Постанова № 72466691, 22.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 р. № 820/5333/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача 3 - Фатій Н.І.,

представника відповідача 4 - Богуцької В.В.,

представника третьої особи 1 - ОСОБА_4,

представника третьої особи 1 - ОСОБА_5,

представника третьої особи 3 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Титової Людмили Михайлівни, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Титової Людмили Михайлівни, щодо перевірки правомірності реєстрації права спільної сумісної власності громадянки ОСОБА_8 на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1;

- визнати незаконними дії державного реєстратора РСХМУЮ Титової Людмили Михайлівни, пов'язані з реєстрацією права спільної сумісної власності громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 2/3 частки у праві на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2013 року індексний номер 9585960 на підставі якого був внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис від 10 грудня 2013 року № 4094553;

- визнати незаконною бездіяльність державного реєстратора ХМБТІ Зобенко В.О. щодо перевірки правомірності реєстрації права спільної часткової власності - громадянки ОСОБА_1 на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 та скасувати цю реєстрацію;

- визнати незаконною бездіяльність невідомого (на час подання позову) державного реєстратора ХМБТІ щодо перевірки правомірності реєстрації права спільної сумісної власності громадянки ОСОБА_8 на 2/3 частки у праві на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати цю реєстрацію;

- зобов'язати ХМУЮ внести відповідні зміни у реєстри у порядку, визначеному відповідним законодавством, а саме:

1) скасування:

- запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 10 грудня 2013 року № 4094553, внесений за рішенням державного реєстратора РС ХМУЮ Титової Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 грудня 2013 року індексний номер 9585960 про реєстрацію права спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на 2/3 частки;

- запису у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права спільної сумісної власності громадянки ОСОБА_8 на 2/3 частки у праві на квартиру АДРЕСА_1, вчиненої можливо 15.12.2013р. невідомим (на момент подання позовної заяви) державним реєстратором ХМБТІ;

- запису у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права спільної часткової власності громадянки ОСОБА_1 на 1/3 частки у праві на квартиру АДРЕСА_1, вчиненої 15.12.2013р. державним реєстратором ХМБТІ Зобенко В.О.;

2) відновлення запису у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права спільної сумісної власності громадян ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_1, вчиненої 24.09.2003р. державним реєстратором ХМБТІ Корнєєвою Н.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з витягу ХМУЮ позивач довідалась, що 10.12.2013 року державний реєстратор Титова Л.М., зареєструвала право спільної власності громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_12 на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 у. м. Харкові. Про це державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.12.2013 року індексний номер 9585960 був внесений до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію від 10.12.2013 р. № 4094553. З історії ХМУЮ позивач дізналась, що Державним реєстратором 15.12.2003 р. за ОСОБА_8 було зареєстровано право спільної сумісної власності на 2/3 частки у праві спільної часткової власності на квартиру. Ці реєстраційні дії позивач вважає безпідставними, протизаконними, у зв'язку з чим звернулась з вказаним позовом до суду.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що при проведені реєстрації права власності на 1/3 ч. квартири на підставі договору міни на ім'я ОСОБА_1 реєстратор керувалась діючим на той час Тимчасовим положенням "Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" №7/5 від 07.02.2002 р. зі змінами та доповненнями, ніяких порушень при цьому допущено не було, реєстрації підлягав нотаріально посвідчений договір міни, а згідно діючого Тимчасового положення заборонялось тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права.

Представник відповідача, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд у задоволені позову відмовити.

Відповідачі, Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції Харківської області та Державний реєстратор Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Титова Людмила Михайлівна, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Представники третьої особи, ОСОБА_8, в судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд залишити його без задоволення.

Третя особа - ОСОБА_9, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи - ОСОБА_10, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача та просив суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та представників третіх осіб, дослідивши документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державним реєстратором реєстраційної служби Харківського управління юстиції Титовою Людмилою Михайлівною 27.12.2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний № 9585960.

10.12.2013 року на підставі вищевказаного рішення державним реєстратором внесений запис про державну реєстрацію речових прав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 згідно свідоцтва власності на житло від 10.03.2000 року №2А-00-195546, виданого Центром приватизації державного житлового фонду управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано: 2/3 на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.03.2000 та 1/3 частки на ім'я ОСОБА_1 на підставі договору міни від 11.11.2003 р.

Первинно право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано на паперових носіях на ім'я ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.03.2000 р.№ 2А-00-195546.

Згідно з відомостями Реєстру прав власності на нерухоме майно ( ведення здійснювалось до 01.01.2013), 15.12.2003 реєстратором КП "Харківське Міськ БТІ", на підставі договору міни від 11.11.2003 р. № 1-2216, зареєстровано за ОСОБА_16 право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає , що вона є власником всієї квартири , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а реєстрація щодо прав спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на 2/3 частини квартири, вважає незаконною та протиправною.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

При проведені державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (на момент спірних правовідносин) державний реєстратор прав па нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції керується Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІУ від 01.07.2004, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013, іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частин 2, З Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 №1878-VI державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2013.

До 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.2 ст.30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" саме дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду.

Тобто реєстраційні дії в процедурі розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно віднесені до виключно компетенції державного реєстратора.

Як вбачається з позовних вимог, позивач оскаржує зокрема дії державного реєстратора про реєстрацію права спільної сумісної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, перевіряючи правомірність такого рішення, суд відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен перевірити, чи прийняте воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, суд вважає з потрібне зазначити, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду (пункт 8 частина 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи положення частини1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення суб'єктом владних повноважень.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи те, що позивач оскаржує реєстрацію права спільної сумісної власності на 2/3 частини квартири, що належить третім особам, ту обставину, що позивачу належить на праві власності інша 1/3 частина зазначеної квартири, що підтверджується матеріалами справи, суд не находить порушених прав позивача.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Титової Людмили Михайлівни, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Титової Людмили Михайлівни, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.02.2018 року.

Суддя О.М. Тітов