф (фіксована частина) – 500 грн. та штраф (процентна складова) – 1490,69 грн. та судові витрати в розмірі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 32 копійки яку перерахувати на р/р № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості по пені в сумі 3511 грн. 88 коп. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

Рішення складено в повному обсязі та підписано 27 лютого 2018 року.

Суддя Т.Б. Сташків