Постанова № 72468711, 27.02.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Суми

Справа №592/8945/17

Номер провадження 22-ц/788/245/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 грудня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Котенко О.А. в приміщенні Ковпаківського районного суду м.Суми

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду із позовом до ПАТ «Сумське НВО», який уточнила в ході судового розгляду справи і остаточно свої вимоги мотивувала тим, що з 07 липня 2008 року вона працювала у відповідача на посаді машиніста четвертого розряду. Посилаючись на те, що відповідач має заборгованість перед нею з виплати заробітної плати, позивачка просила стягнути з нього 8326 грн. 29 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з квітня по вересень 2017 року.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 грудня 2017 року на задоволення зазначеного позову постановлено стягнути з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 5834 грн. заборгованості по заробітній платі за період з липня по вересень 2017 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО» ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому вказує, що не завірена копія розрахункового листа, не є належним засобом доказування. Крім того зазначає, що заробітна плата за липень позивачці вже виплачена.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що право позивача на оплату праці порушене, доказів на спростування доводів позову відповідачем надано не було, а тому її право підлягає захисту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного:

Як встановлено судом і убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює у ПАТ «СМНВО» на посаді машиніста крану четвертого розряду в інструментальному цеху № 51 (а. с. 4-6).

З розрахункових листів вбачається, що ПАТ «Сумське НВО» має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати за липень 2017 року у розмірі 1973 грн.00 коп., за серпень 2017 року - 1958 грн. та за вересень 2017 року - 1903 грн. (а. с .7, 15, 38).

Власного розрахунку заборгованості по заробітній платі відповідач не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 5834 грн. заборгованості по заробітній платі за період з липня по вересень 2017 року.

При цьому, виходячи з положень ст. ст. 57, 58, 64 ЦПК (який діяв на момент ухвалення оскарженого рішення) вірно поклав в основу свого рішення розрахункові листи, про які йшла мова вище і які містять інформацію щодо предмета спору.

Доводи заявника щодо сплати відповідачем ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за липень 2017 року не підтверджуються матеріалами справи, тому до уваги братися не можуть.

За таких умов, колегія приходить до висновку, що суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, права і обов'язки сторін, перевіривши їхні доводи та заперечення, давши правильну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 грудня 2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 27 лютого 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : О. Ю. Кононенко

С. С. Ткачук