Рішення № 72466483, 28.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2141/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", третя особа, яка не за являє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", Основ'янська філія АКБСР "УСБ", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк аваль", Публічне акціонерне товариство "А-банк", Полтавське головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", філія Полтавського обласного АТ "Ощад", Акціонерне товариство "УкрСиббанк", Казначейство України, Публічне акціонерне товариство "Кредитвестбанк" про арешт коштів на рахунках платника,-

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - позивач / ГУ ДФС у Полтавськый області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (далі по тексту - відповідача / КП "Полтавський м'ясокомбінат"), третя особа, яка не за являє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", Основ'янська філія АКБСР "УСБ", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк аваль", Публічне акціонерне товариство "А-банк", Полтавське головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", філія Полтавського обласного АТ "Ощад", Акціонерне товариство "УкрСиббанк", Казначейство України, Публічне акціонерне товариство "Кредитвестбанк" про арешт коштів на рахунках платника.

Ухвалою суду від 11 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 26 грудня 2017 року.

26 грудня 2017 року відкладено підготовче провадження на 18 січня 2018 року.

Ухвалою суду від 18 січня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що за результатами перевірки стану збереженя майна КП "Полтавський м'ясокомбінат", яке перебуває в податковій заставі, встановлено факт відчудження майна описаного в податкову заставу, чим порушено статтю 92 Податкового кодексу України. Таким чином, виникли законні підстави накладення арешту на рахунки платника податків - КП "Полтавський м'ясокомбінат".

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, від представника надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, повістка про виклик до суду неодноразово направлялася на зареєстровану адресу КП "Полтавський м'ясокомбінат": вул. Харчовиків, 6, м.Полтава, Полтавська область, 36014 та отримувалася останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 101, 163, 186).

Відзив на позов відповідачем не подано.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та розгляд справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Колективне підприємство "Полтавський м'ясокомбінат" зареєстроване як юридична особа 21 червня 1996 року та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16 січня 2017 року внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації (а.с. 14-15).

Матеріалами справи підтверджено, що КП "Полтавський м'ясокомбінат" подано до ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12 лютого 2016 року, згідно якої сума самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання за 2016 рік склала 1887775,44 грн., у тому числі щомісячно з січня 2016 року по грудень 2016 року у розмірі 157314,62 грн. (а.с. 37).

- уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 17 травня 2016 року, згідно якої сума самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання за 2016 рік склала 1891187, 22 грн., у тому числі щомісячно з січня 2016 року по листопад 2016 року у розмірі 157598,94 грн., за грудень 2016 року у розмірі 157598,88 грн. (а.с. 38).

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 17 лютого 2017 року, згідно якої сума самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання за 2017 рік склала 2001041,97 грн., у тому числі щомісячно з січня 2017 року по грудень 2017 року у розмірі 166753,50 грн., за грудень 2017 року у розмірі 166753,47 грн. (а.с. 36).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин / крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, відповідачем своєчасно не сплачено суми податкового зобов'язання щодо земельного податку:

- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 12 лютого 2016 року з урахуванням уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 17 травня 2016 року за період з серпня 2016 року по грудень 2016 року включно в загальному розмірі 734539,91 грн. по термінах сплати 30 вересня 2016 року, 30 жовтня 2016 року, 30 листопада 2016 року, 30 грудня 2016 року, 30 січня 2017 року відповідно;

- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік від 17 лютого 2017 року за період з січня 2017 року по вересень 2017 року включно в загальному розмірі 1500781,50 грн. по термінах сплати 02 березня 2017 року, 30 березня 2017 року, 30 квітня 2017 року, 30 травня 2017 року, 30 червня 2017 року, 30 липня 2017 року, 30 серпня 2017 року, 30 вересня 2017 року, 30 жовтня 2017 року відповідно.

13 грудня 2016 року ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №3095/16-01-12-02/00424214 від 28 листопада 2016 року ( а.с. 31) винесено податкове повідомлення - рішення №0031161202 (а.с. 30), яким КП "Полтавський м'ясокомбінат" за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 61375,90 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 6137,59 грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб". Вказане податкове повідомлення - рішення №0031161202 від 13 грудня 2016 року направлено платнику податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" 14 грудня 2016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 20 грудня 2016 року (а.с. 30).

05 липня 2017 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №2665/16-31-12-06-12/00424214 від 14 червня 2017 року (а.с. 35) винесено податкове повідомлення - рішення №0009831206 (а.с. 33), яким КП "Полтавський м'ясокомбінат" за затримку на 179 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 10830,66 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2166,13 грн. за платежем "орендна плата з юридичних осіб". Вказане податкове повідомлення - рішення №0009831206 від 05 липня 2017 року направлене платнику податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" 07 липня 2017 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане останнім 11 липня 2017 року (а.с. 32).

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку сторонами не надано.

За приписами підпунктів 129.1.1, 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

28 березня 2017 року контролюючим органом на підставі положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано Колективному підприємству "Полтавський м'ясокомбінат" пеню в загальному розмірі 438, 66 грн., згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 41).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Також матеріалами справи підтверджено, що КП "Полтавський м'ясокомбінат" подано до ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2017 року від 19 вересня 2017 року, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 42405 грн. (а.с. 39);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року від 23.10.2017, у якій відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету в розмірі 2417 грн. (а.с. 40).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, 17 березня 2016 Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту перевірки №65/16-31-14-02-08/00424214 від 23 лютого 2016 року (а.с. 27) винесено податкове повідомлення - рішення №0000352202, яким КП "Полтавський м'ясокомбінат" нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в розмірі 226865,27 грн. (а.с. 25).

Вказане податкове повідомлення - рішення №0000352202 від 17 березня 2016 року направлене платнику податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" 17 березня 2016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручене 21 березня 2016 року (а.с. 24).

04 квітня 2016 року КП "Полтавський м'ясокомбінат" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі № 816/444/16 в задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 177-179).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 816/444/16 апеляційну скаргу КП "Полтавський м'ясокомбінат" залишено без задоволення. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року по справі №816/444/16 за позовом КП "Полтавський м'ясокомбінат" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишено без змін (а.с. 180-182).

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі №816/444/16 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 816/444/16 набрали законної сили 28 вересня 2016 року.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, грошове зобов'язання, визначене КП "Полтавський м'ясокомбінат" податковим повідомленням - рішенням №0000352202 від 17 березня 2016 року, вважається узгодженим з 28 вересня 2016 року.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 226865,27 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0000352202 від 17 березня 2016 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з інтегрованої картки платника податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що 10 жовтня 2016 року ДПІ у м. Полтава Головного управління ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ю" № 3348-17 на суму 114974,87 грн. (а.с. 16), яка направлена платнику податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" рекомендованим листом з повідомленням про вручення 13 жовтня 2016 року та отримана КП "Полтавський м'ясокомбінат" 18 жовтня 2016 року (а.с. 16).

Доказів оскарження КП "Полтавський м'ясокомбінат" податкової вимоги форми "Ю" № 3348-17 від 10 жовтня 2016 року до суду не надано.

За приписами пункту 89 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно приписів пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Матеріалами справи підтверджено, що 12 жовтня 2016 в.о. начальника ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області Мельником Д.М. прийнято рішення про опис майна у податкову заставу вих. № 9115/10/16-01-17-32, яким відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" (а.с. 16). Вказане рішення про опис майна у податкову заставу направлено КП "Полтавський м'ясокомбінат" рекомендованим листом з повідомленням про вручення 18 жовтня 2016 року (а.с. 16).

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

12 грудня 2016 року податковим керуючим проведено опис майна КП "Полтавський м'ясокомбінат", про що складено акт опису активів №84 від 12 грудня 2016 року (а.с. 18), за № 4 у якому значиться: трактор колісний, марки ЮМЗ-6АЛ, рік випуску 1993, заводський номер НОМЕР_1, № двигуна ДЗ 1965, № шасі НОМЕР_3, свідоцтво АК435396, номерний знак 0204ПЛ, дата реєстрації 08 квытня 2002 року.

Вказаний акт опису активів № 84 від 12 грудня 2016 року направлено на адресу КП "Полтавський м'ясокомбінат" рекомендованим листом 12 грудня 2016 року, що підтверджується копією фіскального чеку (а.с. 18).

Доказів оскарження КП "Полтавський м'ясокомбінат" рішення про опис майна у податкову заставу вих. № 9116/10/16-01-17-32 від 12 жовтня 2016 року та акту опису активів № 84 від 12 грудня 2016 року суду не надано.

Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №51005643 від 12 грудня 2016 року (а.с. 19), підтверджено, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 12 грудня 2016 року внесено реєстраційний запис про публічне обтяження на підставі пункту 89.8 статті 89 Податкового кодексу України активів платника податків згідно акту опису від 12 грудня 2016 року №84; обтяжувач: ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області; боржник: КП "Полтавський м'ясокомбінат".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі № 816/730/17 адміністративний позов задоволено, надано дозвіл Головному управлінню ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на погашення усієї суми податкового боргу КП "Полтавський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 00424214) у розмірі 1 301 488,43 грн (один мільйон триста одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень сорок три копійки) за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі (а.с. 130-132).

Вищевказане рішення набрало законної сили 26 вересня 2017 року.

Пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Згідно пункту 93.2 статті 93 Податкового кодексу України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Однак, станом на час розгляду даної справи судом, події, визначені підпунктами 93.1.1 - 93.1.4 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, не настали.

Відповідно до приписів пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Відповідно до пункту 92.3 статті 92 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 5 розділу ІІІ Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2017 року № 584, за результатами проведеної перевірки стану збереження заставного майна складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - акт перевірки) (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (додаток 3). Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки.

Контролюючим органом направлено рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу "Повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі" (а.с. 20).

Проведеною перевіркою стану збереження майна платників податків КП "Полтавський м'ясокомбінат", яке перебуває у податковій заставі встановлено та зафіксовано в акті перевірки № 1016-01 від 29 листопада 2017 року (час складення акту: 13:25 год) факт відчуження платником податків майна, описаного в податкову заставу, а саме трактора колісного марки ЮМЗ-6АКЛ, р.в. 1993, заводський номер НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_4 без отримання згоди на відчуження, чим порушено статтю 92 Податкового кодексу України (а.с. 21).

Голова ліквідаційної комісії КП "Полтавський м'ясокомбінат" ознайомлений з вказаним актом №1016-01 від 29 листопада 2017 року, про що наявна відмітка про ознайомлення від 29 листопада 2017 року у примірнику акту.

Матеріалами справи підтверджено, що 18 вересня 2017 року між КП "Полтавський м'ясокомбінат" в особі голови ліквідаційної комісії Макогон Л.В. (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу (зворот а.с. 23 зворотній бік), за умовами якого продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму (пункт 1.1 договору). Згідно пункту 1.2 цього договору транспортний засіб, що відчужується заданим договором, має такі характеристики: Трактор КЛ, марка (модель) ЮМЗ-6 АКЛ, номер машини НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, рік випуску 1993. Пунктом 2.1 договору передбачено, що продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 1087,34 грн.

18 вересня 2017 року між КП "Полтавський м'ясокомбінат" в особі голови ліквідаційної комісії Макогон Л.В. (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) в зв'язку із укладанням договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18 вересня 2017 року складено акт приймання-передачі транспортного засобу, за змістом якого продавець передав, а покупець прийняв транспортний засіб - трактор КЛ, марки ЮМЗ 6 АКЛ, двигун № НОМЕР_2, шасі № НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) серії НОМЕР_5, видане Обласною державною інспекцією Держтехнагляду Полтавської обласної адміністрації 08 квітня 2002 року (а.с. 22).

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що платник податків звертався до контролюючого органу для отримання згоди на відчуження зазначеного вище майна та контролюючий орган надав згоду на таке відчуження або не надав платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Згідно з положеннями статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуженняйого майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Згідно пункту 3 Розділу VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 липня 2017 №632 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у підпунктах 94.2.1-94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Таким чином, суд зазначає, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови:

- наявності однієї з обставин, визначених підпунтами 94.2.1-94.2.7 пункту 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України;

- наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що 30 листопада 2017 року за зверненням та доданими до нього матеріалами відділу стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування ДПІ у м. Полтаві управління погашення боргу Головного управління ДФС у Полтавській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Полтавській області Чорнобривець В.В. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків КП "Полтавський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 00424214), що перебуває (розміщене, зберігається) в м. Полтава, вул. Харчовиків, 6 та інше майно, що знаходиться на балансі платника податків (а.с. 51). Пунктом 2 вказаного рішення вирішено надіслати рішення з вимогою КП "Полтавський м'ясокомбінат", код ЄДРПОУ 00424214, тимчасово зупинити відчуження його майна.

В цей же день Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до КП "Полтавський м'ясокомбінат" в особі голови ліквідаційної комісії КП "Полтавський м'ясокомбінат" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна КП "Полтавський м'ясокомбінат".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року по справі №816/2129/17 подання Головного управління ДФС у Полтавській області до КП "Полтавський м'ясокомбінат" в особі голови ліквідаційної комісії КП "Полтавський м'ясокомбінат" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - задоволено, підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна КП "Полтавський м'ясокомбінат" (ідентифікаційний код 00424214), застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 30 листопада 2017 року.

Рішення суду набрало законної сили 29 грудня 2017 року.

Відповідно до підпункту 20.1.32 та 20.1.33 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Дані положення визначають як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

У листі "Щодо застосування адміністративного арешту коштів" №642/12/13-13 від 29 квітня 2013 року Вищий адміністративний суд України зазначив, що відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Під час розгляду даної справи ГУ ДФС у Полтавській області витрати пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз не понесені, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, адреса місцезнаходження: вул. Європейська, 4, м.Полтава, 36000) до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 00424214, адреса місцезнаходження: вул. Харчовиків, 6, м.Полтава, 36014), третя особа, яка не за являє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк", Основ'янська філія АКБСР "УСБ", Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк аваль", Публічне акціонерне товариство "А-банк", Полтавське головне регіональне управління Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", філія Полтавського обласного АТ "Ощад", Акціонерне товариство "УкрСиббанк", Казначейство України, Публічне акціонерне товариство "Кредитвестбанк" про арешт коштів на рахунках платника - задовольнити.

Накласти арешт на кошти Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (код ЄДРПОУ 00424214), що знаходяться на рахунках у банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко