Ухвала суду № 72466576, 26.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2918/18

Номер справи місцевого суду: 2-3562/09

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.2018 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області Сегеда С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2009 року у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „ Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 - про стягнення заборгованості за кредитним договором, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» та Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний Банк»,

встановив:

У березні 2014 року Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду в якому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором № 014/0074/85/73527 від 23.04.2007р. в розмірі: 14*9477,25 гривень - заборгованість за кредитним договором, сума боргу за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 1 662,68 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 16 122,49 гривень пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 5654 гривень, а всього в розмірі 172 916,49гривнь;

за кредитним договорам № 014/0074/85/73528 від 23.04.2007р. в розмірі: 149 509,67 гривень - заборгованість за кредитним договором, сума боргу за відсотками в розмірі 1663,04 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 16 126,26 гривень, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 5655 гривень, а всього 172 954,38 гривень;

за кредитним договорам № 014/0074/85/73530 від 23.04.2007р. в розмірі: 146 932,09 гривень - заборгованість за кредитним договором, сума боргу за відсотками в розмірі 1 634,37 гривень, заборгованість за простроченими відсотками 15844,49 гривень, пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 5555,20 гривень, а всього 169967,20 гривень.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідач - ОСОБА_5 не виконав належним чином прийняті на себе зобов'язання по кредитним договорам, внаслідок чого у нього виникла перед ВАТ „ Райффайзен Банк Аваль" заборгованість у розмірі зазначеному вище. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є поручителями за договором поруки то вони несуть матеріальну відповідальність по кредитним зобов'язанням ОСОБА_5, однак їх також не виконують, просив заборгованість по кредиту стягнути в солідарному порядку. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав просив задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 пред'явлені позовні вимоги визнали в повному обсязі. В судове засідання, призначене на 23.12.2009 р., не явились без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідач ОСОБА_5 пред'явлені позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що позивачем неправильно був проведений розрахунок наявної заборгованості, а саме не були враховані проведені ним оплати в рахунок погашення заборгованості. В судове засідання, призначене на 23.12.2009р., не явився без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ „ Райффайзен Банк Аваль" були задоволені.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2017 року первинного стягувача ПАТ „ Райффайзен Банк Аваль" було замінено на ТОВ «Фінансова компанія» «Довіра та Гарантія».

20 листопада 2017 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на зазначене вище рішення суду з недоплатою судового збору та із заявою про поновлення строку на її подання.

Ухвалою судді-доповідача колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської Сегеди С.М. від 01.12.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків в частині сплати судового збору у розмірі 1870 грн (а.с. 175-177).

Як вбачається із матеріалів, справи апелянт ОСОБА_3 отримав зазначену ухвалу суду 30 січня 2018 року, однак недоліки вказані в ухвалі суду до теперішнього часу не усунув (а.с. 9).

Крім того, 21 лютого 2018 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору. Свою заяву апелянт мотивує тим, що він на теперішній час не працює та перебуває на обліку у Суворовському РЦЗ а тому має важкий матеріальний стан.

Стосовно заявленого клопотання, вважаю за необхідне зазначити, що воно задоволенню не підлягає, оскільки достатніх підстав для цього матеріали справи не містять, перебування особи на обліку у Суворовському РЦЗ не є достатньої підставою передбаченою діючим цивільно-процесуальним законодавством для звільнення від сплати судового збору.

При цьому вважаю за необхідне роз'яснити, що діючим цивільно-процесуальним законодавством передбачена можливість у відстроченні сплати судового збору до розгляду справи по суті у суді апеляційної інстанції у разі подання учасником справи відповідної заяви та наявних для цього підстав.

Отже, апеляційний суд виходить з положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», що ставка судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою на рішення суду майнового характеру дорівнює 110 % від суми яка підлягала сплаті у суді першої інстанції (1700х110 % = 1870 грн.).

Оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір, то на даний час ОСОБА_3 належить сплатити на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 1870 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

При цьому, звертається увага апелянта на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 357 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від сплати судового збору залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2009 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.

Роз'яснюю апелянту, що діючим цивільно-процесуальним законодавством передбачена можливість у відстроченні сплати судового збору до розгляду справи по суті у суді апеляційної інстанції у разі подання учасником справи відповідної заяви та наявних для цього підстав.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.ч.1-3 ст. 185 ЦПК України, та роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у десятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, його апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.М. Сегеда