Ухвала суду № 72466792, 22.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з процесуальних питань

22 лютого 2018 р. № 820/5757/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.

у присутності

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лапшенкова Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Донецькій області про скасування наказу, поновлення на посаді,

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Донецькій області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати Наказ ГУМВС України в Донецькій області № 328 о/с від 29.08.2014 року; - стягнути на користь позивача з Головного управління МВС України в Донецькій області середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу; - стягнути на користь позивача з Головного управління МВС України в Донецькій області компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 тис.грн.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, зазначивши, що відповідач не повідомив ОСОБА_3 про наявність наказу про звільнення, про його існування він дізнався внаслідок отримання відповіді на адвокатський запит.

Розглянувши заявлене клопотання, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач наказом від 29.08.2014 року № 328 о/с "по особовому складу" звільнений з органів внутрішніх справ у запас за пунктом 63 "є" (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ; підстава наказ Головного управління МВС області від 11.08.2014 року № 1473

Відповідно до положень ч.ч.1,2,5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд також зазначає, що у рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Аналіз термінів "дізналася" та "повинен був дізнатися", що містяться в статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Отже, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, тоді як відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. Проте суд зауважує, що обов'язок позивача бути обізнаним про стан своїх прав, кореспондується з обов'язком суб'єкта владних повноважень повідомити останнього про зміни, які в таких правах відбулися.

Із долучених до матеріалів справи документів, встановлено, що позивач перебував у полоні та його остаточне звільнення відбулося у лютому 2015 року. У судовому засіданні представник позивача зазначив, до після звільнення з полону та проходження реабілітації ОСОБА_3 неодноразово телефонував до місця проходження служби, проте, про наявність наказу про його звільнення йому повідомлено не було. Доказів направлення наказу про звільнення на його суду також не надано.

В судовому засіданні представник позивача також зазначила, що про наявність наказу про звільнення позивач дізнався після отримання відповіді 04.09.2017 року за вих. № 197/лк на адвокатський запит, яким надано витяг з оскаржуваного наказу, тоді як у період з 18.09.2017 року по 03.11.2017 року позивач перебував на реабілітації

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позивач не мав чіткої фактичної можливості оскаржити рішення, що становило втручання у його права, оскільки не був обізнаним про його наявність та вважав, що трудові відносини з відповідачем не припинено, оскільки жодних ані письмових, ані усних повідомлень про наявність наказу йому доведено не було, і відповідачем в судове засідання не надано доказів протилежного.

Враховуючи викладене, з метою запобігання обмеження права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду з позовною заявою.

Керуючись, ст.122-123 КАС України

ухвалив

Клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду залишити без задоволення

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_3 строку на звернення до суду

Ухвала окремо не оскаржується, зауваження на неї можуть бути включені в апеляційну скаргу на остаточне рішення по справі.

У повному обсязі ухвала складена 27.02.2018 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.