Рішення № 72467569, 23.02.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9156/17

Провадження № 2/185/753/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Головіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила шлюб з відповідачем, зареєстрований 16 лютого 2002 року Фрунзенською селищною радою Слов’яносербського району Луганської області, актовий запис № 4 – розірвати.

В обґрунтування позову вона зазначила, що від шлюбу у них 01 травня 2010 року народився син ОСОБА_3, яки проживає разом з нею та повністю знаходиться на її утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалося. Фактичні шлюбні відносини припинені з 2013 року. Причиною розпаду сім'ї є несумісність характерів та різні погляди на сімейне життя. Позивач вважає, що строк на примирення їм не потрібен, сім'я розпалася остаточно і відновлена бути не може, оскільки спроби примирення між ними в минулому не принесли жодних результатів.

Позивачка – ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, однак від неї надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач – ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області http://pvm.dp.court.gov.ua., причини неявки суду не повідомив.

15 грудня 2017 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції - справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

Зі згоди позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони 16 лютого 2002 року уклали шлюб (арк.с.8).

Від зазначеного шлюбу у них 01 травня 2010 року народився син ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження (арк.с.5), який проживає разом з позивачкою, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (арк.с.3).

Сторони шлюбно-сімейні відносини не підтримують та загальне господарство не ведуть з 2013 року, шлюб носить формальний характер і збереження його суперечило б інтересам сторін.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст.113 СК України, особа, яка змінила прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір по справі у розмірі 704 грн. 80 коп., оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, ст. ст. 112, 113 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 16 лютого 2002 року між ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) Фрунзенською селищною радою Слов’яносербського району Луганської області згідно актового запису № 4.

Після розірвання шлюбу прізвища ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В.О. Головін