Постанова № 72466971, 21.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2018 р. № 820/386/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Надобко С.В.,

відповідача - Мудаліге Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" (далі - позивач, ТОВ «МРІС») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у харківській області №85/20-40-12-13-37 від 02.01.2018 року "Про виключення з реєстру платників єдиного податку" Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система".

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 09.01.2018 року ним отримано рішення № 85/20-40-12-13-37 від 02.01.2018 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку». Підставами для виключення із реєстру стали акт перевірки від 02 січня 2018 року №23-20-40-12-13-20/31343590 та дані ІС «Податковий блок» (ІКПП «єдиний податок з юридичних осіб»).

Позивач із такими висновками не погоджується та вважає, що рішення підлягає скасуванню з огляду на те, що сума заборгованості, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення виникла у позивача у 2014 році не з його вини. А з вини банку, який не виконав його платіжне доручення про перерахування суми єдиного податку до державного бюджету. А відтак, ввважає, що він виконав всі передбачені чинним законодавство дії щодо сплати податку, а тому у нього відсутня заборгованість зі сплати єдиного податку.

З огляду на судові рішення, які були прийняті з приводу стягнення цієї суми податковогоо боргу, скасування податкової вимоги представник позивача робить висновок, що підстава для анулювання рішення №85/20-40-12-13-37 від 02.01.2018 року «Про виключення з реєстру платників єдиного податку» у вигляді наявності податкового боргу не має місця у спорі, що виник між сторонами, адже не підпадає під п. п. 14.1.175 Податкового кодексу України, який передбачає, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримано 30.01.2018 року.

Ухвалою від 08.02.2018 року задоволено клопотання представника відповідача та призначено підготовче судове засідання по справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому та наданих письмових поясненнях.

Відповідач надав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки позивачем до контролюючого органу надана податкова декларація платника єдиного податку юридичної особи №9037775453 від 03.07.2014 р. з використанням електронно-цифрового підпису, у якій визначено суму єдиного податку до плати за податковий квартал у розмірі 18631,09 грн. В подальшому здійснювалися нарахування пені на узгоджену сум грошового зобов'язання. Сума податку була самостійно задекларована ТОВ «МРІС» у наведеній декларації не сплачена. Відповідно до ІКПП станом на 01.01.2018 року існує податковий борг в сумі 28369,05 грн. З урахуванням наведеного, на підставі акта перевірки від 02.01.2018 № 23/20-40-12-13-20/31343590 прийнято рішення від 02.01.2018 №85/20-40-12-13-37 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку» ТОВ «МРІС».

Також зазначає, що посилання позивача на наявність судових рішень по справам « 820/19966/14, №820/576/15 є безпідставним, оскільки зазначеними рішеннями судів встановлено відсутність сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, платіжні доручення були повернуті клієнту без виконання. Також не надано документів на підтвердження того, які заходи здійснювались позивачем щодо врегулювання питання сплати за повернутими платіжними дорученнями. У зв'язку з чим позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у письмовому відзиві на позовом, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «МРІС» включений до реєстру платників єдиного податку з 20.01.2012 року за ставкою 3%.

Рішенням № 85/20-40-12-13-37 від 02.01.2018 «Про виключення з реєстру платників єдиного податку» анульовано реєстрацію платником єдиного податку у зв'язку з порушенням пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 татті 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями - нездійснення переходу на сплату інших податків та зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів

Підставами для виключення із реєстру стали акт перевірки від 02 січня 2018 року №23-20-40-12-13-20/31343590 та дані ІС «Податковий блок» (ІКПП «єдиний податок з юридичних осіб) (а.с.13).

Актом «Про результати перевірки платника єдиного податку та виявленні порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування» від 02.01.2018 № 23/20-40-12-13-20/31343590 (а.с.14).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено наявність податкового боргу в інтегрованій картці платника податку «єдиний податок з юридичних осіб» (18050301) станом на 01.01.2018 року в сумі 28369,05 грн., який виник з 01.01.2017 року. Зазначено, що відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням органу державної податкової служби, прийнятим на підставі акта перевірки у зв'язку із порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 300.1. ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. (п. 299.11 ст.299 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п.129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Представником відповідача до матеріалів справи надано податкові декларації платника єдиного податку-юридичної особи з першого кварталу 2014 по 2015 роки подані позивачем до податкового органу з визначеними сумами податкових зобов'язань зі плати єдиного податку, тобто суми єдиного податку є узгодженими (а.с. 53-78). З картки особового рахунку судом встановлено наявність заборгованості станом на 01.01.2018 р. у розмірі 28369,05 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2015 року по справі №820/576/15 (суддя Сагайдак В. В.) відносно позивача встановлені наступні обставини.

Позивачем (ТОВ «МРІС») на виконання своїх податкових зобов'язань, 05 серпня 2014 року були здійснені відповідні платежі, зокрема за платіжним дорученням №590 від 05 серпня 2014 року на суму 18631,09 грн., призначення платежу - сплата єдиного податку за другий квартал 2014 року ( а.с. 10-16).

Дане платіжне доручення було в той же день, тобто 05.08.2014 подане до банківської установи ПАТ "АКТАБАНК" за реєстраційним номером № 467 та проведено не було.

Також суд зазначив, що на теперішній час ПАТ "АКТАБАНК" перебуває в процесі ліквідації, а подане позивачем платіжне доручення №590 від 05 серпня 2014 року на суму 18631,09 грн. було повернуто клієнту без виконання відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", при цьому на поточному рахунку підприємства позивача № 26000001312364 є кошти, залишок яких складає станом на 27.08.2014 року 52445,15 грн. (а.с. 103), які можуть бути повернуті в порядку черговості, передбаченому ст.52 цього Закону, за поданням до банку ТОВ "Міська Рекламно-Інформаційна Система" кредиторської вимоги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2015 року також встановлено, що згідно листа від 23.03.2015 року ПАТ "АКТАБАНК" вказав, що даний платіж було повернено клієнту без виконання згідно п.1.ч.5.ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в зв'язку з виведення банку з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17.09.2014 року по 17.01.2015 року.

Відповідно до ст. 129.6. ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Тобто, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, платіж повернуто клаєну без виконання, тобто фінансові зобов'язання позивача не виконані. Сума основного податкового зобов'язання, визначеного самостійно позивачем у податковій декларації, залишається несплаченою.

Також, суд вважає за необхідне вказати, що згідно з п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

За визначенням ч.1 ст.43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

А згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Отже, якщо несвоєчасне перерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Крім того, слід вказати, що згідно правової позиції Верховного суду України викладеній в ухвалі від 16 червня 2015 року для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1статті 57 ПК, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року по справі №904/8503/14 за позовом ТОВ «Міська Рекламно-Інформаційна Система» до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про зобов'язання здійснити платіжні доручення відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська Рекламно-Інформаційна Система» м. Харків до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області м. Харків про зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення: №579 від 05.08.2014р. на суму 8090грн.58коп., одержане банком 05.08.2014р.; №580 від 05.08.2014р. на суму 46грн.75коп., одержане банком 05.08.2014р.; №581 від 05.08.2014р. на суму 812грн.14коп., одержане банком 05.08.2014р.; №582 від 05.08.2014р. на суму 3094грн.79коп., одержане банком 05.08.2014р.; №583 від 05.08.2014р. на суму 672грн.31коп.; №584 від 05.08.2014р. на суму 65грн.82коп., одержане банком 05.08.2014р.; №585 від 05.08.2014р. на суму 173грн.04коп., одержане банком 05.08.2014р.; №590 від 05.08.2014р. на суму 18631грн.09коп., одержане банком 18.08.2014р.; №592 від 27.08.2014р. на суму 15000грн., одержане банком 27.08.2014р. (а.с.112-118).

Постановою Дніпропертовського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014р. у справі №904/8503/14 скасовано. Позов задоволено. Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Актабанк" виконати платіжні доручення товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно-Інформаційна Система" № 579 від 05.08.2014 р. на суму 8090 грн. 58 коп., № 580 від 05.08.2014 р. на суму 46 грн.75 коп., № 581 від 05.08.2014 р. на суму 812 грн.14 коп., № 582 від 05.08.2014 р. на суму 3094 грн. 79 коп., № 583 від 05.08.2014р. на суму 672 грн. 31коп., № 584 від 05.08.2014 р. на суму 65 грн. 82 коп., № 585 від 05.08.2014 р. на суму 173 грн. 04 коп., одержані банком 05.08.2014 р., № 590 від 05.08.2014р. на суму 18631 грн. 09 коп., одержане банком 18.08.2014 р., № 592 від 27.08.2014 р. на суму 15000 грн., одержане банком 27.08.2014р., видано наказ (а.с.119-124).

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів виконання зазначеного судового рішення та проведення оплати узгодженої суми податкового боргу.

Положеннями п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з норм ПКУ, однією з підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт існування податкового боргу у такого платника податку. А саме згідно п.299.10 ст.299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно ж до п.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків зборів, визначених Податковим кодексом України, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п.299.11 ст.299 ПКУ).

Отже, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку приймається в разі виявлення контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спрощена система оподаткування» ПКУ.

Порушення платником єдиного податку інших норм ПКУ, окрім тих, що регулюють порядок сплати єдиного податку не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 р. № 422 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за № 751/28881, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Представником позивача до матеріалів справи не надано такого що набрало законної сили судового рішення про зобов'язання контролюючого органу здійснити коригування інтегрованої картки платника податків або щодо виключення спірної суми заборгованості з інтегровані картки платника.

Представником позивача до матеріалів справи також не додано доказів на підтвердження сплати суми боргу, яка обліковується за ТОВ «МРІС» згідно інтегрованої картки платника податків, інших належних та допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 73-76 КАСУ щодо погашення узгодженої суми податкового зобов'язання за поданою ним декларацією платника єдиного податку юридичної особи №9037775453 від 03.07.2014 р. та відсутності податкового боргу.

Виходячи з кількості рішень з приводу податкового боргу ТОВ «МРІС», позивач обізнаний про наявність податкового боргу, який утворився у 2014 році та до цього часу не вчинив жодних дій по його погашенню або реструктуризації.

Крім того, суд зазначає, що не перерахування банківською установою за платіжним дорученням клієнта сум податків не звільняє платника податків від обов'язку сплатити задекларовану суму податку. Податковий кодекс України не містить такої підстави для звільнення платника податків від сплати податку як через невиконання банківською установою платіжного документа про сплату податку до бюджету платником податків та не зобов'язує через це інших осіб (банк) сплатити цю суму узгодженого податкового зобов'язання замість платника податків. Такий платник лише звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату такого податку або перерахування не в повному обсязі суми податку (п. 129.6 ст. 129 ПКУ) та не звільняється від сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

У зв'язку з викладеним, суду вважає що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у харківській області №85/20-40-12-13-37 від 02.01.2018 року "Про виключення з реєстру платників єдиного податку" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міська Рекламно - Інформаційна Система" (вул. Данилевського, буд. 22, 7 під'їзд, м. Харків, 61058, код ЄДРПОУ 31343590) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 лютого 2018 року

Суддя Бадюков Ю.В.