Ухвала суду № 72468953, 23.02.2018, Голопристанський районний суд Херсонської області

Провадження № 2/654/119/2018

Справа № 654/3902/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

23.02.2018 м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді – Охтень А.А.

при секретарі – Шешеня М.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом заступника прокурора Херсонської області діючого в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 сільська рада Голопристанського району Херсонської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, –

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 сільська рада Голопристанського району Херсонської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

23.02.2018 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла заява, в якій представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5 просить залишити позовну заяву заступника прокурора Херсонської області без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання та наполягала на продовженні розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши доводи сторін суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», (в редакції чинній на момент подачі позову до суду), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст.4 вказаного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні та письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини 2 ст.45 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду) прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

Згідно приписів цієї ж статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

В абзаці другому частини 5 ст.56 ЦПК України (в редакції ЗУ від 03.10.2017р.) зазначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, виходячи з вищевикладених правових положень процесуального права, прокурор, який зазначає про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або при відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до суду, стає стороною у справі, а відповідно, на нього поширюються вимоги, зокрема, частина 3 ст.12 та частини 1 ст.81 ЦПК України, яка покладає на кожну із сторін обов’язок доказування тих обставин, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог.

А тому, прокурор, зазначаючи про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до суду, має довести наявність вказаних обставин.

Вказане узгоджується також з положеннями ч.2 ст.4 ЦПК України, яка передбачає, що органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах, реалізують це право у випадках, встановлених законом.

В позовній заяві заступник прокурора зазначив, що предметом позову є договір купівлі-продажу нерухомого майна. Орган, уповноважений державою на здійснення перевірки правомірності укладення угод відсутній, у зв’язку з чим, виключно прокурор може звернутись до суду із позовом про визнання недійсним договору.

Подання позову органами прокуратури направлено на захист майнових прав на земельну ділянку, яка перебуває у власності ОСОБА_4 територіальної громади, оскільки реєстрація права власності за відповідачем на нерухоме майно, яке на ній знаходиться створює загрозу вибуття такої земельної ділянки у приватну власність шляхом безоплатної приватизації чи викупу (абз. 5 стор. 4 позовної заяви).

Меж тим, постановою КМУ від 14.01.2015 було затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. До основних завдань вказаного органу зокрема належить реалізація державної політики у сфері земельних відносин, в тому числі державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах. Держгеокадастр вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Отже, твердження заступника прокурора Херсонської області про відсутність органу, наділеного функціями державного нагляду та контролю з дотримання земельного законодавства під час використання земельних ділянок, є безпідставним, у зв’язку із чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов заступника прокурора Херсонської області діючого в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 сільська рада Голопристанського району Херсонської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – залишити без розгляду.

Повний текст ухвали складено 28 лютого 2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. А. Охтень